Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки
Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки
Ще не палить сонце, розпікаючи голубе небо. Ще яскраве зілля мріє, зустрічаючи чарівні світанки. Схилившись понад ставом, миють свої довгі коси в прозорій воді срібнолисті верби і шепочуть тихо:
Будуть проходити люди,
Вбогі й багаті, веселі й сумні,
Радощі й тугу нестимуть мені,
Їм промовляти душа моя буде…
У тих вербах жива душа безсмертної Лесі Українки, що щедро ділилася з людьми своїм казковим багатством, подарувала світові сильний дзвінкий голос, що
Спів Лесі Українки відкрився світові несподівано. Немов тая Мавка, прокинувшись від довгого сну, захоплювалась вона барвами та звуками, змінами в природі й душі, збирала, “випивала нектар землі, пишних трав, луків”, “виношувала” майбутніх героїв у думці.
Несміливо “ранньою весною” вийшла поетеса на літературний шлях і “тихий спів несмілий заспівала”.
Є цікавий вираз, що людина повинна створити себе сама, зліпити скульптуру з безформеної маси, знайти баланс гармонійності, але умовою для цього завжди була і буде чистота серця. І Леся Українка створила
Ії поезії – це постійний дух непокори, волелюбства, зневага до труднощів і втоми, гордовите бажання ніколи не бути слабкою, зневіреною, розбитою:
Хто вам сказав, що я слабка,
Що я корюся долі?
А доля-мачуха, дійсно, встелила шлях поетеси колючим терном та гірким полином. У двадцять років страшна недуга прикувала Лесю Українку до ліжка, але дівчина не здавалася без бою, боролася за життя, за право на радість, за сонце, за щастя.
При всій витонченості й уразливості натури змогла вона зусиллям волі, мислі й доброти піднятися над своїм болем, бо в слабкому й хворому тілі жила могутня душа, нестримні кипучі думки якої рвалися до людей, гартуючись у фізичних і моральних муках:
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надій таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
І Леся Українка ламала терни голими руками, стоптувала полини, кинуті на її дорогу злою долею. Ще малою мріяла ця дівчина знайти сонце-сяйний квіт папороті, щоб зробити щасливим знедолений свій народ.
Як особисту трагедію, переживала письменниця уярмлення свого народу, безправність його культури. Душа Лесі Українки, лагідна з природи, закипала гнівом на кожен вияв утисків, колоніальної сваволі. Поетеса задихалася в атмосфері царського деспотизму, в середовищі, отруєнім бацилами рабства. Вона добре знала ту полярну ніч сатрапів і поліцмейстерів, донощиків і словоблудів, де кожну живу думку кувалось у лещата казенності, де саме українське слово зазнавало державного переслідування, де в’язниці були переповнені. Зі всією щирістю й гіркотою визначила Леся Українка становище свого покоління:
Орлині крила маєм за плечима,
Самі ж кайданами прикуті до землі.
Тому погляд поетеси, натхненний спів її найчастіше звернений у майбуття, де за валунами важкої свинцевої дійсності очам ясновидним уже відкривались сонячні ландшафти свободи. А поки що Леся Українка засвітила “досвітні огні” своєї поезії серед безмежної самодержавної ночі.
Яку ж треба було мати відвагу духу, щоб і серед тої, здавалось би, вічної суспільної байдужості гукнути в пітьму: “Вставай, хто живий, в кого думка повстала… ” Поетеса не боялась таких “необачних слів”! Та й свої мистецькі симпатії вона віддавала тим, чий дух не корився сірому будню, співала хвалу натурам цільним, незламним, тим, хто, пориваючись до ясного завтра, міг би сказати про себе вустами одного з персонажів поеми “В катакомбах”:
Не я один духовну спрагу маю,
Не я один так серцем голодую…
Під шаленим вогнем ганебних царських указів, під невщухаючим обстрілом заборон та переслідувань стояла прекрасна Леся Українка з вояцьким щитом, мов легендарна дівчина-витязь, закута в лати свого безстрашшя, гідності й правоти:
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
За глибоким переконанням письменниці, лити сльози над українським безталанням – ще не велика послуга для краю:
Доволі вже їм литись, –
Що сльози там, де навіть крові мало?
Щастя народу поетеса виборювала, щастя особисте – оплакувала. Ридань немає у її віршах, але така туга в них, такий глибокий сум, що не можна не почути плачу ніжного Лесиного серця:
Є десь на світі мій коханий,
Мій хоч несуджений, та мій єдиний!
Кого не зачарує бентежне і зоряне, світле і щире кохання Лесі Українки до Сергія Мержинського? Кого не засмутить це гірке і надривне, таке нещасливе кохання?
Криком зраненої лебідки зірвався розпач з її вуст:
“Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе:
Візьми, візьми мене з собою, а буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!”
І це страшне горе переживала Леся. І сміялась крізь сльози. І співала крізь сльози пісні своїм зболеним і змученим серцем. Невиліковно хвора, Леся Українка дарувала іншим снагу свою та науку життєлюбства, жила обличчям до сонця і повертала до нього людей. Як вона сподівалась на щастя! Як вірила у вічність народу свого!
Світло Лесиної душі, її слова засяяли з нашої землі й ще багато століть горітимуть над світом. Вона завершила свій шлях так, як і починала: зі співом на вустах!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Уславлення мужності та сили людського духу в поезії Лесі Українки Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що болить?” – мене питали, Але я не признавалась Я була малою горда, Щоб не плакать, я сміялась. (“Як дитиною, бувало… “) Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила […]...
- Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Лесі Українки Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Лесі Укpаїнки “Hаша Леся” – говоpимо пpосто і звично, ніби пpо найдоpожчу, найближчу і pідну людину. Обpаз Лесі Укpаїнки входить у життя з пеpшими піснями й віpшами, пеpшими дpукованими pядками, полонить сеpце своєю великою любов’ю до наpоду, мужністю і величчю, своєю незламною силою. Ось уже понад сто […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Леся Українка, письменник-боєць, мала “в серці те, що не вмирає”, тобто палкий прометеївський вогонь любові до трудящих людей, до Батьківщини. Цю велику любов вона пронесла через усе своє життя. Поетеса оспівувала красу України, лила гіркі сльози над долею людей і вкладала у їхні руки слово-меч, кликала до боротьби, […]...
- “Що сльози там, де навіть крові мало!” ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки “І все-таки до тебе думка лине” Перша поетична книжка Лесі Українки “На крилах пісень” вийшла у Львові на початку 1893 року. Вона складалася із шести поетичних циклів. Найхарактернішим і найпотужнішим був цикл політичної лірики “Невольничі пісні” – Один з найвищих злетів революційного слова поетеси. Цикл об’єднує наскрізна думка: “Що сльози там, де навіть крові мало”, а також загальний героїчний пафос, вміщений […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (1 варіант) Слова, написані 1893 року: Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать, – Стали героїчною обітницею Лесі Українки, здійсненої власним життям. У них – вся Леся, велика дочка українського народу. Вона увійшла в розвихрену дійсність нової епохи як невсипуща трудівниця, кожна думка якої палить вогнем […]...
- Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: […]...
- Прометеєве слово (громадянські й національно-патріотичні мотиви поезії Лесі Українки) Прометеєве слово (громадянські й національно-патріотичні мотиви поезії Лесі Українки) В історію української літератури Леся Українка увійшла мужнім борцем за кращу долю України. І це – не просто красиві й високі слова: твори поетеси свідчать про видатну мудрість філософа й силу борця, який усвідомлював, що поет для України – не лише глашатай, речник народу, а й […]...
- Ідея служіння митця народові в поезії Лесі Українки Ніхто не може вибирати час, у який живе, і народ, з якого веде свій рід. Лесі Українці судилося бути дочкою народу, що потерпав від чужого гніту, і творити в таких умовах, коли цей гніт перешкоджав соціальному і культурному розвитку рідного краю. Тож українські літератори вважали за обов’язок своєю творчістю прислужитися національному та духовному визволенню народу. […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Cоntrа sреm sреrо!” (1 варіант) Коли мова заходить про “жіночу поезію”, то частіше за все, і це цілком зрозуміло, у ній насамперед відзначають ніжність, м’якість, особливу задушевність, мрійливість, милосердя і доброту ліричної героїні. Усе це ми, безумовно, знаходимо у творах Лесі Українки. Проте не слід забувати, що як поет-лірик вона сформувалася в бурхливу епоху, що привело до пошуків нової особистості […]...
- Барви природи в поезії Лесі Українки Природа відігравала особливу роль у житті і творчості Лесі Українки. Весна, літо, осінь, зима – це не просто пори року, що змінюють одна одну. Весна для хворої на туберкульоз кісток Лесі була передвісником тепла, надією на одужання. У багатьох її творах звучить мотив весни, її цілющого впливу на всіх і на все. Літо -, це […]...
- “Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий… ” Аналіз поезії Лесі Українки “Дим” Талант Лесі Українки як лірика найповніше розкрився в громадянській поезії. Розглядаючи вірші про завдання і обов’язки митця, роздуми про майбутнє, переконуємося, що образна думка поетеси органічно пов’язана з реальним життям, з найважливішими подіями того часу. Перебуваючи в Італії, Леся Українка 1903 року написала поезію “Дим” – найкращу сповідь поетеси, яка перебувала далеко від України. Найсильніше […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (2 варіант) Однією з найбільших людських цінностей є воля. Відчуття того, що ти вільний, ні від кого не залежиш і сам є хазяїном свого життя, може надати людині крила, і навпаки, якщо людину позбавити свободи, зробити рабом, зачинити в замкненому просторі, це може зламати її, позбавити будь-яких сил і навіть призвести до загибелі. Саме тому невільники всіх […]...
- Дитинство Лесі Українки та його вплив на творчість письменниці (за поезіями “Мрії”, “Як дитиною, бувало… “) По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки – видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Вплив родини на неї, […]...
- Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Саме тому Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Духовний світ, духовна краса… Із силою духу не зрівняється ніяка сила. Людську особистість визначає її духовний зміст, від якого залежить щастя. Найбільше щастя – т відчувати, що ти потрібний людям. Духовна краса людини – це високість її помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу. Щ риси найповніше втілені в образі Мавки – героїні […]...
- Мотиви лірики Лесі Українки Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Л. Українка. У моє життя Леся Українка увійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так і стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке чорне, гірке життя людини. 1 що в цьому житті не […]...
- Вплив зарубіжної літератури на розвиток драматургії Лесі Українки I. Багатовіковий досвід зарубіжної літератури. (Безперечно, драматургія Лесі Українки не постала на голому місць-Поетеса була добре обізнана в зарубіжній літературі. Мужні і ніжні постаті старогрецьких трагедій були їй дуже близькі. Наприклад, Кассандру вона зробила героїнею великої драматичної поеми, а в образі Іфігенії відбила свої почуття і становище людини, яку рятують добровільним вигнанням. Улюбленою героїнею Лесі […]...
- Жити хочу! Геть думи сумні! (заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки “Cоntrа sреm sреrо!”) Жити хочу! Геть думи сумні! (заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”) Я знаю: скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я […]...
- З дитячих мрій виростають поети (за поезією Лесі Українки) Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш “Мрії”). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” Життєве кредо Лесі Українки Найширше, всенародне визнання Леся Українка здобула як поетеса, її ім’я увійшло в свідомість багатьох поколінь як символ мужності й боротьби. У творчості кожного письменника важливо визначити два головні аспекти: зміст і характер написаного та місце і роль його в історії літератури. Для аналізу творчості Лесі Українки це особливо суттєво, бо за ідейно-художнім змістом та значенням […]...
- Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Ідея сильної особистості в поезії Лесі Українки Уявіть собі картину пізньої осені… Непривітна вона, безрадісна. Голі дерева мерзнуть під холодним небом, яке затягли важкі олив’яні хмари. Вони погрозливо зависли над порожніми полями і, здається, хочуть притиснутися до землі, вкриваючи все навколо сірим мороком. Ох, ті осінні хмари! Чого від них сподіватися? Не теплого благодатного дощу, […]...
- Філосовський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Філосовський мотив сенсу людського життя в дpамі-феєpії Лесі Укpаїнки “Лісова пісня” Сеpед всієї літеpатуpної спадщини Лесі Укpаїнки яскpавою зіpкою виділяється її чудова дpама-феєpія “Лісова пісня”, яка є визначним набутком укpаїнської і світової дpаматуpгії, яка не схожа на жодну іншу п’єсу поетеси. В ній втілилася любов поетеси до pідної Волині, її pоздуми пpо невмиpущість духовної кpаси, […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Cоntrа sреm sреrо!” (2 варіант) Чи можна співати веселу пісню, коли серце розривається від туги, а тіло страждає від нестерпного болю? Чи можна вірити у щасливе майбутнє, коли буденність перетворилася на безкінечні долання: долання обставин, долання власної безсилості? Чи можна сподіватися без надії? Звісно, що ми не можемо ототожнювати ліричного героя твору та особистість поета, але коли ми говоримо про […]...
- Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки “Мистецтво – це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями і переживають їх”. Чим же заражає поетичне мистецтво Ліни Костенко та Лесі Українки? Перш за все щирістю вислову, емоційністю, красою […]...
- Ідея служіння митця народові у творчості Лесі Українки Її мужність, пристрасність борця, її стійкість, Її непохитність у біді,- властивості, які вирізняють Не лише поезію, а й життя великої Лесі Українки. М. Бажан Леся Українка понад тридцять років віддала творчості. На ці ж роки припадає безупинне змагання з туберкульозом. Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на твори Лесі Українки, […]...
- Твори Лесі Українки, що вивчаються у початковій школі Твори Лесі Українки, Що вивчаються У початковій школі Д. В. Луцик, М. М. Проць, А. С. Совшак “Буквар” Л. Українка Казка “Як соловейко вскочив у біду”, оповідання “Воскресіння” і “Веснянковий обряд” Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко “Читанка” 2 кл. Л. Українка Розділ “Осінь щедра, осінь золотава… ” – вірш “Восени”, Розділ “Зима білосніжка”, – […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (3 варіант) Леся Українка – поетеса універсальна. В її творчості є вірші ніжні, ліричні, які розкривають найтонші переживання закоханої людини або мрії молодої дівчини. І поряд з цими задушевними і зворушливими творами є зовсім інші – за характером, жанрами, ідеями. Лесю Українку називають “співачкою досвітніх огнів”, “дочкою Прометея”, “поетом революційної боротьби і революційного повстання”. Справді, письменниця всією […]...
- Творчість – сенс життя Лесі Українки (на матеріалі поезії “Як я люблю оці години праці”) Нехай там збирається гірша. Страшніша негода, Нехай там узброїться в гостру, Огненную зброю, Я вийду сама проти неї І стану – поміряю силу! Геніальний і творчий талант Лариси Косач – нашої Лесі Українки – розвивався плинно, незважаючи на те, що лиховісна хмара прошуміла над нею. Хвороба приковувала молоденьку, слабосилу й хворовиту дівчину до ліжка, а […]...
- Гуманістичний ідеал у творчості Лесі Українки I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізняється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне – це створення нової концепції людини – сильної, незламної, мужньої:) 1. Образ ліричного героя. (Образ ліричного героя Лесі Українки створюється шляхом послідовного втілення ідеї прометеїзму.” Ця мужня боротьба за життя, за незгасність надії наповнили вірш “Без надії сподіваюсь”. Ліричний […]...
- Естетична і художня цінність пейзажної лірики Лесі Українки Леся Українка проблему естетики вирішувала в тісному взаємозв’язку з першочерговим завданням часу із визвольним рухом. Поетеса вважала, що завдання справжнього мистецтва полягає у правдивому відображені життя і всієї його багатогранної краси, в поглибленому вивченні дійсності. Вона розуміла, що прекрасне, насамперед життя у всій його багатогранності і величі. Пейзаж, як один із образних засобів, Леся Українка […]...
- Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Усі матері завжди бажають своїм дітям щастя, але по-різному. Хтось намагається приховати правду про життя, зробити вигляд, що навколо все гаразд, а хтось, навпаки, готує дітей до зустрічі з труднощами У дорослому житті. У “Колисковій” Лесі Українки йдеться саме про другий випадок. Матір радить своїй […]...
- Співзвучність ідеї вірша Лесі Українки “Скрізь плач, і стогін, і ридання” з нашою сучасністю Співзвучність ідеї вірша Лесі Українки “Скрізь плач, і стогін, і ридання” з нашою сучасністю Леся Українка у своїх творах змальовувала народ не сліпою юрбою, а низкою яскравих особистостей, наділених рішучою вдачею, сильною волею, несхитним потягом до визволення. Сила, волелюбність і нескореність, мужність і патріотизм – характерні риси українців, які виділяла й оспівувала у своїх творах […]...
- “Колискова” Лесі Українки – оспівування безмежної материнської любові Для кожного з нас найрідніша людина на світі – мама. Її ласку ми відчуваємо на кожному кроці. А в дитинстві нас сповивала любов’ю, теплом і ніжністю мамина пісня – колискова. Леся Українка у вірші створила свій образ матері. А в кожної матері, мабуть, своя пісня. Це залежить від того, яка ця жінка: багата чи бідна. […]...
- Актуальність твору Лесі Українки “Бояриня” в наш час Серед драматичної спадщини Лесі Українки драматична поема “Бояриня” посідає особливе місце. Це твір, який за життя поетеси не видавався, вперше побачив світ у 1914 році, були окремі видання у 1918 та у 1923 роках. А з тих пір до 1989 року поема не тільки не виходила друком, айв літературній критиці та історії літератури про неї […]...
- Образ співця в поемі Лесі Українки “Давня казка” У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема “Давня казка”. Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми “Давня казка” є поет, що “мав талант до віршів не позичений, […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Творчість Лесі Українки відбиває напружені філософські роздуми над життям. Ми продовжуємо відкривати в її творах ще не звідані нами глибини, не осмислені нами проблеми. Це стосується і неповторної драми-феєрії “Лісова пісня”. Невипадково долі людей, змальованих у творі, тісно переплетені з таємничим світом мешканців казкового лісу. Бо там, де про несуєтне важко говорити мовою щоденної життєвої […]...
- Народні пісні, записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою Запис К. В. Квітки Сі пісні переймала Леся Українка найбільше від люду свого рідного і коханого волинського краю в дитячі літа і в ранній молодості. деякі з них Леся знала від своєї матері. Олена Пчілка з любов’ю переносила в родинне життя кращі мелодії, які находила в народі. Частина мелодій була списана мною з голосу Лесі […]...
- Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки (“Кассандра”) Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки (“Кассандра”) І. Кассандра – нащадок Прометея, віща діва. (До образу віщої діви – Кассандри зверталося багато митців, але всі їхні твори, по суті, переказували легенду: Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона не дотримала свого слова і не покохала його за цей дар. За це Аполлон покарав Кассандру тим, […]...
- Відданість материнського серця (за поезією Лесі Українки “Колискова”) Поява колискових пісень – свідчення любові матерів до дітей. Прості й ніжні мелодії тихо линуть над колисками немовлят, захищаючи їх від усього лихого. Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка в 1890 році написала вірш “Колискова”, слова якого пізніше були покладені на музику Ю. Рожавською. Цей вірш – монолог матері, яка захоплена красою ясної місячної ночі. […]...
Твір я беріска.