Василь Стус – Напевне, так і треба



Напевне, так і треба –
Судилося бо так:
Упали зорі з неба
І надломили мак.
Така знялася хвища –
Ні неба, ні землі,
Лиш чорне кладовище
По нищеній ріллі.
Залопотіла злива,
Мов залива – гай-гай!
Кохана, будь щаслива!
Коханий мій – бувай!

30.09.1972


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Твір мій талант.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Напевне, так і треба
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.