Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова
Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова
Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним
Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 році. Гостра і злободенна за змістом, вона виступає проти тих, хто, відірвавшись від свого “кореня” – народу, зраджував його, виявляв байдужість до його інтересів, ставав черствим, бездушним Стовпом. Для українців культ родового кореня завжди був святим, тому люди, які нехтували ним, викликали до себе почуття зневаги. Батьківське коріння – це найвища цінність у житті людини; з ними й виростає любов до свого народу і своєї землі. Для того, хто заради “мальованої” краси відривається від нього, “світ не той”
Морально-етична проблема порушується і в байці “Цуцик”, де сатира байкаря спрямована на висміювання лакейства, паразитизму, лицемірства, егоїзму та прислужництва. Цікаво, що, змальовуючи двох собак, автор дає одному кличку Бровко, а другого узагальнено називає Цуциком (він навіть власного імені не вартий, бо не заслужив його через паразитично-егоїстичний спосіб життя). Загальновідомо, що українці завжди славилися своїм сумлінним трудолюбством. Таким є Бровко: він чесно несе свою службу: “Двір стережу і день, і ніч”, хоч шани за своє вірне служіння не має, йому доводиться терпіти знущання від хазяїна. Цуцик живе ситим і паразитичним життям:
І м’яко спать мені, і ласо можна їсти,
І бігаю не в бур’янах,
Сухенькі лапки, хвостик чистий…
Яка ж ціна цьому “щастю”? Байка визначає її словами Цуцика-пристосуванця: “На задніх лапках я по-вченому служу”. Та Глібов невипадково вкладає у слова цього нероби фразу: “Я те роблю, чого ти не зумієш”. І цим самим підкреслює, що чесному трудівникові не притаманний такий угодницький і паразитичний спосіб життя. Крім того, як і у “Мальованому стовпі”, ми виразно відчуваємо тему знехтування своїм минулим заради ситого і “мальованого” життя. Більш того, байкар ніби застерігає, що одного разу поступившись моральними нормами, такі “цуцики” здатні заподіяти лихо і далі: “Скубне й Бровка, коли захоче”.
Надмірна самовпевненість, висока самооцінка й перебільшення власних можливостей, що в народі визначається одним словом – пиха, осміяні у байці “Жаба і Віл”. Цієї теми Л. Глібов торкнувся не випадково, бо вона дуже близька і зрозуміла українському народові, що відзначається своєю чемною скромністю. Мені здається, що навіть образ Вола уособлює в собі здорову силу і мораль народу, його працелюбність. А от Жаба (образ, далекий від поваги), надумавши зрівнятися з ним, “З натуги луснула – та й одубіла!” Мораль байки автор визначив сам: “… найлучче жити, як милосердний Бог дає”. І хоч кожний з нас прагне досягти більшого, не можна ставити до себе і до життя надмірні вимоги.
Ми бачимо, що за всіма байками, що викривають порушення морально-етичних норм, звучить щира любов до людини – творця добра на землі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних […]...
- Реалізм байок Леоніда Глібова Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XIX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя […]...
- Біографія Леоніда Глібова ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1893) … Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. Початкову освіту він здобув дома за допомогою матері, а 1840р. вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою “Стихотворения Леонида […]...
- Прихований зміст байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів – байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи відомі сюжети […]...
- Життя та творчість Леоніда Глібова ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893) Літературні псевдоніми – Простодушний, Непостоянный Сотрудник, Капитан Ботвиван. Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком. Дитинство його минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном. Проживаючи неподалік від панського маєтку, малий Леонід бігав туди гратися й […]...
- Байка Л. Глібова “Щука” Байка Л. Глібова “Щука” I. Глібов – майстер-байкар. (Давній жанр увійшов у творчість Глібова. Він пише про злободенні проблеми.) II. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. (Злочини Щуки; нікчемні судді.) III. “Страшний” вирок. (Щучині подарунки Лисиці, хоча це, можливо, і чутки; Лисиця відплатила за “карасиків”.) IV. Роль байки в літературі. (Під маскою алегорії, сатири можна […]...
- Актуальність творчості Леоніда Глібова Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами. Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало […]...
- “Журба” Леоніда Глібова – перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей у романі П. Куліша “Чорна рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова (1827-1893) Народився в с. Веселому Подолі на Полтавщині в родині поміщицького управителя. Закінчив Полтавську гімназію та Ніжинський ліцей вищих наук. Працював учителем, був редактором газети “Черниговский листок”. За просвітницьку діяльність переслідувався урядом. Основну частину життя прожив у Чернігові. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською (упродовж життя створив […]...
- Чому навчає байка? (за творами Л. Глібова) Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого […]...
- Фольклорна основа акровіршів та віршованих загадок Л. Глібова I. Усна народна творчість – джерело мудрості для письменників. (В основу творів відомих українських письменників покладено фольклор. Саме в цьому криється секрет їхнього успіху і популярності.) II. Віршовані загадки як спосіб висловити приховану думку. (У творчій спадщині поета-байкаря Л. Глібова є чимало віршованих загадок.) 1. Акровірші. (Акровірш у перекладі з грецької мови означає “крайній вірш”. […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: … в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому […]...
- Чого навчають нас байки Л. Глібова Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася жити. Як захистити себе […]...
- Мотиви творчості Л. Глібова Після видання валуєвського циркуляра про заборону українського друкованого слова один із кураторів Київського навчального округу наказав спалити 500 книг байок Глібова, котрі були призначені для шкіл, як “шкідливе видання, яке не повинне мати місце в народному училищі”. Наказ було виконано. Іван Франко називав Леоніда Глібова “найкращим українським байкописцем”. В “Энциклопедическом словаре Брокгауза и Эфрона” читаємо […]...
- Байка багато чого навчить (за байками Л. Глібова “Щука”, “Муха й Бджола”, “Жаба і Віл”) Леонід Глібов відомий в українській літературі передусім як поет-байкар. Він вважається творцем нової байки. У своїх творах Л. Глібов зобразив суттєві явища життя, безправне становище кріпаків, пихатість чиновників, недолугість тогочасних судів. Автор висміював хитрі та підступні вчинки людей, лицемірство, егоїзм, жадібність, заздрість, лінощі та багато інших негативних рис характеру. Ось хитра і підступна Лисичка – […]...
- Що дало мені вивчення байки у школі? Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки, П. Гулэка-Артемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому дитинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу. Уже […]...
- Поезія Л. Глібова “Журба” – перлина української лірики Поезія Л. Глібова “Журба” – перлина української лірики Леонід Глібов любив Чернігівщину, часто приїжджав помилуватися краєвидами, поблукати старенькими вулицями, відпочити на березі річки Снов. Під час одного з таких приїздів він замислився над тим, що ще недавно по цій землі ходив Тарас Шевченко, писав, малював, а сьогодні його вже нема. Так народилася поезія “Журба”, яка […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими […]...
- Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма […]...
- Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків КРИЛОВ ІВАН (1769-1844) Відомий російський байкар, представник просвітницького реалізму критичного напрямку. Література захоплювала і. Крилова з дитячих років і, хоча працював дрібним чиновником і бібліотекарем, вже з 20 років був видавцем власних журналів, де друкував яскраві сатиричні твори. . Перші байки – “Дуб і тростина”, “Вередлива наречена” – були надруковані 1806 року в журналі “Московський […]...
- Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди І. Г. С. Сковорода – видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. (місце письменника в українській і світовій культурі; громадянська позиція: “А мій жребій – з голяками”). ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди (викликані самим життям, явищами і фактами, вартими осміяння; […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “… Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
- Поетизація моральних цінностей українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним твором Л. Костенко) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це – душа. Л. Костенко Чудову легенду я вам розповім. Ти разом з легендою в пісню полинь. У пісню, що склала Маруся Чурай Про місто своє, про рідний свій край. Живе в народі легенда про поетесу-співачку з Полтави – легенда про Марусю Чурай. […]...
- Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова (1946-1968) Народився в м. Києві в родині російського письменника Володимира Кисельова. Навчався на факультеті іноземних мов Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Мав невиліковну хворобу крові, що передчасно обірвала його життя. Поет, прозаїк. Писав вірші російською мовою і тільки в останній рік життя почав писати й українською (українську мову і культуру знав і любив з […]...
- Утвердження безсмертя народу та його пісні в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVII століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів […]...
- Аналіз морально-етичних ідей кіноповісті “Зачарована Десна” На яких моральних засадах виховувався малий Сашко? Маленький Сашко дитячим серцем розумів, що батькам жилося нелегко та не міг пояснити чому. А ставши дорослим, згадував: “Було в минулому житті батьків багато неладу, плачу, темряви и жалю. Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму – і прадід, і дід, і батько з матір’ю”. Та все ж […]...
- Утвердження громадської активності трудівника (2 варіант) Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З-поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу, ім’я Григорія Косинки – одне з найпомітніших. Для самого письменника та його своєрідної прозової спадщини склалася трагічно, Після довгих років несправедливого замовчування до читача повертається його доробок – ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, “На золотих богів” критика зазначала: “Григорій Косинка – це, безперечно, […]...
- Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його-в Правді: […]...
- Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” “Наталка Полтавка” І. Котляревського – одне з тих явищ літератури минулого, часова віддаленість якого неспроможна затьмарити його свіжості й принади. П’єса донесла в наше сьогодення правду почуттів, настроїв і переживань народу, завдяки чому і стала невід’ємною частиною духовної культури нашого сучасника. У творі відображено життя і побут українського селянства, особливості його моралі, психології, інтересів. В […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді […]...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”) “Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним […]...
- Утвердження незахищеності Києва як символа української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Утвердження незахищеності Києва як символа української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (1 варіант) Найбільш відомим романом видатного українського письменника Олеся Гончара є “Собор”. Вперше він був опублікований у журналі “Вітчизна” й одразу знайшов багато прихильників, які висловлювали схвальні відгуки про цей твір. Критики теж не могли не побачити геніальності роману, що був несхожий на інші літературні твори того часу. Однак у роману були й недоброзичливці, тому що твір […]...
- Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За […]...
Дорога до болю книга стус.