Відсторонення
Відсторонення – художній прийом за суттю протилежний до уособлення. Якщо уособлення оживлює неживі предмети, персоніфікує фізичні явища, то В. представляє психічні процеси, стани як фізичні явища, зображує їх як нібито самостійно існуючі. За структурою В. – вид метонімії:
Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі,
Вривається розмова, ледве розпочата,
Спалахують думки й ховаються мерщій,
І погляд, мов метелик, ясний і крилатий
(Б.-І. Антонин).
У першому і другому рядках маємо метафоричні порівняння, в яких такі духовні субстанції, як “слова” і “погляд” опредметнені, діють наче самостійно, бо їхню предметність увиразнює порівняння. У третьому рядку “Спалахують думки” – образ грунтується на В. від людини її психічного явища (“думки”), яке заміщує цілість – духовний стан схвильованої людини. В. не можна ототожнювати з одивненням, яке тільки спирається на В. як свій механізм: образ, збудований на В., активізує сприймання читача, видається дивним.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Уособлення, або Прозопопея Уособлення, або Прозопопея (грецьк. рrosopopeіа) – різновид метафори, художній прийом перенесення якостей живих істот на довколишні предмети, явища природи або навіть абстрактні поняття: І далі вписує конторський почерк звиклий Фігури одиниць, цей частокіл лічби. Так в караван лаштуються раби, На спинах несучи, як двійки, ікла (М. Бажан). У. близьке до уподібнення, але не має розгалужених […]...
- Заперечне порівняння Заперечне порівняння – одна з форм порівняння, коли предмети чи явища не уподібнюються, а протиставляються (часто при вживанні заперечної частки “не”), пояснюючи одне одного. Поширене в народній пісні: Ой з-за гори чорна хмара, Мов хвиля, іде. То ж не хмара – Запорожців Богуня веде. Широко застосовується З. п. і в художній літературі, зокрема в ліриці, […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина” (за віршем Василя Симоненка) I. Василь Андрійович Симоненко – талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму). II. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка. 1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне: Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя – […]...
- Символізм в літературі Символ – (від давньогрец. Symbolon – знак, прикмета) – багатозначний алегоричний образ, заснований на подобі, схожості або спільності предметів і явищ життя. У символі може бути виражена система відповідностей між різними сторонами дійсності (світом природи і життям людини, суспільством і особистістю, реальним і ірреальним, земним і небесним, зовнішнім і внутрішнім). Символ тісно пов’язаний за походженням […]...
- Гайдуцькі пісні Гайдуцькі пісні – фольклорний пісенний епос переважно балканських народів – сербів, хорватів, болгар, албанців, а також румунів і молдован. Назва пішла від слова “гайдук” – вояк-піхотинець (угорською мовою), учасник збройної боротьби південнослов’янських народів проти турецьких загарбників у XV-XIX ст., народний захисник, визволитель. Г. п. оспівують героїчні подвиги ватажка та його загону, Невеликі за обсягом, героїко-епічні […]...
- Аналогія Аналогія (грецьк. analogia – відповідність) – стилістичний прийом, вживаний митцем для розкриття одного явища через інше, йому “подібне”. Найпростіший приклад А. – з вірша П. Тичини “Ой не крийся, природо”: Твої коси від смутку, від суму Вкрила прозолоть, ой ще й кривава. Певно, й серце твоє взолотила печаль, Що така ти ласкава. А була ж […]...
- Контекст Контекст (лат. contextus – тісний зв’язок, сплетення) – 1). Лінгвістичне оточення певної мовної одиниці, умови й особливості вживання її в мовленні. 2). Відрізок, частина тексту писемної чи усної мови з закінченою думкою, який дає змогу точно встановити значення окремого слова чи виразу, що входить до його складу. У художньому творі естетичне навантаження кожного елемента тексту […]...
- Внутрішня форма слова Внутрішня форма слова – певні особливості зв’язку звукової будови слова з його первісним значенням; спосіб структурної та семантичної мотивованості слова іншими словами. Інакше кажучи, В. ф. с. – це первісне (етимологічне) значення, що виникає з опорою на якусь названу словом ознаку (не обов’язково суттєву) предмета або явища. Наприклад, назва лободи “мучинець” є похідною від слова […]...
- Тропи в українській літературі У зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменникові втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і явища, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називають тропами. […]...
- Троп Троп (грецьк. tropos – зворот) – слово, вживане у переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його “внутрішньої форми” (О. Потебня). Найпростіший приклад Т. – порівняння: “Неначе цвяшок, в серце вбитий, / Оту Марію я ношу” (Т. Шевченко). Основні різновиди Т. – метафора, метонімія і синекдоха. Разом з тим до […]...
- Манера Манера (фр. тапіеге – вправність рук ) – особлива прикмета творчості митця – письменника, маляра, музики, яка грунтується на його звичці, особливостях внутрішнього світу. Ряд вчених твердить, що М. збігається з індивідуальним стилем. Існує погляд, згідно з яким М. – поняття вужче від стилю і виражає чисто зовнішню своєрідність зображально-виражальних засобів митця. М. йде від […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах (1 варіант) У своїх віршах Володимир Сосюра дуже майстерно зобразив такі пори року, як зима та весна. У його поетичному творі “Зима” ця пора року постає, ніби дівчина, яка сипле білим снігом, закручує хуги на полях, малює на шибках квіти морозу. Явища зими, які змальовані у вірші, яскравими картинами постають перед очима. У вірші “Люблю весну” постає […]...
- Творча уява Творча уява – психічний процес, який виявляється у створенні нових образів на основі раніше набутих конкретно-чуттєвих вражень. Т. у. виступає одним із моментів діяльності письменника в єдності з його пам’яттю, мисленням, волею і почуттями. Вона грунтується на перетворенні уявлень шляхом їх незвичайного сполучення (асоціацій), гіперболізації, загострення, узагальнення, уподібнення тощо. Т. у. – процес завжди активний, […]...
- Твір на тему: Чи потрібно вивчати ділове мовлення Мова обслуговує усі сфери суспільного життя: державних і громадських установ, навчальних закладів, науки, літератури, ділового спілкування. Ділова документація відображає характер суспільних відносин, у ній зосереджується інформація про події, явища, приватні стосунки між людьми. Слід знати, що будь-який документ складається лише в офіційно-діловому стилі. У документах не вживаються емоційно-забарвлені слова, розмовні звороти, слова зі зменшувально-пестливими суфіксами. […]...
- Твір на тему: Краще людина без грошей, ніж гроші без людини Я не зовсім погоджуюсь з думкою про те, що краще людина без грошей, ніж гроші без людини. Принаймні у першій частині фрази міститься певна неправда. Адже людина без грошей, на жаль, не тільки не може фізично існувати – годувати своїх дітей, задовольняти потреби у їжі, одязі тощо, а й морально не почувається повноцінною. Доказом цього […]...
- Алегорія Алегорія (грецьк. allegoria, від alios – інший і agoreuo – говорю – інакомовлення) – спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного. Наприклад: незборимий царизмом Кавказ – Прометей (поема “Кавказ” Т. Шевченка), сваволя можновладців над беззахисною людиною – Вовк […]...
- Естетичний смак Естетичний смак – здатність людини до миттєвої оцінки дійсності, творів мистецтва крізь призму естетичних категорій і власного досвіду. Е. с. спрямовується естетичним ідеалом людини та її потребами, виявляється в конкретних актах естетичного сприймання і часто супроводжується інтуїтивним осяянням. Людина з розвинутим, сформованим Е. с. здатна самостійно орієнтуватися в мінливому світі художньо-естетичних цінностей, помічаючи серед них […]...
- Виступ під час дискусії Виступ під час дискусії – це роздум проблемного характеру. Автор такого роздуму намагається знайти розв’язання певної проблеми чи складного питання. Оскільки багато проблем, які постають у нашому житті, не передбачають однозначного вирішення, то роздуми часто мають дискусійний характер. Щоб виступ під час дискусії був цікавим, виступаючий повинен сам бути зацікавленим у предметі свого виступу. Коли […]...
- Прекрасне Прекрасне – одна з категорій естетики, виражає ту грань естетичного освоєння світу, що відповідає ідеалові людини і супроводжується почуттям естетичної насолоди. Мірою П. з боку об’єкта є симетрія, гармонія, пропорція, ансамбль його природних властивостей, які забезпечують позитивне значення явищ для людини; з боку суб’єкта мірою П. є духовне багатство вільної особи, яка невимушено, незацікавлено (з […]...
- Діяльність Діяльність – цілеспрямована витрата духовних і фізичних сил людини, підпорядкована пізнанню, перетворенню світу, створенню чогось нового. Розробка будь-якої теорії крізь призму діяльності, її особливостей і закономірностей дає можливість увиразнити процесуальність, динамічність виникнення і функціонування систем усіх типів і рівнів. В естетиці і літературознавстві категорія д. вияскравила однобічність гносеологізму, складну природу літературно-художнього образу, діалогу і діалогічності […]...
- Павло Мовчан – Згортання У царстві спокою вивершувався світ І птичі голоси виблискують черлено. Лелеки молоді, почавши свій політ, Спалахують крильми і схлипують блаженно. У промені життя струмує голос твій: – Вертайтеся назад, минулі дні і птахи! – Загострюється клин, зника у висоті І зваблює тебе пірнути в небо з даху. Не важиться нога цю землю відштовхнуть, Не важиться […]...
- Амбівалентність Амбівалентність (лат. ambo – обидва, valentia – сила, міць) – суперечливе, “роздвоєне” емоційне переживання певного явища (одночасна симпатія та антипатія). Так, приміром, образ України у ліриці Є. Маланюка трактується як символ досконалості (“Степова Еллада”, “класично ясна”, “Земна Мадонна” та ін.) і разом з тим – як його заперечення (“Чорна Еллада”, “Антимарія” та ін.)....
- Коротко про “Гімн” (1880) Із збірки “З вершин і низин” Літературний рід : лірика. Вид лірики : громадянська. Жанр : гімн (ліричний вірш). Провідний мотив : боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. Літературознавці про твір : з цього вірша постав образ вічного революціонера як одвічного […]...
- Робінзонада головного героя роману Даніеля Дефо “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Для багатьох поколінь юних читачів цей роман став настільною книгою, його екранізовували багато разів, а діти і зараз продовжують грати “в Робінзона”, бо не вичерпується бажання випробувати свої сили в екстремальних ситуаціях, перевірити їх, залишившись наодинці з природою. Пройти і повторити самостійно весь шлях людства від мисливця до землероба, не втративши при цьому оптимізму і […]...
- Сюжет літературного твору СЮЖЕТ (від фр. sujet – предмет) – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – […]...
- Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Франка “Гімн (Вічний революцйонер… )” 1880 р. Із збірки “З вершин і низин” Літературний рід : лірика. Вид лірики : громадянська. Жанр : гімн (ліричний вірш). Провідний мотив : боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. Літературознавці про твір : […]...
- Максим Рильський – Згадай, безумче! Згадай, безумче! Світ – не тільки ти: Крім тебе є думки, планети, птиці. Є з’явища такої красоти, Яка тобі, дурному, і не сниться! Вмираючи, умій зо співчуттям, З усмішкою поглянути навколо… Хто злився раз із світовим життям, – Згниє в землі, але не вмре ніколи!...
- Бармак Бармак (тюрк, палець) – тюркський силабічний різновид віршування, що грунтується на рівній кількості складів у кожному віршовому рядку, незалежно від ритмічного акценту. За кількістю складів у рядку розрізняється Б. п’ятискладний, шестискладний тощо, аж до п’ятнадцяти-складного. Б. поширений у фольклорі тюркських народів, а також і в пoeзії: А. Тажібаєв, Г. Гулям, А. Тукай, М. джаліль, А. […]...
- Аналіз вірша “Солодкий світ” Рильський “Солодкий світ” Рильський аналіз вірша – тема, ідея, художні засоби, віршовий розмір, жанр та інші питання розкриті в цій статті. Вірш “Солодкий світ” , написаний у формі сонету, належить до ранньої лірики поета. Чому так гарно жити на світі? Мабуть, відчуття щастя складається з дрібниць: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Вже цього […]...
- Вирішення проблеми “Поет і суспільство” в поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” (1 варіант) Проблема поет і суспільство є однією з найгостріших для людей із творчим потенціалом і загостреним світовідчуттям – для митців слова. Як почуватиметься талановита високоінтелектуальна людина, наприклад, у товаристві обмежених міщан? Чи. оцінять вони духовні й творчі надбання такої людини? Чого варті всі прекрасні душевні поривання, усі вияви натхнення для брутальної нечулої юрби? Ці питання ставить […]...
- Юрій Вітяк – Погляд, як карти з Богом Погляд, як карти з Богом, Гра неможлива. Утопія. Сонце так смажить, зо попелу – Я на твоєму плечі. Гострю думки-мечі Із ренесансною втомою Хочу зродитися комою, Щастям, гучним прологом, Погляд, як карти з Богом, Карта на наше грядуще, Душі, як кавові гущі, Запахи плоті сплелися, Де ж ти фатальна милосте, Дай же дізнатись імення, Крила […]...
- Дотеп Дотеп – влучний, стислий, часто афористичний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. Комічне в д. грунтується на несподіваності паралелі образу, переосмислення вислову, зміни поведінки, ситуації. д. неодмінно вінчає розв’язку анекдотичного сюжету, присутній у бувальщинах, прислів’ях, коломийках, загадках та ін. фольклорних жанрах. Наприклад: “Бійся вола спереду, коня ззаду, а дурня – зі всіх боків” (Прислів’я)....
- Соціально-побутові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народнопісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Цикли: Козацькі; Гайдамацькі; Рекрутські; Солдатські (жовнірські); Бурлацькі; Заробітчанські (строкарські); Чумацькі; Кріпацькі; Наймитські; Родинні; Сирітські. Соціально-побутові пісні […]...
- Парабола Парабола (грецьк. Parabole – порівняння, зіставлення, подоба) – повчальне інакомовлення, близька до притчі жанрова різновидність, в якій за стислою розповіддю про певну подію приховується кілька інших планів змісту. В середині структури П. – інакомовний образ, що тяжіє до символу, а не алегорії (подеколи П. називають “символічною притчею”), однак вона не притлумлює предметності, ситуативності, лишається ізоморфною […]...
- Твір на тему: Прекрасне в моєму житті Людина здавна оточувала себе красивими речами, вона не може без цього жити. Можливо, усе почалося з первісних малюнків усередині печер первісних людей. Про це не відає ніхто. Хтось із мудрих сказав: “Прекрасне – це символ морального добра”. Прагнення людини до красивого залишається незмінним упродовж віків. Людина хотіла передати неповторні явища природи чи свій стан – […]...
- Девальвація слова Девальвація слова (від de і лат. valvo – маю вартість) – знецінювання слова через утрату ним природного, зумовленого мовною практикою зв’язку вираження (звукової та графічної форми) із змістом (лексичним значенням). Процес д. с. властивий кожній мові і стосується передовсім експресивних, емоційно-оцінних часто вживаних слів та виразів: вони швидко “зношуються”, втрачаючи конотаційні нашарування, і перетворюються, за […]...
- Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Герасим’юк Василь – Зронила шиття Зронила шиття І навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу Не знає найтонше єство. І чорна коса, Як ворон на Марсовім полі, Паде на шитво. Чому у космацьких узорах На жовтому – жовте? Не пальчики, сколоті дрібно, Придумали їх. Невже твої губи і руки Спалахують доти, Допоки ще губиться нитка Узорів нових?...
- Мій погляд на проблеми твору “Старий і море” Мій погляд на проблеми твору “Старий і море”. Проблема твору надзвичайно широка, але “принцип айсберга” та символізм, притаманні “Старому і морю”, дещо завуальовують її. На мій погляд, уважно пригледівшись до деталей та вникнувши в суть психологічно – філософських розмірковувань Хемінгуея, можна виділити такі основні, крім питання віри, проблеми, порушені у повісті: 1) Проблема людської самотності, […]...
Чари ночі вирш.