Василь Стус – Пам’ятi М. К. Зерова



Колеса глухо стукотять,
Мов хвиля об паром,
Стрiчай, товаришу Хароне,
З лихом i з добром.
Колеса б’ють, колеса б’ють,
Кудись торують путь,
Уже й додому не вернуть,
Додому – не вернуть.
Колеса глухо стукотять,
Колеса стукотять
В христа, в вождя, в усiх божат
I в мать i в перемать.
Москва, гора Ведмежа, Кем
I Попiв-острiв – шлях
За гратами, за вартами,
Розбухлий на сльозах.
I знову Вятка, Котлас, Усть –
Вим. далi – до Чиб’ю.
Рад-соц-концтаборiв союз,
Котрий господь забув.
Диявол теж забув. Тепер
Тут править iнший бог:
Марксист, расист i людожер
Один – за трьох.
Москва – Чиб’ю, Москва – Чиб’ю,
Печорский концентрак
Споруджує нову добу
На кровi i кiстках.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Характеристика про давню казку лесі украінки.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Пам’ятi М. К. Зерова