Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада… “
Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників ( весь тираж) книжки з промовистою назвою “Правда кличе!” було вилучено з обігу і знищено чиновним начальством радянської влади?! І все це було зроблено тільки через одну поезію цієї книги, поезію, що містила правду. Це поезія “Коли помер
Чому ж так налякав представників влади вірш про Томаса Торквемаду – жорстокого іспанського інквізитора, що засудив на спалення понад вісім тисяч “невірних”? Що їм до нього? Та читаючи цей вірш, не важко провести алегорію між Торквемадою і “вождем усіх часів і народів” – інквізитором двадцятого століття, що винен у смерті десятків мільйонів безневинних людей, людей, які могли б прославити країну, людей, які не могли закривати очі на те, що відбувалося навколо їх, людей, які не схотіли приймати “віру” вождя. Цей вождь зібрав навколо себе сподвижників-душепродавців,
Вони самі усім розповідали,
Що інквізитора уже нема.
А люди, слухаючи їх, ридали.
Не усміхались навіть крадькома;
Напевне, дуже добре пам’ятали,
Що здох тиран, але стоїть тюрма!
Алегорія дуже прозора, тому цілком зрозуміла реакція чиновницько-бюрократичного апарату, що злякався правдивого слова поета, що злякався перспективи втрати влади.
Викриваючи нищівний режим тоталітарної системи, яка панувала у Радянському Союзі, Дмитро Павличко застерігав своїх співвітчизників, щоб вони були пильними, попереджував, що колесо історії може повернутися назад, і що тоді знову настануть 1932-33 роки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Роман “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи Роман “Марія” – розповідь про трагедію України в умовах тоталітарної радянської системи 1932-1933 роки. Страшний час для нашої держави. В Україні лютує штучно влаштований голод, який забрав мільйони життів невинних жертв сваволі та безчинства. Ці страшні події, трагедію українського народу правдиво і сильно показав Улас Самчук у романі “Марія”, присвятивши твір “матерям, які загинули голодною […]...
- “Все не те, коли нема любові… ” (інтимна лірика Д. Павличка) Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так? Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від […]...
- Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко відомий як поет, перекладач, кіносценарист, критик, громадський і державний діяч. Письменнику вдалося творчо засвоїти традиції класичної української літератури, використати фольклорні образи і мотиви, поєднати громадський пафос з філософськими роздумами про вічні цінності. Д. В. Павличко є організатором Народного Руху і Демократичної партії України, а зараз він – натхненник […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка I. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). II. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною […]...
- Пісенна творчість Дмитра Павличка Пісенна творчість Дмитра Павличка I. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.) II. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на […]...
- Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Поезія Дмитра Павличка “Два кольори” сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова щоб висловити свою любов до матері, щоб висловити подяку за її любов і турботу. Я вражена тим, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити усе життя ліричного героя від того часу, коли […]...
- Значення творчості Д. Павличка у розвитку української лірики (1 варіант) Син простого хлібороба і лісоруба, гуцула із Карпатських гір, Дмитро Павличко взяв з собою в українську літературу частку свого верховинського краю, став співцем рідної мови і чарівного кохання, підняв у своїй творчості проблеми поневолення і занедбання України. Він народився у бідняцькій селянській родині, яка, наперекір усім незгодам, зуміла дати хлопцеві освіту, і навчила його справедливості, […]...
- Життєпис Дмитра Павличка Дмитро Павличко (нар. 1929) Дмитро Васильович Павличко – український поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. Народився 28 вересня 1929р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині у селянській родині. Від осені 1945p. по літо 1946р. був ув’язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до УПА. 1953р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу “Жовтень” […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (за творчістю Д. Павличка) Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Д. Павличко “Червоне та чорне”. Ці стендалівські тони споконвіку прокладають сповнену мрій та розчарувань стежину нашого буття. Минають роки, засмучені, сумні, овіяні подихом часу обличчя заступають на місця безтурботних, […]...
- Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка) Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить […]...
- Памфлет І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” – документ, який розпочав розвінчання сталінського режиму Під час війни радянські люди потрапляли на Захід різними шляхами і з різних причин. Серед них багато було військовополонених, яких тримали в таборах смерті, остарбайтерів, яких примусово вивозили на роботу; втікачів з Радянського Союзу, яких режим переслідував за їхні погляди і переконання. Після розгрому фашистської Німеччини і звільнення більшість цих людей із радістю поверталися додому. […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка (народився 1929 року) Народився у підгірському селі Стопчатові на Станіславщині (Західна Україна) в родині лісоруба. Навчався на філологічному факультеті Львівського університету, потім – в аспірантурі. Займався політичною діяльністю: брав активну участь у державотворенні України (засновник Народного Руху і Демократичної партії України, з 1990 по 1994 рік – один із лідерів Верховної Ради); був на дипломатичній […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба”, (Інтимна лірика Д. Павличка) Любов робить нас гідними високого неба, а воно – ще більшою мірою – робить нас гідними любові. Тому люди, духовна глибина яких сягає за обрій, здатні відчути кохання в усій повноті. Дмитро Павличко належить саме до таких людей. Якими рисами окреслити його творчість? Отак, не думаючи, можна сказати відразу: “Писав про те й про те, […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка Інтимна лірика Дмитра Павличка Це високе почуття оспівували митці всіх країн та епох. Любов – то дарунок Божий людині. А може, це і особливий дар, талант душі? Бо не кожному дається однаковою мірою. Лише чиста, світла душа здатна до великої, справжньої любові. Тож який треба мати талант, щоб висловити це незбагненне, найпотаємніше з почуттів! Для […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (інтимна лірика Дмитра Павличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...
- Значення творчості Д. Павличка у розвитку української лірики (3 варіант) “Поезія – це мова молодих”, – писав колись Дмитро Павличко. І такий погляд на поезію як на поклик саме молодої душі він знову і знову підтверджує своєю творчістю. Його поетичне слово завжди радує читача, відкриває перед ним таємничо-простий світ людських взаємовідносин, почуттів, взагалі життя. Павличкові вдається відбудувати свій власний світ, де завжди є місце для […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (1 варіант) І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує гроші. Калитка […]...
- Популярність пісенної спадщини Д. Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і вірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радуватися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні. Серед українських […]...
- Ліна Костенко – Ображений Торквемада Я інквізитор. Ну, і що із того? Чи то такі вже злочини страшні? Я не хвалюся. Віку золотого, Звичайно ж, не було і при мені. Ну, катував. Ну, навертав до лона. Палив багаття вищі голови. Я їх убив, ну, може, півмільйона… Ану згадайте – скільки вбили ви?...
- Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі І. Багряного “Тигролови” Тоталітарний режим, сталінщина, радянська імперія. Для молодого покоління ці слова вже належать до архаїзмів, історичного минулого. Декому ж не дають спокою страхітливі спогади, а ще інші – жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм “для окремо взятих осіб”, серед яких були й вони, а для мільйонів – те, що закінчувалося на “лаг”. Бамлаг, Сєвлаг, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (ІІІ варіант) Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (Інтимна лірика Дмитра Павличка) (2) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людського існування, адже саме воно спричинило духовний злет всесвітньої […]...
- Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” (1 варіант) У творах відомого байкаря Л. Глібова викривається соціальна несправедливість, прислужництво, зазнайство. У байці “Мірошник” панщина довела селянську бідноту до крайніх злиднів. “Ведмідь-пасічник” – це засудження порядків: несправедливість виборів, казнокрадство панів, шахрайські махінації панських прислужників. Найвідомішим твором Л. Глібова є байка “Цуцик”, яка своїм сюжетом нагадує твір І. А. Крилова “Дві собаки”. Тут у сатиричній формі […]...
- Аналіз поезії “Страшні слова, коли вони мовчать” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: ліричнии роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. Віршовий розмір: ямб. Тип римування: перехресне. Художні засоби: Епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза – (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо. Світ рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Немає, мабуть, жодного поета, який би у своїх творах не оспівав таке прекрасне людське почуття, як любов, кохання. Тільки однією ниткою неможливо вишити візерунок, яким би милувалися. Так і людське життя не може складатися тільки з чорних чи білих днів, бо переплітаються […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (2 варіант) І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Ліризм і пісенність віршів Д. Павличка I. Любов до рідного слова. (За власними спогадами Д. Павличка, він був єдиною україномовною дитиною у класі, хлопець із задоволенням декламував українською мовою тексти класиків літератури. Мова – це духовна коштовність, вона робить народ народом, відчиняє двері до скарбниць людської душі. Це духовний заповіт, який … у спадок віддали мені Мої батьки і предки невідомі, […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені… ” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне […]...
- Якщо “бог помер”, то що робити людям? (за романом Т. Манна “Доктор Фаустус”) Якщо “бог помер”, то що робити людям? (за романом Т. Манна “Доктор Фаустус”) XX століття дуже багате на появу нових поглядів, оригінальних ідей, неординарних філософських теорій і незвичайних вчинків людей, які стояли при владі. Роман “Доктор Фаустус”, який вийшов друком 1947 року, сповнений роздумами над проблемами сенсу життя людини, її призначення на землі. Хто перемагає […]...
- Мотиви лірики Дмитpа Павличка (контрольна робота) КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ПРЕДМЕТА “УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА” Мотиви лірики Дмитpа Павличка Павличкова ліра тяжіє до складних загальнолюдських проблем у їх найгостріших суперечностях, контрастах. Добро і зло, любов і ненависть, пелюстки і леза, світло й пітьма – Павличко розмірковує над цими вічними тезами як філософ, а осмислює й розповідає про них – у вишуканих і точних образах. […]...
- Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” (2 варіант) У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну […]...
- Засудження таких явищ часів сталінського режиму та брежнєвського застою, як беззаконня і бюрократизм (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Юрію Мушкетику належать такі слова: “Добрі справи – це ті, що в ім’я рідної землі і рідного люду”. Все своє життя письменник творив добрі справи і засуджував будь-які злочини проти рідного народу і рідної землі. Правда життя в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи – така громадська й художня мета творів Ю. Мушкетика, зокрема […]...
- Кришталевий світ поезії, або які картини я собі уявляю, коли читаю вірші про природу Коли я була зовсім маленькою, то вірші про природу сприймала як чудові мелодійні казки. Особливо “зимові вірші”. Я вчила їх до виступів під новорічною ялинкою і майже не відділяла від казок про Морозка, про дванадцять місяців, віз реального засніженого парку Шевченка із святковою ялинкою на площі… Мороз, зима, лісові дерева були живі, загадково-мовчазні, мов приховували […]...
- Життя та творчість Дмитра Павличка ДМИТРО ПАВЛИЧКО (рік народження 1929) Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатові Яблунівського району на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Спочатку навчався в польській школі с Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948р. він вступив до Львівського університету, з 1953 р. навчався в аспірантурі, але невдовзі залишив наукову […]...
- Аналіз вірша Д. Павличка “Два кольори” Материнська пісня… Вона приходить до нас тихими вечорами, добросердна й лагідна, хвилююча й щира, як одвічна любов, що змалечку навіває нам поетичні образи землі и неба, сонця и рясного суцвіття, учить любові до рідного краю, праці, близьких і рідних нам людей та гордості до найсвятішого. Два кольори – дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують […]...
Плач ярославни.