Вервиця до Параманної Матері Божої

16 липня 1251 року поблизу А. йіесфорби (Вінчестера) в Англії відбулося велике чудо.’ св. Силонові Шток, настоятелеві монастиря Отців Кармелітів, з ‘явилася Пресвята Діва Марія і простягнула йому Параман, промовляючи: “Сину Мій. візьми цей Параман твого Чину, це знак особливої прихильності, якої Я домоглася від Господа для тебе і всіх дітей Кармеля. Хто в цьому благословенному одязі помре, буде спасенний від вічного вогню. Це знак спасіння, засіб для захисту в небезпеці, запорука особливого миру та захисту. ” З великою радістю показував

св. Симон усім цей безцінний дарунок, котрий він одержав від Небесної Володарки не тільки для свого Чину, але й для всіх віруючих.

Святий Параман носили св. Іван від Хреста, св. Тереза Авільська, св. Терези від Дитятка Ісус Пресвятого Обличчя, св. Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт, св. Бернадетта Субіру.

У1322 році Матір Божа з гори Кармель являється Папі Римському Йоану XXII. Вона звеліла йому підтвердити та розповсюдити вістку про благодать та особливі привілеї, які Вона випросила у Свого Сина для Чину Отців Кармелітів і членів Братства. Марія сказала, що Вона, як Мати Милосердя, кожну суботу сходить в чистилище,

аби потішити Своїх дітей, котрі померли, маючи на собі св.

Параман.

16 липня 1858 року на свято Матері Божої з гори Кармель Марія з’являється Бернадетті Субіру в Люрді як Матір Божа з гори Кармель.

І, накінець, 13 жовтня 1917 року в Фатімі Марія з ‘являється трьом пастушкам як Матір Божа з гори Кармель.

На запитання о. Говарда с. Люсія відповіла: “Свята Вервиця і св. Параман – невіддільні один від одного.”

Приклади чудодійної сили св. Параману

Куля у грудях

У1648 році під час облоги міста Іперн французами командиру полка із Ломбая попала куля в груди. На щастя, вона його не поранила, тому що попала просто в Параман. На здивування усіх присутніх на цій кулі залишився відбиток образу Пресвятої Діви Марії з Дитятком Ісус такий, як на святому Парамані.

Порятунок від танцю

Одна молода дівчина відвідала побожного священика із Аре Івана Віаннея напередодні свого вступу в монастир. Він запитав у неї: “Чи пам ‘ятаєте танцювальний вечір, на котрому Ви захопилися одним молодиком? Ви були дуже розчаровані, тому що він не запрошував Вас на танець.” “Так, отче, – відповіла дівчина, – я це все дуже добре пам’ятаю!” “Чи пам’ятаєте, коли цей молодик покинув зал, Ви побачили, як з-під його ніг спалахнули два сині вогники, котрі Ви прийняли за ілюзію?” “Це правда, отче.”

“Так от, доню моя, цей молодик – це сам сатана, і всі дівчата, котрі з ним танцювали, вже прокляті або знаходяться на межі прокляття. Чи знаєте Ви, чому цей молодик не запросив Вас на танець? Тому що Ви носите св.

Параман з гори Кармель. Ваше почитання Матері Божої врятувало Вас.”

В ім’я Отця… (Зр.)

Початок:

Царю Небесний…

На великих зернятах:

Мати Божа Параманна, випроси нам ласку носити Твій Параман Господу Богу на радість, а нам на освячення.

На малих зернятах:

О Маріє, вислухай молитви наші, і нехай до Тебе долинуть благання наші.

Закінчення:

Під Твою милість…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Добре ім'я найкраще багатство.
Ви зараз читаєте: Вервиця до Параманної Матері Божої
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.