Вірш – Откровення (Бійся дня, коли дніпром кров потече!)

Related posts:

1. Дмитро Павличко – “Не бійся сивини моєї… “ Не бійся сивини моєї – Вона тебе не забруднить – Ця біла, наче цвіт лілеї, Ця, наче небо, синя нить. В ній голова моя зігріта, Неначе в мареві гора. Це подих не зими, а літа, Це дим незримного костра. Там думка палахтить, як рана, Горить віків броня і бронь. Благослови, моя кохана, У скронях схований […]...
2. Вірш – Коли помру я – ти заплачеш? За вікнами згустилась темнота. Скотилось сонце у небесну пустку. У ванній глухо капає вода, Моя душа взяла собі відпустку. І вже не страшно, ні, же не болить. Дивлюсь у зеркало-а там нікого. Мобільний сів, мобільний вже мовчить, Лиш аромат нагадує про нього. Один лиш дотик-холод у руках, Ну ось… моє зап’ястя вже червоне. Ти не […]...
3. Вірш Миколи Руденка – Що з нами діється, коли трава Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я змалечку живі слова збирав, Що розсипали пращури зелені – Неначе кров моя і соки трав Злились в невидимій астральній вені. Отож, як тільки верби молоді На вітрі вчаться котики тримати – Я почуваюсь так, немов […]...
4. Аня Тет – Коли тобі холодно Коли тобі холодно – Розклади вогонь: Спали в ньому спогади, Не бійся обпекти долонь.. Коли тобі сумно – Не треба чужих слів: Чини розумно, Навчися слухати сміх Коли тобі важко – Відпусти тягар: Відчуй себе пташкою Розправ крила..і злітай Коли тобі боляче – Не згинай коліна: Терпи молячись, У муках народжується Людина Коли ж ти […]...
5. Павло Мовчан – “За цим дніпром – є ще дніпро… “ За цим дніпром – є ще дніпро… За обрієм – моря в три води, А за народом – є народ, А за народами – народи… Земля не кругла, а похила, Бо за могилою – могила, За нею видно ще та ще… Переплелись річки, як жили, Струмочки, живлені дощем… З’єдналися, переплелися, Влилися в море-океан, Мов пучки […]...
6. Леся Українка – “Кров твоя – рубін коштовний… “ “Кров твоя – рубін коштовний, Кров твоя – зоря світання, Кров із серця для поета Надгорода і придбання”. Так поету люди кажуть. Звик він вірить у дурниці. І радіє крові з серця, Наче царській багряниці. Мудрим людям достаються Поцілунки, лаври, квіти, А поету на потіху Все криваві самоцвіти. Люди всьому знають ціну. В них ніщо […]...
7. Леся Українка – “Князь Володимир за дніпром… “ Князь Володимир за дніпром На вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору Самотній опинився. Дарма, таж не боїться князь Ні ворога, ні звіра, Водяників, лісовиків Розпудить нова віра. Князь може полювати й сам, Аби була охота, От тільки зморою лягла Полуденна духота....
8. Ти п’єш мою кров Ти п’єш мою кров, Немов келих вина, Я терплю тебе знов, Не моя це вина. Ти зло. Ти вампір. Ти п’єш мою душу, Ти смієшся до пір Що аж плакати мушу Ти керуєш усім, В тебе серце холодне, Ти плюєш у лице Я ж – немов у безодні. Так не буде завжди, Я тобі обіцяю, […]...
9. Вірш – Ліза (Censored Version) Люба Ліза, залишися, Залишись на пару днів. Будем ми, як і раніше, Спілкуватися без слів. Теплий луг, пташині співи, Підійшла до мене кволо. Ти лягаєш біля мене, Тільки ми, і ніч навколо. Люба Ліза ти відкрийся, Ти відкрийся лиш мені. Не хвилюйся, і не бійся, Йти до спільної мети… Люба Ліза, теплі руки, Не давай […]...
10. Павло Мовчан – “Срібна кров… “ Зникає слово в тишині, і слід сріблястий гине; Себе ти видихаєш щороку – не злічить Тих близнюків, що шнуром прив’язані до спини, І кожен за тобою слідком біжить, біжить… Ти озирнувсь – позаду в замет останній пада, За ним наступний миттю коліна в сніг схилив… Вперед біжи, вперед, бо згинуть всі дощаду, Та ніг не […]...
11. Коли б я знав, що розлучусь з тобою… – Олесь Олександр ** Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах блукатиму літа; Коли б я знав про муки люті, Про сміх і глум на чужині, Що в мене будуть руки скуті І в мури замкнені пісні, – Я попрощався б хоч з тобою, До […]...
12. Леся Українка – “Якби вся кров моя уплинула отак… “ Якби вся кров моя уплинула отак, Як сі слова! Якби моє життя Так зникло непримітно, як зникає Вечірнє світло!.. Хто мене поставив Сторожею серед руїн і смутку? Хто наложив на мене обов’язок Будити мертвих, тішити живих Калейдоскопом радощів і горя? Хто гордощі вложив мені у серце? Хто дав мені одваги меч двусічний? Хто кликав брать […]...
13. Ірина Лахоцька – Коли сонце зачинить двері Коли сонце зачинить двері І почнеться сезон дощів, Я відточу свою майстерність Грати нотами чистих слів. Я свою заколишу тугу, Переллю всі дива в слова. Як заїхати в душу плугом, То і будуть колись жнива. То і буде ще що зібрати І заколе в душі стерня, Як посипляться слів дукати В перипетіях мого дня. Коли […]...
14. Маша Карамнова – І що залишиться в тебе, коли вона піде? І що залишиться в тебе, коли вона піде? Залишиться сніг, залишаться ранки й ночі, Залишаться дірки в кишенях й усі твої злидні, Усі твої справи, проблеми і сновидіння пророчі. Коли вона піде, ти навіть і не заплачеш – Ти готувався до цього, знав, що так буде. Вона завжди кидає тих, хто для неї багато значить, […]...
15. Твір на тему: Відгук про Картину К. О. Трутовського “Т. Г. Шевченко з кобзою над Дніпром” Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети: “Весільний викуп”, “Побачення”, “У місячну ніч” та інші. Це й не дивно з огляду на те, що дитинство майбутнього художника минуло на Харківщині. Початкову освіту він здобув в одному з приватних харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем у Академії […]...
16. “У моїх жилах тече не кров, а душа” (лірика М. Цвєтаєвої) Марина Цвєтаєва належить до тих поодиноких, надзвичайно талановитих поетів, хто не писав вірші, а розмовляв віршами. Точніше, розмовляла душа поета: скаржилась і раділа, кохала і переповнювалася ненавистю. Марною, на мій погляд, буде робота, спрямована на встановлення прямих адресатів поезії М. Цвєтаєвої. Останнім часом з’явилося багато публікацій із любовними історіями: Цвєтаєва і Софія Парнок, Цвєтаєва й […]...
17. Наталія Пиж – Коли на душі мені важко Коли на душі мені важко, На серце лягає печаль, З’являєшся ти. Ненадовго. Секунду, хвилину… А жаль! Приходиш до мене як мрія, Як марево в тихому сні, І я, наче квіточка млію, А ти щось говориш мені. Обійми твої, твої руки, Твої ніжні й чуттєві вуста… Ніколи я їх не забуду. А зараз чекаю листа. Чекатиму […]...
18. Вірш про війну (вірш до дня Перемоги) В огонь закутана земля, Червоні маки, як жар, багровіють, Клич бойовий долітає здаля, Голі згарища де-не-де тліють. Юний хлопець іде з автоматом, Він один – із полону утік І тепер у загін із докладом Поспішає, як горний потік. Він долає і голод, і втому І, навчившись на біль не зважать, По дорозі заходить додому – […]...
19. Життя іде і все без коректур… – Костенко Ліна Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, І ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, В які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити щось, лишити по собі, А ми, нічого, – […]...
20. Аркадій Любченко – Кров В зимку, вночі, на край великої лісової балки тихо, скрадливо виходили вовки. Вони глибоко загрузали в сніг, бо лише недавно скінчилась заметіль, і довкола була буйна, пухнаста піна. Вони брели поволеньки, злегка похитуючись на гнучких лапах. Їхні спини, шиї й морди були напружено витягнуті, вуха сторожко наставлені, всі рухи пристрасно скеровані вперед, – і віддалік […]...
21. Леся Українка – Веселий пан Далебі не стане мочі, – Подуріли мужики! Лізуть в очі поторочі, Пащекують про страйки… Чи дадуть мені ті хами хоч годину чисту? Гей, підіте приведіте музику троїсту! Кажуть, голод в їх почався, – Якщо правда, дуже жаль. Я б зібрався, розпитався, Але ж нині маю баль… Що? прийшли оті голодні? – добре, почекайте! Гей, цимбали! […]...
22. Назар Розлуцький – Коли листопад увійде в цю державу * Коли листопад увійде в цю державу, Несучи з Атлантики сіру вологу І ранки пронизливо будуть дрижати Від чорного холоду і від тривоги, Коли твої вікна як мокрі зіниці Вдаватимуть, ніби нічого не сталось І вітру оголені вщент таємниці Зникатимуть в мороці сонних кварталів, І сонця холодний невиспаний дотик Уранці пробудить промерзле повітря – Усе, […]...
23. Людмила Григоренко – Коли весна прийде Пригріло сонце якось, немов зимі кінець, Немов весна прийшла серед негоди… Грів спину на даху старезний горобець І не зважав на вибрики природи. “Оце прийшла Весна?”- злякавши криком враз Горобчик молодий його спитався: “Ви ж бачили її живете ж довгий час… “ Старезний горобець заусміхався: “Я розкажу тобі та ти і сам малий Відчуєш її […]...
24. “Хоч раз змішай із ближній піт і кров” (за поезію В. Герасим’юка) Я люблю поезію, яка спонукає до роздумів. У такій поезії має бути і філософська думка, і алегорія, і певна символіка поетичних образів, і, звичайно, присутність автора. Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Поезія Василя Герасим’юка – алегорична й філософська. Вслухаєшся у його правдиві слова, […]...
25. Вірш – Спогад. до болю. до крові Спогад. до болю. до крові. Розриває. душу мені. Ти пам”ятаєш. Вбиваєш. Мене. Просто так. Забавка. На тлі коханого минулого. Похибка. Розрада? Зрада? Що? Геть! до сказу! Ненавиджу. Заплутуюсь в думках. Топлюсь в сльозах. Згораю. Затухаю. Холодний мрець на порозі моєї душі. Вбивця його. І палач. То є ти. Ховаю подалі. Свою безнадію. Очі. Чужі. Мої. […]...
26. Микола Бажан – Кров полонянок Кров полонянок Б’є космогрудий кінь копитом на припоні. Кипить на дні подовбаних барил Солодке молоко розпалених кобил. Пахілля пахнуть, дикі та солоні. Войовники так сплять, що смерті не почули б, І нерухомо на землі лежить Узор карбований могутніх верховіть, Мов левня мускулястий тулуб. Додолу хиляться рясні кущі багаття, І дим струною в небозвід зіперсь. Рвучи […]...
27. Твір на тему: Мандрівка Дніпром (твір-опис місцевості на основі спостережень і вражень у художньому стилі) Дніпро – не просто велика ріка, що несе свої води територією України. Дніпро – це символ славної історії, що матеріально поєднує різні епохи, починаючи з найдавніших часів. Народ з повагою і великою шаною ставився до свого історичного символу, це відбилося навіть у його назвах: батько – Дніпро, Славута, Славутич. Інколи цю ріку ще називають тією […]...
28. Наталя Гуркіна – Вірш про вихователя Безліч зовсім різних мов вихователь знає, Бо до кожного з дітей він підхід свій має. Знов олівчика кладе до маленьких ручок: Додавать і віднімать вчить малих чомучок. Про усі земні дива дітлахам розкаже, Де єнотики живуть, кожному покаже. Наче мама, пригорне й обійме ніжненько, – Буде птахам-малюкам, мов в гнізді, тепленько. У любові цілий день […]...
29. Ольга Паламарчук – де ти є, коли кличуть морози? Де ти є, коли кличуть морози? Де ти є, коли вода заливає шляхи? Де ти є, коли осінь пророкує хвороби І листям залипають її брудні сни? Де ти був, коли німіла від крику? Де ти був, коли блювала од квітів весни? Де ти був, коли горіли останні листи І за вітром з даху розлітався попіл? […]...
30. Вірш про маму Життя мені подарувавши, Вона в слід за мною йшла. Ніколи не забувавши, У перший клас мене вела. Уже підріс я і у життя пішов… Вечорами з нею спілкувався, ЇЇ платок червоний я знайшов І ним лиш милувався. Роки спливають швидко, Як годинник бє години. Та ніжне її личко Все в моїм серці лине. Цей пліт […]...
31. Вірш – Ниють рани дощів Ниють рани дощів на шалених вітрах мого тіла І гарячі думки обпікають мій мозок із зовні. І колишніх дитячих мрій півонії повні Наче кров пролились на мої білі крила. І зтікають хвилини, на вічно, в далекеє Вчора І холодні сніги замітають примарне Майбутнє. Грає скрипка, а може то арфа чи лютня, Чи сверло, що сверлить […]...
32. Вірш Ліни Костенко – Спини мене (аудіо-версія) Спини мене отямся і отям Така любов буває раз в ніколи Вона ж промчить над зламаним життям За нею ж будуть бігти видноколи Вона ж порве нам спокій до струни Вона ж слова поспалює вустами Спини мене спини і схамени Ще поки можу думати востаннє Ще поки можу але вже не можу Настала черга й […]...
33. Олена довганюк – Так добре, коли спокійно Так добре, коли спокійно, Так важко коли тривожно Так хочеться жити вільно, Те хочеться, що не можна. Улітку нам хочеться холоду, Старіти нам хочеться змолоду, Узимку ми хочем тепла, Щоб молодість вічно плила. Як разом ми, то не цінуєм, Як поряд нема, то сумєм. Коли щось немає, то треба, А є, то зникає потреба. Ніхто […]...
34. Юрій Іздрик – Є час коли камінь наріжний – зброя Є час коли камінь наріжний – зброя І час коли камінь – тіло і хліб Є час коли світ починають двоє І час коли двох розділяє світ Є час коли небо утримує воду І час коли гине в воді родовід Є час коли світло іде зі сходу І час коли темрява сходить на схід Є […]...
35. Богдан Ступка. Вірш Ліни Костенко “Крила” Богдан Ступка. Вірш Ліни Костенко “Крила” А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті […]...
36. Павло Коробчук – Знай, коли дружба закінчилася Знай, коли дружба закінчилася зламаними у кривавій бійці ребрами, Коли твої найшаленіші стосунки уже давно нікуди не кличуть, Коли люди на Сході вмирають років на п’ятдесят раніше, ніж треба, Коли ти зависла у просторі, ніби сорочка у шафі, але без плічок, Знай, що вікно, за яке ти вдивляєшся – добре, м’яке, воно обіцяє, Що минуле […]...
37. Це не вірш, а почуття до тебе Мені ніколи не хотілось тобі казати:,, ТЕБЕ ЛЮБЛЮ” чи,, ТИ МЕНІ ПОдОБАЄСЯ”, бо знала коли скажу ці слова я втрачу тебе, втрачу нашу дружбу і не казала! Але ти дізнався. дізнався проте, що люблю тебе. Ти спочатку не хотів вірити в це, але всі про це говорили, і тобі довелось повірити. Тоді ти сказав мені: […]...
38. Коли тобі тяжко на душі Коли тобі тяжко на душі І серце в зовні рветься Коли депресія доходить до межі І пульс у тілі вже не б’ється Коли приходять чорні дні Коли здається що життя до тебе не вернеться І в ніч ужастики у сні І крик на вулиці, здається Коли на тебе дивляться страшні Ці темні ночі в темноті […]...
39. Вірш – Звертаюся до тебе друже Мій давній друже – Світ, Вкраїно Віршем не можна передати Той біль, ту жаль за Україну А з спогадів лиш мить забрати, І все зібрати воєдино Та вірш прекрасний написати, Я зараз в спогади полину І буду правдоньку шукати. Коли ж задумаймось про волю? Коли ж щасливії будем? А серце ранене до болю, А серце […]...
40. Стоїть явор над водою – Народні пісні СТОЇТЬ ЯВОР НАД ВОДОЮ Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, […]...