Василь Стус – Уже Софія відструменіла

Уже Софія відструменіла,
Відмерехтіла бузковим гроном.
Ти йшла до мене, але не встигла
За першим зойком, за першим громом.
Немов почвара в пекельнім колі,
Довкола ж тіні, довкола кволі.
Благословляю твою сваволю,
Дорого долі, дорого болю.
Сніги і стужа. Вітри й морози.
Гудки і крики. Чорні прокльони.
Собачий гавкіт. Крик паровоза.
І закмашини і заквагони.
Шпали і фари, пси і солдати,
Рейки, і пруття, і загорода.
Впали і хода. Встали і хода.
В плечі штовхають нас автомати.
Квадратне серце – в квадратнім колі,
В смертнім каре ми падемо долі.
Благословляю твою сваволю,
Дорого долі, дорого болю.
На всерозхресті люті і жаху,
На всепрозрінні смертного скрику
Дай, Україно, гордого шляху,
Дай, Україно, гордого лику!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Опис лісу влітку.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Уже Софія відструменіла
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.