Василь Стус – З дитячих спогадів



Добридень наш – гіркаво-запахущий,
Осотом і щирицею пропаx.
Куріє порох. Недалечко – шлях.
Зобіч од нього – сизі райські кущі.

Подертий бриль на голові. В руках –
Тупа сапа: цупкий будяк колючий!
Вузенька постать на п’яти рядках
Тобі за редьку гірше надокучить.

А потім глухо загуде гудок
Парокотельні – й світ тобі розвидніє,
Як озоветься наш городній бог
Своїм ласкавим і гірким “добриднем”.

Він із спецівки вийме хліба шмат –
І рідний степ ріднішає стократ.

VII.1966


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Плекайте мову білоус.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – З дитячих спогадів
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.