Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Вертеп
Вертеп
Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, персонажами яких переважно були Запорожець, Селянин, дід, Баба, Панотець, Циган, Жид, Москаль, Лях та ін. Нині В. зберігся на свято Різдва, переважно в західних землях України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Вертеп – це різдвяний театр Окремий вид драми – вертепна драма. В Україну вона прийшла із Західної Європи, де була поширена як сполука різдвяної драми зі світською драмою маріонеткового театру. В Україні вертеп прийшов на зміну інтермедії уже у XVII столітті. Популяризували вертеп мандрівні дяки. Згодом до них приєдналися актори і музиканти, котрі й озвучували театральне дійство. В усіх відомих […]...
- Вертеп – Драматургія ВЕРТЕП М. МАРКЕВИЧ Малоросійський вертеп – це похідний театр, який представляє благочестивим християнам велику подію у світі: Різдво (народження) Спасителя. Немає сумніву, що представлялися також і інші події, взяті із священного писанія, але вцілів і дійшов до нас тільки вертеп. Первісне походження вертепу можна віднести до часів гетьмана Конашевича-Сагайдачного, до 1600 – 1620-х років, коли […]...
- Василь Стус – Вертеп ВЕРТЕП На першому поверсі – двоє людей на другому – їхні тіні. Вправний оператор так освітлює кадр, що й не добереш, де люди, а де лиш тіні. Внизу проказують: нам з тобою жити в любові й радості. Вгорі повторюють: мав би ніж – зарізав би як собаку. Потім на кін виходить хтось третій і починає […]...
- Водевіль Водевіль (фран. vaudeville) – легка комедійна, переважно одноактна п’єса з анекдотичним сюжетом, виповнена динамічними діалогами, піснями, танцями. Започаткована у Франції в XV-XVI ст., але як драматичний жанр остаточно оформилася у ” XVIII ст. В Україні В. має і свої національні джерела, передовсім *- інтермедії. Відомі автори В. – І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), В. Гоголь (“Простак, або […]...
- Антракт Антракт (фр. entre – між та acte – дія) – перерва між окремими актами спектаклю. Часто українські театри намагалися використати А., вдаючись до інтермедій. 1619 під час вистави польськомовної драми Я. Гаватовича “Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого” простір А. заповнили дві, найранніші з відомих, україномовні інтермедії “Продав кота в мішку” та […]...
- Тарас Шевченко – Во Іудеї во дні они Во Іудеї во дні они, Во время Ірода-царя, Кругом Сіона й на Сіоні Романські п’яні легіони Паскудились. А у царя, У Ірода таки самого, І у порогу, й за порогом Стояли ліктори, а цар… Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву, Щоб той йому на те, на се… Хоч півдинарія позичив; А той кишенею трясе, Виймає […]...
- Аркадій Любченко – Вертеп Слово перед завісою Перш за все треба сказати, що сьогоднішнє дійство не має анічогісінько спільного з тим своєрідним розумінням, якого надавали й надають слову “вертеп” не тільки наші північні сусіди, але й чимало наших байдужих земляків. Це значить: будьте певні, що, потрапивши сюди, ви в жодному разі не потрапили у якесь моторошне місце, у кишло […]...
- Іван Андрусяк – Вертеп 1. Його душа Бліда так само Не вміє очі відвести Від одержимої осанни Напівзабутих палестин Над ними червлять кучеряві Дими запічних веремій Над ними також – Боже мій! – Хрести виблискують триглаві Душа у пазусі таїть Ціанистого слова калій А він на тятиві стоїть Неначе праведник на палі 2. Вистигне земля вчорашня Порозходяться навіки Оержимі […]...
- Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів, передовсім тих сакральних джерел, що стосувалися історії […]...
- Марія (скорочено) – Шевченко Тарас У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія принесла вечерю, […]...
- Тарас Шевченко – Марія (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко Марія (СКОРОЧЕНО) У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований […]...
- “Різдвяна пісня у прозі” Чарльза Діккенса – прояв віри в добру суть людини Одне з якнайкращих добрих і світлих свят – це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, “Сніжна королева” Андерсена, цикл “Різдвяних повістей” Ч. Діккенса, серед яких “Різдвяна пісня у прозі” як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва. У творі Чарльза Діккенса […]...
- Райошник Райошник – одна з форм давнього тонічного речитативного віршування, що має фольклорну основу. Метрична та ритмічна організація для Р. не обов’язкова. Рядки в ньому переважно нерівні, з парним римуванням, здебільшого дієслівним. Ці принципи закладені й у багатьох інших формах речитативного віршування. З огляду на це Р. називають ще “фразовиком” або “римованою прозою”. У писемній літературі […]...
- Твір на тему: Колядки у минулому і зараз (твір-розповідь) Різдво – одне з найдавніших свят. Зі старих часів народ любить і шанує це свято. Саме тому свято Різдва супроводжують старовинні народні звичаї. Вечір напередодні Різдва незвичайний. У народі кажуть, що який Свят-вечір, такий і майбутній рік. Ось чому в українців виник звичай обов’язково бажати один одному щастя напередодні Різдва. Українці – співучий народ і […]...
- Усна народна творчість – українська література Фольклор (від англ. folklore), або Усна народна творчість, – художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії. Традиційно виділяють три фольклорні Роди, які мають певні Жанри : Народний епос – розповідні фольклорні […]...
- Аналіз вірша “Різдво” Б.-І. Антонич не погоджувався, коли його називали “безрозсудним поганином самого почування”, адже він не вдавався до “оязичення християнства” чи – навпаки. Часто в одному творі з’являлися мотиви двох вір, як у вірші “Різдво”, де сюжет християнської містери, тонко помережаний язичницькими елементами, розгортався в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: “Прийшли лемки у криса – нях […]...
- Ольга Анцибор – Різдво Вже два тисячоліття на Землі Це день приносить радості багато, В великім місті і в малім селі Різдво святкують, як найбільше свято. В цей день Господь послав нам Свого Сина, І зірка в небі ясна засіяла, Бо не звичайна це була дитина, Вона прийшла, щоб правда в світі стала. Та Ірод, цар Юдейський, злий, жорстокий […]...
- Юрій Андрухович – Ніч Ось тобі, вбога пуста голова, Перше знамення Різдва – Снігу добув ти для білих поем, Вітру черпнувши плащем. Крила не тут, але біль від крила На ніч прип’яв до стола – Мить, наче рибу, ловиш багром І повертаєш в огром. Тільки тепер вона має печать Віщих прозрінь і зачать. Є в ній зима – цегляні […]...
- Магічна сила Різдва (за повістю Ч. Діиккенса “Різдвяна пісня у прозі”) І. Різдво – це свято, на яке чекають усі. 1. Магія Різдва. (Напередодні Різдва скрізь відчувається якась таємничо-святкова атмосфера. Усі ніби завмирають, чекаючи на диво.) 2. Хто найбільше любить Різдво? (Без сумніву, найбільше любить це свято малеча, бо Різдво – це святкові подарунки та здійснення найзаповітніших мрій, це сміх і веселощі. А ще Різдво – […]...
- Мартин Боруля – мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише […]...
- Твір на тему: Найкращий урок Уроки бувають різні: цікаві і не дуже, нудні (буває й таке) і не дуже. Я спробую розповісти про урок, який запам’ятався на все життя. Як говорять педагоги, за методикою – це урок-вертеп. Що це таке? Уявіть собі, що в клас заходить ціла ватага колядників, наряджених у костюми (тут були і Коза, і Чортеня, і Меланка […]...
- Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
- Поліметрія Поліметрія (грецьк. polymetros – численний) – застосування кількох віршових розмірів в одному і тому ж поетичному творі (переважно в поемах, романах, віршах тощо). У поемі І. Франка “Похорон” спостерігається і п’ятистопний ямб, і двостопний дактиль, і чотиристопний дактиль, і навіть восьмистопний хорей. У XX ст. в українській поезії досить часто поліметричний вірш використовується у творах […]...
- Твір на тему: Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас […]...
- Бурлеск Бурлеск (італ. burlesque від bиrlа – жарт) – вид комічної, пародійної поезії та драматургії, генетично пов’язаний із народною сміховою культурою, акцентований на свідомій невідповідності між змістом і формою. Найраннішим прикладом Б. вважається “Батрахоміомахія” – сутичка жаб і мишей, пойменованих за аналогією до персонажів “Іліади” Гомера. Б. набув популярності у європейських літературах XVII-XVIII ст., особливо у […]...
- Марсійя Марсійя – елегійна, переважно моноримна поема на честь покійника, найдавніший жанр арабської Поезії, що постав на основі ритуальних похоронних оплакувань. Один із відомих поетів цього жанру – аль-Мугальхіль (VI ст.), котрий присвятив свої твори загиблому у бою братові. Звертався до М. перський поет Рудакі (елегія на смерть Шахіда Балхі), автор поеми “Шахнаме” Фірдоусі, зокрема у […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Гусляр Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі […]...
- Зачин Зачин – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів, переважно казок: “Колись був у Києві”, “Був собі дід та баба”, “Був собі котик та півник”. Такі 3. називають ініціальними формулами (є ще медіальні і фінальні). Вони бувають досить розлогі, римовані, поєднані з веселими каламбурами: “Було це за царя Панька, як була земля тонка: пальцем проткнеш і […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Різдво (Характеристика твору) Характеристика твору Богдан-Ігор Антонич “Різдво” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : філософська. Провідний мотив : таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів). Віршовий розмір : хорей. Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися “в лемківськім містечку […]...
- Аналіз “Різдво” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : філософська. Провідний мотив : таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів). Віршовий розмір : хорей. Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися “в лемківськім містечку дуклі”? А замість пастухів прийдуть […]...
- Азбуковники Азбуковники (від азбука) – своєрідні словники-довідники, в яких статті з різних галузей знання розміщувалися за алфавітним принципом. Спочатку в них подавалися слова іншомовного походження з докладним розкриттям значення, біблійно-церковна символіка (XIII-XIV ст.), а далі – світська інформація із зазначенням, по можливості, джерел (XVI-XVII ст). А. складали діячі братських шкіл (Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та ін.). […]...
- Драматичні твори в українській літературі Драма (від гр. “дія”) – один з літературних родів, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Лише в колективній творчості письменника, режисера, художника, композитора й акторів вона може стати помітним явищем літературно-мистецького життя. Відповідно […]...
- Соціально-побутові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народнопісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Цикли: Козацькі; Гайдамацькі; Рекрутські; Солдатські (жовнірські); Бурлацькі; Заробітчанські (строкарські); Чумацькі; Кріпацькі; Наймитські; Родинні; Сирітські. Соціально-побутові пісні […]...
- Україна в огні (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. Але картина раптово змінюється. Прийшла війна” і заплакана […]...
- Олександр Довженко – Україна в огні (Скорочений переказ, дуже стисло) Олександр Довженко Україна у вогні (Короткий аналіз змісту) Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. […]...
- Тарас Шевченко – Я не нездужаю, нівроку Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Лихої, тяжкої години, Мабуть, ти ждеш? добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре […]...
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося спільно з наступним, втрачаючи свій наголос. В українській мові це переважно службові частини мови, які сприймаються як єдине ціле із словами, яким вони передують (на […]...
- Детальний Аналіз “Різдво” Антонич “Різдво” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Різдво” : філософська лірика, Жанр “Різдво”: Ліричний вірш. Мотив “Різдво” : возвеличення таїнства Різдва Христового, Віршовий розмір “Різдво”: Хорей. Художні особливості “Різдво” : у вірші – мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тонко помережаний […]...
- Дев’ятниця до Дитятка Ісус3 Дев’ятий день: Різдво Божого Сина Навкруги запанувала божественна тиша. Після важкої щоденної праці люди пішли на відпочинок. Пречиста Діва Марія зі своїм Обручником, святим Йосифом, не мали де голови прихилити у цьому місті, тож мусіли шукати собі якийсь притулок. Перший раз в житті Марія, та ніжна, спокійна, розсудлива Дівиця із Назарета відчула якесь опущення, котрого […]...
Мрія про щасливе майбутнє свого народу.