“В пору зимну… ” – Бродський Йосип



Рождественская звезда

В холодную пору, в местности, привычной скорей к жаре,
Чем к холоду, к плоской поверхности более, чем к горе,
Младенец родился в пещере, чтоб мир спасти;
Мело, как только в пустыне может зимой мести.

Ему все казалось огромным: грудь матери, желтый пар
Из воловьих ноздрей, волхвы – Балтазар, Гаспар,
Мельхиор; их подарки, втащенные сюда.
Он был всего лишь точкой. И точкой была звезда.

Внимательно, не мигая, сквозь редкие облака,
На лежащего в яслях ребенка, издалека,
Из глубины Вселенной,

с другого ее конца,
Звезда смотрела в пещеру. И это был взгляд Отца.

24 декабря 1987

“В пору зимну… “

В пору зимну, в місцевості, звиклій
Радше до спеки, ніж до холоду, до площини більше, ніж
До гірських підніж, немовля народилось в печері,
Щоб світ спасти; мело, як тільки може в пустелі взимку мести.

Йому видавалось таким невимовно великим все:
Груди матері, в парі жовтій віл та осел;
Балтасар, Гаспар, Мельхіор – волхви, і їхні дари.
Він був лише крапкою. Крапкою теж – зоря згори.

Уважно, без мерехтіння, не блимнувши, віддаля,
Крізь хмари рідкі, на спеленане в яслах маля
З вселенської глибини, з тамтого її кінця
Зоря дивилася в печеру. І то був погляд Отця.

Переклад І. Лучука


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Олександрійський вірш це.
Ви зараз читаєте: “В пору зимну… ” – Бродський Йосип