Віталія Костюк – ми шукали кав’ярню вузькими вулицями



Ми шукали кав’ярню вузькими вулицями.
Ти тримав мою руку до болю міцно.
І мурашки ішли по хребту до потилиці..
І здавалося, це триватиме вічно.

Цілувались нестямно. обіймались нестримно.
Ми тікали від часу, людей і себе.
Хай звучить це банально і якось мейнстрімно,
Та тобі шепотіла:”кохаю тебе”.

І не було кав’ярень на жодній із вулиць.
І не було коханню ні рамок, ні меж.
Але серце забилось, у грудях здригнулось,
Коли ти відповів мені палко: “я теж”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Бути шляхтичем непросто.
Ви зараз читаєте: Віталія Костюк – ми шукали кав’ярню вузькими вулицями