Українська народна скоромовка – Женчик-женчик невеличкий (Збірка)
1971 рік, видавництво “Веселка”
Їхала Хима до Максима візком-таратайкою; таратайка тарахкоче, сива конячка везти не хоче.
Напекли млинців, назвали кравців, а кравець за млинець та й побіг у танець.
Летів крук через сук, через безверхе дерево.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Гайку, гайку, дай гриба сироїжку з добру діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця.
Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок мопок
Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.
Пильно
Босий хлопець сіно косить. Роса росить ноги босі.
Женчик, женчик невеличкий, на женчику черевички, і шапочка чорненька, і латочка червоненька.
Бігли коні під мостами з золотими копитами.
Мусій муку сій, печи паляниц, клади собі на полиці.
Ой був собі коточок, украв собі клубочок та й сховався в куточок.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: ти не вмієш так, як я, так, як ти, не вмію я.
Не клюй, курко, крупку, не кури, котку, люльку.
Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Ходить квочка коло кілочка, водить
Перепеличка мала – невеличка.
Вередували вереднички, що не зварили вареничків; не вередуйте, вередниченьки, – ось поваряться варениченьки.
Ліз карасик через перелазик та у воду плюсь!
У стозі пшениця, під стогом криниця, там щука-риба грала, золоте перо мала. Сама собі дивувала, що хороше вигравала.
У нашого діда капелюх не по-капелюховськи.
Семен сказав своїм синам: “Сини-соколи, складіть сіно!” Сини склали. Семен сказав: “Спасибі!”
Всіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Українська народна казка – Батьківські поради (Збірка) Казки, записані і упорядковані Петром Пойдою: “Піп і циган”, “Ведьмідь і павучок”, “Батьківські поради”. ПІП І ЦИГАН Був у одному селі піп, а в сусідстві з ним жив циган. Коли надійшла пора косити сіно, піп позвав цигана. Домовилися так. Циган буде косити цілий день і за це матиме платню – одну торбину кукурудзи. Почав циган […]...
- Українська народна лічилка – джибанець-молодець (Збірка) 1979 рік, видавництво “Веселка” Раз, два, три, чотири, Мене грамоти учили: І читать, і нисать, І на конику скакать. Гулі, гулі – Такі очі, як моргулі, Чинки, чинки – Такі очі, як мисчинки, Чата, чата – Такі очі, як горщата. Сидір, Мидір та Каленик Та поставили куреник. У куренику сидять, По варенику їдять. Одинчики, дробинчики, […]...
- Українська народна казка – Чабанець Казка про дужого хлопця-чабана, який переміг змія і провчив царя Був собі чабанець, та такий, що ще змалку все вівці пас, більш нічого й не знав. От раз і випав йому з неба камінь – у пудів вісім. Він було все грається тим каменем: причепить до батога та як кине угору, а сам спати ляже […]...
- Українська народна казка – Котик Не знаю, в якомусь-то царстві жив собі чоловік, а в нього було три сини. От як умер батько, зостався їм спадок: млин, хлів і кіт. – Нум,- кажуть брати,- будемо ділитися. – Нум. От і поділилися. Старший собі узяв млин, середульший – хлів, а найменшому дали кота: – Ти,- кажуть,- малий, тобі небагато треба! Почув […]...
- Скоромовка Скоромовка – поетичний жанр, живлений джерелами дитячого фольклору, зумовлений потребами етнопедагогіки. В основі С – дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, призначена для тренування артикуляційного апарату дитини. Водночас вона, позначена тонким інструментуванням, виконує естетичну функцію, спонукає до словотворчості (“В сіни Мусій сіно носив”, “Надворі погода розмокропогодилася” тощо). Цю особливість С. зауважили авангардисти, зокрема футуристи, використовуючи […]...
- Ой на горі вогонь горить… – Українська народна балада Ой на горі вогонь горить, А в долині козак лежить, Порубаний, постріляний. Китайкою покриваний. Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою. А ніженьки китайкою, А рученьки нагайкою. Що в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче. “Ой коню мій вороненький. Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною. Не бий землі під собою. Біжи, коню, […]...
- Українська народна казка – Пан Коцький В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв та й вивіз у ліс, думає: “Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати,- нехай в лісі ходить”. Покинув його, а сам поїхав. Коли це приходить до кота лисичка та й питає його: – Що ти таке? А […]...
- Українська народна казка – Молодильна вода Жив на світі один цар і мав трьох синів. два були розумні, а третій, як водиться, дурень. І дожив той цар до глибокої старості. Однієї ночі приснився йому віщий сон: снилося йому, що є така вода, коли нею вмитися, то можна знову стати молодим. Вранці, пробудившись, став оповідати він той сон синам і сказав: – […]...
- Українська народна казка – Івасик-Телесик Хлопчика-крихітку украла страшна змія, але Телесика їй з”їсти не вдасться. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже […]...
- Українська народна казка – Цап та баран ЦАП ТА БАРАН Був собі чоловік та жінка, мали вони Цапа й Барана. І були ті Цап та Баран великі приятелі – куди Цап, туди й Баран: Цап на город на капусту – і Баран туди, Цап у сад – і Баран за ним. – Ох, жінко, – каже чоловік, – проженімо ми цього Барана […]...
- Українська народна казка – Кирило Кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й […]...
- Чубай Грицько – Скоромовка не для вовка (Збірки) Вірші “Тік і так”, “Скоромовка не для вовка”, “Чому прилітав горобчик?”, “Пірат”, “Букварик” “Подарунок їжачкові”, “Муравлевий сон”, “Що робить річка вночі?” ЩО РОБИТЬ РІЧКА ВНОЧІ? Коли стає зовсім-зовсім темно, То й річка тоді зупиняється – Адже не знає вода, Куди їй текти у темряві… Але тут окунь швиденько бере Шматочок місяця до рота Та й […]...
- Українська народна казка – Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат Були собі дід та баба. От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує – пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. Вибігла на поле, сіла, виїла […]...
- Українська народна казка – Яйце-райце Колись була птиця жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та […]...
- Українська народна казка – Ох Колись-то давно, не за нашої пам’яті,- мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був один син, та й таке ледащо той одинчик, що лихо! Нічого не робить – і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем […]...
- Українська народна казка – Царівна-Жаба Скорочений переказ української народної казки про зачаровану царівну. Десь-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них – три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини літ, – час їм женитися. Цар покликав синів та й каже: – Сини мої, соколи мої! дійшли ви літ,- час вам уже подружжя шукати. Забирайте […]...
- Українська народна казка – Вовк, собака та кіт Був собі чоловік, і жив у нього собака. Собака цей, поки молодий був, то й стеріг хазяїна, а як зістарився, то господар прогнав його з подвір’я. Ходив він собі степом, ловив там миші, що попало, те й їв. Уночі перестрів того собаку вовк та й каже: – Здоров був, собако! Поздоровкалися. Вовк і питає: – […]...
- Українська народна казка – Кривенька качечка Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі: – Ходімо, бабо, в ліс по грибки! От пішли; бере баба грибки, коли дивиться – у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить. От вона дідові: – дивись, діду, яка гарна качечка! А дід […]...
- Українська народна казка – Котигорошко Був собі один чоловік і мав шестеро синів та одну дочку. Пішли сини в поле орати і наказали, щоб сестра винесла їм обід. Вона й каже: – А де ж ви будете орати? Я не знаю. Вони кажуть: – Ми будемо тягти скибу від дому аж до тієї ниви, де будемо орати,- то ти за […]...
- Українська народна казка – Колобок Були собі дід да баба та дожились уже до того, що й хліба нема. дід і просить: – Бабусю! Спекла б ти колобок! – Та з чого ж я спечу, як і борошна нема? – От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала […]...
- Українська народна казка – Чарівна скрипка Українська народна казка записана Михайлом Григоровичем Івасюком на Буковині. Жив колись на світі бідний русин. І щоночі йому снився син – високий, гарний легінь. Але то був тільки сон. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства – сама біда в хаті. Під горою мав трохи землі, але на ній і дурний бур’ян не […]...
- Українська народна казка – Бідний чоловік та його сини Героїко-фантастична казка Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого – Гаврилом, найменшого – Іваном. Коли хлопці підросли, батько покликав їх до себе й каже: – Старий я, діти мої, не можу вас прогодувати. Ви вже виросли, ідіть собі в світ, шукайте роботи. Та за рік повертайтеся додому. Хто з вас […]...
- Українська народна казка – Ріпка Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвін-ка, а в собачки товаришка – киця Варварка, а в киці вихованка – мишка Сіроманкам Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив п&іьцем дірку та й посадив ріпку. […]...
- Українська народна казка – Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: “Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?” От баба й просить діда: – Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде […]...
- Українська народна казка – Лисичка-сестричка Украла собі лисичка-сестричка курочку та й біжить. Біжить та й біжить, от вже й ніч заходить. Бачить вона хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: – добривечір, люди добрі! – доброго здоров’ячка. – Пустіть переночувати! – Ой лисичко-сестричко, у нас хата маленька,- ніде буде тобі лягти. – дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся […]...
- Українська народна казка – Солом’яний бичок Жив собі дід та баба. дід служив на майдані майдаником (майданний – робітник на заводі, на якому гонили смолу), а баба сиділа дома, мички пряла. І такі вони бідні – нічого не мають: що зароблять, то проїдять, та й нема. От баба й напалась на діда: – Зроби та й зроби мені, діду, солом’яного бичка […]...
- Усна народна творчість – українська література Фольклор (від англ. folklore), або Усна народна творчість, – художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії. Традиційно виділяють три фольклорні Роди, які мають певні Жанри : Народний епос – розповідні фольклорні […]...
- Українська народна казка – дідова дочка й бабина дочка Казка про двох сестер-зведенят – ледачу і роботящу Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго прожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала: – Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої удови, що біля нас живе […]...
- Ой чиє ж то жито… – Українська народна балада ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею […]...
- Твір на тему: Українська народна пісня Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого […]...
- Ой летіла стріла – Українська народна балада Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла – […]...
- Бойко Грицько – Ворона-Каркарона (Збірка) 1965 рік, видавництво “Веселка” ХТО КОГО ЗЛОВИВ? – Рака витяг я з води! – То давай його сюди! – Ой, не можу – не пускає: Пальці клешнями стискає! – Пальці, кажеш, прищипив? Хто ж кого тоді зловив? ЖАБЕНЯТКО ЗАБРУдНИЛОСЬ Жабенятко забруднилось, Забруднилось – не помилось. – Жабенятко, так негоже! Ну на кого ти похоже? – […]...
- Українська народна казка – Казка про Івасика Відома українська казва про сміливого і винахідливого хлопчика Івасика-Телесика. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже батько. […]...
- Каменчук Валентина – У чаплі буде свято (Збірка) 1976 рік, видавництво “Веселка” ДУБКИ Я здивована стою У зеленому гаю. А дубки в легких шапках Застудились на вітрах: Кахи-ках! Кахи-ках! СИНИЧКИ У крамниці Дві синиці Продавали Рукавиці. Зайчик скік На поріжок: – дайте білий Кожушок: Хочу бути Як сніжок! БИЧОК На галявині Бичок Білий Виставив Бочок: – Я не буду Більш Брикати,- Краще буду […]...
- Українська народна казка – Казка про котика та півника Був собі котик та півник і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник тільки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить, То котик, було, йдучи, наказує: – Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. – […]...
- Стельмах Михайло – У нас гуси не сердиті (Збірка) \ 1983 рік, видавництво “Веселка” ЦАПОК Взимку лагодив цапок Віз, і борону, й плужок. В квітні виорав цапок Огородець і ланок. Та й засіяв лан цапок Для цапихи і діток. А цапиха І дітки Садять цапу огірки. У НАС ГУСИ НЕ СЕРдИТІ Невеличка наша річка – Я її перепливаю, А на березі сестричка “Гиля, гусоньки”,- […]...
- Українська народна казка – Казка про Жар-Птицю і Вовка Українська народна казка про бідного парубка і доброго вовка. Було в одного царя три сини – два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько й каже: – Вибирайте собі коней з табунів яких завгодно і їдьте куди […]...
- Мушник Сергій – діла хлоп’ячі (Збірка) 1958 рік, видавництво “дитвидав” В КУЗНІ В коваля, у ковалиська Із-під брів усмішка блиска. В коваля, у ковалиська З горна полум’я аж приска. Той коваль-мій старший брат, В нього в кузні завше лад. Я йому допомагаю: Треба гайку-розшукаю, Треба гвинт-я подаю, А не треба-так стою. Просто так стою й дивлюся, Потихесеньку учуся, Як підкови підбивать, […]...
- Чубач Ганна – Жук малий і волохатий (Збірка) ЖУК МАЛИЙ І ВОЛОХАТИЙ Казка Жук малий і волохатий Все життя прожив без хати. Вдень від холоду тремтів, А вночі від страху млів. Дощик спинку обливав, В душу смутку наганяв. І набридло йому жити Під дощами і під вітром. Жук малий і волохатий Захотів своєї хати. По стежині біля ставу Проповзав маленький равлик. А у […]...
- Українська лірика воєнних часів На початку 40-х років в Україні пожвавилося літературно-мистецьке життя. Друга світова війна “вивільнила притлумлені більшовизмом сили української літератури, попустила пута народного духу, що один тільки й міг зарадити в цій трагедії”. Поезія першою з-поміж інших літературних жанрів стала виразником народного духу в один із найтяжчих періодів нашої історії. І кров, і сльози народу закарбувалися в […]...
Мий улюблений герой твору тарас бульба.