Вірш Миколи Руденка – Апологія болю

Пам’яті Олени Антонів

Як слово у нашій мові –
Так біль у живих світах.
Без болю немає любові –
Є смерті печать на вустах.

Ген зорі світяться болем,
І знає серце моє,
Що блискавка нервом голим
В живому світі стає.

І ти зрозуміти мусиш:
Якщо у неждану мить
Прокотяться землетруси –
Це значить землі болить.

Це морю явилось і полю
Планетного серця биття.
О болю, всесвітній болю –
Правдива ознака життя!

Не хочу, щоб не боліло –
Хто стати мерцем поспіша?
Хай болем відлунює тіло,
Коли заспіває душа.

05.01.1986 Сибір


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Лист для тома соєра.
Ви зараз читаєте: Вірш Миколи Руденка – Апологія болю
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.