Веснівка (скорочено) – Шашкевич Маркіян
Цвітка дрібная
Молила неньку,
Весну раненьку:
“Нене рідная!
Вволи ми волю –
Дай мені долю,
Щоб я зацвіла,
Весь луг скрасила.
Щоби я була,
Як сонце, ясна,
Як зоря, красна,
Щоби-м згорнула
Весь світ до себе!”
“доню, голубко!
Жаль мені тебе.
Гарная любко;
Бо вихор свисне,
Мороз потисне.
Буря загуде –
Краса змарніє.
Личко зчорніє,
Головоньку склониш,
Листоньки зрониш, –
Жаль серцю буде”.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Веснівка – це веснянка, весняна пісня. М. Шашкевич створює поетичну картину, яку можна розуміти й алегорично. Квітка (цвітка) просить матусю-весну, щоб та допомогла їй швидше розквітнути, привернути до себе увесь світ своєю красою. А ненька остерігає необережну квіточку, яка не розуміє, що ще можуть бути мороз, вітер, які знищать її красу.
Так і матері застерігають своїх доньок, які прагнуть швидше подорослішати. Вірш нагадує народну пісню, містить ознаки національного гуцульського колориту, зокрема діалектизми.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Маркіян Шашкевич – Веснівка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” – “доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
- Маркіян Шашкевич – Побратимові Отак, Николаю, вкраїнські вірлята І веселять душу, й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері співають. Аж мило згадати, як то серце б’ється, Коли з України руськая пісенька Та мило-солодко вколо серця в’ється, Як коло милого дівка русявенька. Так го обнімає, так до себе тисне, Пригортає, і любує, І голубить, і […]...
- Маркіян Шашкевич – Безрідний БЕЗРІДНИЙ Кому бог в груди дав серце м’ягеньке І дав вродитись в добрую годину, Щастє, як літом сонічко тепленьке, В житю му всяку огріває днину; Й світ єму милий, і солодка нічка, Мислі веселі, і серденько грає, Як у дуброві тихенька криничка, Днина за днинов так єму спливає. Лиш хто в посестру взяв тяжку недолю, […]...
- Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув – […]...
- Маркіян Шашкевич – Місяченько круглоколий закрився хмарою Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
- Маркіян Шашкевич – Згадка Заспіваю, що минуло, Передвіцький згану час,- Як весело колись було, Як то сумно нині в нас! Святовида лиця ясні За Лабою слов’ян чтив. Купайловий танок красний Царинами вітром сплів. Гай ся на честь гарной Лади Піньом дівиць розлягав, Мир в подяці для Коляди, Веселячись, снопи клав. Над ярою Волтавою Суд Любушин мир давав; Над дніпром-Славутицьою […]...
- Шашкевич Маркіян – Біографія Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся – 7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”),письменник, поет – започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив “Руську трійцю”, ініціатор видання альманаху “Русалка дністровая” (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською. […]...
- Маркіян Шашкевич – Біографія Маркія́н Семенович Шашкевич (*6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. […]...
- Маркіян Шашкевич – О Наливайку Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
- Маркіян Шашкевич – Вірна Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі-верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати – До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
- Маркіян Шашкевич – Бандурист Уривок з піснетвору “Перекинчик бісурманський” Присів на царинці – молодь обступила, Як цвіточку пчоли, а старшина сіла. І вийняв бандурку, і обтер полою, І став ї строїти, і повів рукою По струнах злегенька – струни згаморили. Півець розуміє – бо з ним говорили; Вже літ сорок і два їх бесіду знає. І вдарив сильніше, і […]...
- Маркіян Шашкевич – Над Бугом Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, Від журби ся крає. Трава к тобі з любощами З берегів ся хилить, Вовня Ті поцілує – І наперед стрілить. Моє серце бідненькоє Радощів не має, Лиш розлуку із долею, […]...
- Маркіян Шашкевич – Підлисє Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори, Мою журну неси думку На підлиські двори. Там спочинеш, моя думко, В зеленій соснині; Журбу збудеш, потішишся У лихій годині. Там ти скаже дуб старенький І єден, і другий, Як там жив-єм ще маленький Без журби, без туги. Там ти скаже та соснина Й всяка деревина, Як […]...
- Маркіян Шашкевич – Чом, козаче молоденький Чом, козаче молоденький, Рониш слізоньки дрібненькі, На всхід сонця поглядаєш І так тяженько вздихаєш?.. Ой я, козак молоденький, Роню слізоньки дрібненькі, На Вкраїну поглядаю, За Вкраїною вздихаю, Бо там моя родинонька, Бо там мила дівчинонька. На Вкраїні буйнесенькій Мої други милесенькі,- Як за ними не тужити, Коли з ними мило жити? Ах, найліпше при родині […]...
- Маркіян Шашкевич – Руська мати нас родила Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?...
- Маркіян Шашкевич – Споминайте, браття милі Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – Славні Русі оборонці Йшли на ворога в світи. Чи на дон той каламутний, Чи на Литву, на Ятвяг, Чи на Краків баламутний, Вічно скорий до зневаг. Від копій шляхи стогнали, Від прапорів нісся шум, Аж […]...
- Маркіян Шашкевич – Поза тихий за дунай Поза тихий за дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісоньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед луга край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
- На крилах поезії (“Веснівка” М. Шашкевича) (1811-1843) Народився в с. Підлісся на Львівщині в родині священика. Навчався в Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, з 1629р. – у Львівській духовній семінарії та на філософському відділенні університету. У 1830 р. був виключений із семінарії, продовжив навчання в університеті. У 1834 р. поновив навчання в семінарії, але вважався “політично неблагонадійним”. У 1838 […]...
- Маркіян Шашкевич – Русалка Дністровая (альманах) “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка “Руська трійця” Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. У передмові до “Русалки Дністрової” підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у […]...
- Маркіян Шашкевич – Слово до чтителей руського язика Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві; Зависть най нас не спиняє,- Разом к світлу, други жваві!...
- Маркіян Шашкевич – Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139 Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин – підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій: Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида аж до моря Піснь весела загула, […]...
- Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого […]...
- Жива ватра (скорочено) – Герасим’юк Василь Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не виссав, Щоби […]...
- Ой ти, коте, коточок! скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой ти, коте, коточок! Не ходи рано в садочок, Не полохай дівочок, Нехай зів’ють віночок Із рутоньки, із м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку. Ой спи, дитя, до обіду, Покіль мати з міста прийде Да принесе три квіточки: Ой первую зросливую, А другую сонливую, А третюю щасливую, Ой щоб спало, щастя знало, Ой щоб […]...
- Ой весна, весна – днем красна скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая пашниця. Весна красна. Що ж ти нам принесла? – Коробочку з веретенцями (1), І скринечку з червінцями (2). Старим дідам по кийочку, Старим бабам по серпочку, […]...
- Ой хто, хто Миколая любить скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой хто, хто Миколая любить, Ой хто, хто Миколаю служить, Тому, Святий Миколай, На всякий час помагай, Миколаю! Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну. Ой глянь, глянь на змучену, бідну. Ми тебе, всі люди, молим: Проси в Бога ти їй долі, Миколаю! Ой проси долі для Вкраїни, Ой нехай встане із руїни. Доля й щастя […]...
- Летять галочки у три рядочки скорочено – Весільні пісні Летять галочки у три рядочки. Зозуля попереду. А всі галочки защебетали, Зозуля закувала. Ідуть дружечки у три рядочки, Марійка попереду. А всі дружечки на лавах сіли, Марійка на посаді. А всі дружечки та й заспівали, Марійка заплакала. – Ой чого плачеш, чого жалуєш, Молода Марієчко? Ой чи жаль тобі батька старого, Чи подвір’ячка його? – […]...
- Підкова (скорочено) – Жиленко Ірина Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- Іван Франко – “Ще щебече у садочку соловій… “ Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій, Ще щебече, як віддавна щебетав, Своїм співом весну красную вітав. Та не так тепер в садочку, як було: Вечір в маю, співом все село гуло, По вулиці дівчатонька, наче рій, На вишеньці висвистує соловій. Не так нині, як бувало! Півсмерком Не йдуть селом дівчатонька ходірком, Не […]...
- Небо (скорочено) – Петренко Михайло В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. (М. Ю. Лєрмонтов) Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- “Ля-ля-ля!” (скорочено) – Олійник Степан Колись Шаляпіна і Гмирю (1) Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати (2) ногами Й варіювати (3) “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний […]...
- Цвіт щастя (скорочено) – Лепкий Богдан Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Стежина (скорочено) – Малишко Андрій Чому, сказати, й сам не знаю. Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. Приспів: Де ти, моя стежино, Де ти, моя єдина? Ота стежина в ріднім краї – Одним одна коло воріт? На вечоровім виднокрузі, Де обрій землю обніма, Нема кінця їй в темнім лузі – Та й […]...
- Ви щасливі, пречистії зорі (скорочено) – Українка Леся Ви щасливі, пречистії зорі, Ваші промені – ваша розмова; Якби я ваші промені мала, Я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видно звисока; Якби я так високо стояла, Хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, Ясні, тверді, неначе з кришталю; Якби я була зіркою […]...
- Минають дні, минають ночі (скорочено) – Шевченко Тарас Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! доле, де ти? Нема ніякої; Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! Не […]...
- Гуси-лебеді летять (більш повна версія) скорочено – Стельмах Михайло Розділ перший Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Я дивлюся на них, і так мені хочеться, щоб вони повернулися. Птахи ніби послухалися мене й повернулися. А може, це був новий ключ. Дідусь говорить, що лебеді приносять на крилах весну, а сонце своїми ключами відмикає землю. Я уявив собі, що буде, коли сонце, як це часто […]...
- Герасим’юк Василь – Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не виссав, Щоби […]...
- Сини (скорочено) – Стефаник Василь 1871-1936 “Старий Максим волочив яру пшеницю кіньми добрими, молодими”. Був він добрим хазяїном, міцним чоловіком. Односельці про нього говорили так: “Старий пес, все лютий, але молоді коні ще міцно тримає; бригадир, іззамолоду добре годований, та втратив обох синів і відтоді все кричить і на полі, і в селі”. Він справді кричить, сам із собою розмовляє, […]...
Конвалія опис для школи.