Волочебні пісні
Волочебні пісні – вид білоруської календарно-обрядової пісенності, якою дружини “волочебників”, подібно до українських колядників, у великодній понеділок вітають людей. Головний зміст В. п. – побажання, віншування, яке висловлює молодь родині у свята, за що їй дарують калач і крашанки – “воло-чільне”. Змістом, формою, характером виконання В. п. близько споріднені з українськими колядками, в яких нерідко час дії – не зима, а початок весни, мовиться про оранку, сівбу, бурі і дощ. Це дало підставу фольклористам (О. Потебня, Ф. Колесса)
Же Христос, же воскрес,
Же воістину, же воскрес.
Це, мабуть, пізніший додаток, що зв’язує старовинну пісню із християнським святом “Воскресения” (Українська словесність. – Львів, 1938. – С.37-38). На спорідненість В. п. з веснянками, гаївками, риндзівками вказував В. Гнатюк (Матеріали до української етнології. – Львів, 1909. – т. ХІІ). Як свідчать записи фольклористів у минулому і сучасні експедиційні матеріали, в українців на Волині (Берестейщина, Ратнівський, Камінь-Каширський райони) В. п. побутують і нині, називаючись “рогульками”, “рогульчатими піснями”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Українські колискові пісні Українські колискові пісні – це багата музично-словесна палітра щирої, безпосередньої і ніжної поезії. Частина К. п. оповита серпанком смутку, і ця тональність характерна і в літературних ремінісценціях (Т. Шевченко – “Ой люлі, люлі, моя дитино”, С. Руданський – “Над колискою”, збірка поезій П. Карманського “Ой люлі, смутку!” тощо). Спеціальні збірники і розвідки про К. п. […]...
- Обрядові пісні Обрядові пісні – народні поетичні твори, які супроводжують родинні (весілля, похорон) та календарні (колядки, гаївки-веснянки, русальні, купальські, жнивні) обряди. О. п. мають давнє походження. Як і самі обряди, пройшли складні історичні трансформації, зазнали різних нашарувань, забулися, занепали або й зовсім не були зафіксовані. Проте О. п. значно стійкіше витримали випробування часом, ніж необрядові. Суттєвою прикметою […]...
- Календарно-обрядові пісні Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки). Зимовий цикл Колядки виконують під час обряду […]...
- Леся Українка – дитячі гри, пісні й казки Передмова Всі оці дитячі гри, співи та казки зібрані серед народу на Волині, в Звягельському, Луцькому та Ковельському повітах; при записуванні задержана вимова, властива кожному з повітів. Матеріали сі, однак, не було записано від якоїсь одної людини з народу, вони збиралися довго в пам’яті моїй; мало не всі їх я знаю, як то кажуть, зроду, […]...
- Твір на тему: Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні Поєднання язичницької віри та християнства В календарно-обрядовій пісні Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й […]...
- Історичні пісні Історичні пісні – ліро-епічні фольклорні твори про конкретні історичні події, процеси та історичні особи. Історична конкретність змісту є найвагомішою підставою для виділення І. п. в окрему групу, що за структурними ознаками є сукупністю різнотипних жанрів, пов’язаних з історією. для класифікації І. п. найвідповіднішим є хронологічно-тематичний принцип. Найдавніший цикл складають І. п. з доби козаччини XV-XVIII […]...
- Жовнірські пісні Жовнірські пісні – народні пісні суспільно-побутового циклу про вояцьке життя примусово рекрутованих українців до царського та цісарського військ. Слово “жовнір”, “жовняр” прийшло в Україну через Польщу із середньовічної Європи, де наймані вояки за службу отримували плату – “жолд”. З кінця XVIII ст., після ліквідації козацького війська в Україні та у зв’язку з поділом Польщі й […]...
- Пісні Марусі Чурай (Засвіт встали козаченьки) скорочено – Історичні пісні Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає. – Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки Додому вертайся! – Ой […]...
- Веснянки Веснянки – вид календарно-обрядових пісень. Це життєрадісні, з яскравою і багатою поетикою, розмаїттям мотивів, насамперед любовних, пісні. У Галичині це – гагілки, гаїлки, ягівки, магілки, гагалівки, лагойолки, “галя” та ін., які відрізняються від В. тільки календарними рамками виконання. Як писав В. Гнатюк, “не кожну веснянку можна зачислити до гаївок, хоч кожна гаївка є веснянкою. Термін […]...
- Єднаймось, брати-українці – Історичні пісні ЄДНАЙМОСЬ, БРАТИ-УКРАЇНЦІ Єднаймось, брати-українці, Не час на роздори, не час, Бо нам ще Великдень настане, І доля всміхнеться до нас. Від Чорного моря до синіх Карпат Одна нероздільна родина. Без панства, без рабства, насильства і зрад Одна самостійна Вкраїна. Почують ще гори і доли І блескот гарматний і спів, А жовто-блакитні прапори Замаять наш Київ […]...
- Твір на тему: Колядки у минулому і зараз (твір-розповідь) Різдво – одне з найдавніших свят. Зі старих часів народ любить і шанує це свято. Саме тому свято Різдва супроводжують старовинні народні звичаї. Вечір напередодні Різдва незвичайний. У народі кажуть, що який Свят-вечір, такий і майбутній рік. Ось чому в українців виник звичай обов’язково бажати один одному щастя напередодні Різдва. Українці – співучий народ і […]...
- Жартівливі пісні Жартівливі пісні – фольклорні і літературні пісенні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Зустрічаються в усіх видах української фольклорної лірики – від календарно-обрядової до історичної і танцювальної, але найбільше у родинно-побутовій і пісенних мініатюрах (коломийки, частівки). Ж. п. своїм змістом охоплюють усі сфери життя – родинного і громадського, відзначаються яскравою і розмаїтою поетикою, наставленою на комічний […]...
- Пісні Марусі Чурай (Ой не ходи, Грицю) скорочено – Історичні пісні Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Козацькі пісні Козацькі пісні – ліричні твори з козацької доби в історії України, в яких оспівано героїчну боротьбу проти іноземних поневолювачів, життя і побут козацьких родин. Належать водночас до історичних та ліричних станових (суспільно-побутових) пісень. Такий поділ цілком умовний, зроблений за ознакою наявності чи відсутності в них конкретних історичних фактів. К. п. відзначаються не так жанрово-стильовими особливостями […]...
- Русальні пісні Русальні пісні (троєцькі) – вид календарної обрядової лірики, яка супроводжувала звичаєво-обрядові дії протягом “русального тижня”, що за християнським календарем починається в П’ятидесятницю, на Святу Трійцю, на 50-ий день після Великодня (переважно на кінець травня – початок червня). Р. п. і відповідні обряди – це спадок глибокої давнини. Вони віддзеркалюють уявлення давніх українців, пов’язані з міфічною […]...
- Пісні Марусі Чурай (Віють вітри, віють буйні) скорочено – Історичні пісні Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що і моїй завидують долі; […]...
- Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) I. Цілюща сила пісні. (Гарна пісня поліпшує настрій, надає впевненості, віри в себе.) II. Пісні – це наше життя. (Історичне минуле, трудові дні, кохання.) III. Пісня єднає народи. (Треба поважати пісенну творчість інших народів, бо у тих піснях – історія та дума народу.) IV. Погляд […]...
- Купальські пісні Купальські пісні – вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові – Купайла, або Купала. до новітнього часу цей святковий обряд дійшов фрагментарно, із запровадженням християнства він поєднався зі святом Івана Хрестителя (відбувався в ніч з 23 на 24 червня за ст. ст.), став називатися в народі […]...
- Зображення боротьби за незалежність у “Пісні про Правду” Р. Рільке Райнер Марія Рільке – видатний австрійський поет. У квітні 1899 року він відвідав Російську імперію. Перебуваючи в Росії, поет познайомився з минулим, захопився історією Київської Русі. Завдяки історії у Рільке виник інтерес і до України, до княжих часів та героїчної козацької минувшини. Результатом захоплення P. M. Рільке Україною стало написання “Казок про любого Бога”, в […]...
- Весільні пісні Весільні пісні – вид традиційної родинно-обрядової народної пісенності, який є органічним складником весільних обрядових дій. Саме зв’язок з обрядовими весільними діями (заручини, плетення вінка, убирання гільця, випікання короваю, посад, розплітання коси молодої, її викуп і прощання з родиною, переїзд до молодого тощо) відрізняє В. п. як змістом, так і способом виконанння від інших ліричних пісень, […]...
- Бурлацькі пісні Бурлацькі пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці бурлаків – людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання. Мандрівне заробітчанство набуло особливого поширення з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком промисловості й транспорту у XIX ст., які все більше потребували найманої праці. Бурлаками найчастіше ставали […]...
- Чумацькі пісні Чумацькі пісні – тематична група української станової (суспіль-но-побутової) лірики, зміст якої відображає життя і побут чумацтва – популярного промислу українців ще з княжих часів. Основна його функція полягала у транспортуванні на великих просторах України і сусідніх землях найнеобхідніших продуктів – солі, риби, різного краму з інших країн, які, зі свого боку, потребували українського хліба, меду, […]...
- Заробітчанські пісні Заробітчанські пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких пов’язані з життям та умовами праці сезонних робітників, “строкарів” на поміщицьких ланах, пасовиськах, промислах” в артілях та ін. Тимчасове заробітчанство поширилося після скасування кріпацтва у другій половині XIX ст. й охопило безземельну частину селян, які в Східній Україні з Полісся подавалися у південні степи чи […]...
- Суспільно-побутові пісні У соціально-побутових піснях відтворено життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало українців заради миру, спокою й добробуту своїх родин залишати домівку та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві. Ці пісні поділяють на Козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські. […]...
- Колядки Колядки – жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов’язані із зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства – з різдвяним (від Різдва 7 до Богоявления 19 січня за н. ст.). Вважають (О. Потебня, О. Брікнер та ін.), що К. в добу язичництва були приурочені до весняного новоріччя, в них часто згадується весняна […]...
- Любовні пісні Любовні пісні – група родинно-побутових пісень, в яких оспівуються почуття й переживання закоханих. З усіх різновидів народної лірики Л. п. найбезпосередніше відображають душевний стан особистості, її настрої і переживання, нерідко сумні й драматичні. Переживання здебільшого дівчат і жінок, що дало підставу фольклористам твердити про переважно жіночий витвір Л. п. У них підноситься щире, ніжне взаємне […]...
- Коломийки – Історичні пісні КОЛОМИЙКИ Пісня, що має два чотирнадцятискладових рядки, називається к о л о м и й к о ю. Буває на один-два склади більше або менше. Іноді зустрічаються коломийки з більшою кількістю рядків. Утворюються вони сполученням двох або кількох дворядкових коломийок. Про походження слова “коломийка” є різні думки. Одні вчені вважають, що воно пішло від назви […]...
- Гайдуцькі пісні Гайдуцькі пісні – фольклорний пісенний епос переважно балканських народів – сербів, хорватів, болгар, албанців, а також румунів і молдован. Назва пішла від слова “гайдук” – вояк-піхотинець (угорською мовою), учасник збройної боротьби південнослов’янських народів проти турецьких загарбників у XV-XIX ст., народний захисник, визволитель. Г. п. оспівують героїчні подвиги ватажка та його загону, Невеликі за обсягом, героїко-епічні […]...
- Максим козак Залізняк скорочено – Історичні пісні Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині. Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
- Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої взаємини, діставала відповідні морально-етичні наставлення. Пісні дівчат вимагали від хлопців ввічливості, охайності, веселості, енергійності, а головне – щоб не старими, […]...
- Наймитські пісні Наймитські пісні – тематичний цикл станової (суспільно-побутової) народної лірики, що відображає настрої, умови побуту і соціальний стан наймитів у селянських господарствах, особливо після скасування панщини, коли багато селянських родин, т. зв. дворових, залишилися без землі або втратили її внаслідок різних обставин. Тема наймитства наявна і в інших групах станової лірики (чумацької, заробітчанської, рекрутської, робітничої, емігрантської, […]...
- Колискові пісні Колискові пісні – жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у К. п. не смисловий, а звуковий (ритмомелодійний) компонент. Він твориться розміреним ритмом колисання, розспівуванням асонансних груп “а-а-а”, “е-е-е”, різних варіантів слів “люлі-люлі”, “люлесі”, “люлечки”, “гойда-гойда”, “баю-баю”, асемантичних звукосполучень типу “чуч-беле”, “гайчі”. Все це разом з […]...
- Великодні пісні Великодні пісні – умовна назва прадавніх обрядових пісень весняного та частково зимового циклів, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового. У цій групі пісенно-обрядових дійств – дівочі хороводи зі співом веснянок, гаївок, рогульок, риндзівок, водіння тополі, приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців (“Брама”, “дзвінниця”, “Коза”, “Король, […]...
- Особливості жанру “Різдвяної пісні у прозі” Ч. Діккенса Чарльз Діккенс – напрочуд цікава й незвичайна особистість. Він пізнав життя в усіх його проявах, пройшовши нелегкий шлях від бідного репортера до успішного письменника. Упродовж свого творчого життя дуже багато подорожував, причому не тільки рідною Англією. Йому пощастило побувати в інших країнах Європи і навіть у Сполучених Штатах Америки. Варто сказати, що під час подорожей […]...
- Соціально-побутові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народнопісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Цикли: Козацькі; Гайдамацькі; Рекрутські; Солдатські (жовнірські); Бурлацькі; Заробітчанські (строкарські); Чумацькі; Кріпацькі; Наймитські; Родинні; Сирітські. Соціально-побутові пісні […]...
- Родинно-обрядові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Родинно-обрядові пісні – найдавніші за походженням, пройшли багатовіковий розвиток і побутують у народі до наших днів. Родинно-обрядові пісні супроводжують людину все життя – від народження й до смерті. Цикли: весільні; колискові; плачі й голосіння. Найбільш різноманітним серед родинно-обрядових пісень є весільний цикл. Він органічно входить у весільне дійство, яке умовно можна поділити […]...
- Дайджест Дайджест (англ. digest – короткий виклад) – дешеве масове видання з адаптованим викладом (переказом) змісту популярного твору (творів) художньої літератури; журнал або газета, в яких передруковуються (часто скорочено) найцікавіші матеріали інших видань або ж основного однойменного видання за певний період (місяць, тиждень)....
- Іван Франко – “Веснянії пісні… “ Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви? Чи для вас немає Зелені в лісах, Чи для вас не сяє Сонце в небесах? Чи для вас весела Квітка не цвіте, Що лиш вбогі села, Людський біль здрите? Ох, живі діброви, Ясний сонця світ, Лиш життя, любови В людських душах ніт! Втішно птиця лине, Гамір, […]...
Твір на тему держава це ми.