Українська народна лічилка – джибанець-молодець (Збірка)

1979 рік, видавництво “Веселка”

Раз, два, три, чотири,
Мене грамоти учили:
І читать, і нисать,
І на конику скакать.

Гулі, гулі –
Такі очі, як моргулі,
Чинки, чинки –
Такі очі, як мисчинки,
Чата, чата –
Такі очі, як горщата.

Сидір, Мидір та Каленик
Та поставили куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.

Одинчики, дробинчики,
Поїхали по зайчики
Одно, двоє, п’ять.

Павлику, равлику,
Вистав роги
На чотири стоги:
Тобі два, мені два –
Поділимось обидва

Ходить бусол

по болоту
Кличе хлопців на роботу
Хлопці кажуть: “Не хочу!”
Бусол каже: “Заплачу!”

Від корча до корча –
Курочка-тасуночка,
Книш-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуриться

Сітка-вітка,
Дуб-дубки,
Наставали
Козаки.
Шабельки –
Брязь:
– Вийди, князь.

Котьо, котьо, котьоло
Через море їхало,
Золото, срібло везло.
Подоляночко, вставай,
Свого перстеня шукай.

Їхав лис через ліс,
Поламав п’ять коліс,
Треба стать погадать,
Скільки йому грошей дать.

Ходив дуб до дуба:
Дай, дубе, ситечка,
Провіяти житечка,
Дуб, корінь.

де СТОЇШ?
– На камені.
– Що п’єш?
– Квас.
– Ану злови нас!

Джибанець-
Воронець.
А хто
Вийде –
Молодець.

А ти, коте Марку,
Ходиш по ярмарку,
Не купуєш, не торгуєш,
Тільки робиш сварку..

Сидить зайчик під липкою,
Сіє муку калиткою.
Ведмідь каже: “На хліб? На хліб?”
Зайчик вушками-тріп та тріп.

– Ласю-Парасю,
Де була?
– У лісі.
– Що їла?
– Горісі.
– Чим кусала?
– Зубами.
– Куди клала?
– до мами.

Біг заєць по льоду,
Рвав траву лободу.
Що набрав – то й пучок
Мій, мій сірячок.

Бігла лялька по току
У червонім ковпаку,
Їла цукор і медок.
Вийшов зайчик-корольок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Сутність моральної деградації доріана грей.
Ви зараз читаєте: Українська народна лічилка – джибанець-молодець (Збірка)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.