Головна ⇒ 📌Класична література ⇒ Володимир Бровченко – Бесіди з внучкою про хліб
Володимир Бровченко – Бесіди з внучкою про хліб
БЕСІДИ З ВНУЧКОЮ ПРО ХЛІБ
І. НЕДОЖАТА НИВА
В серпні не брали ми в руки серпи,
Бо руки тримали зброю,
Бо наші достиглі пшеничні степи
Були тоді полем бою.
Нива – по колосу ходять зайці!
Місяць над степом стоїть в караулі.
З боку одного – наші бійці,
З другого ворог – на відстані кулі.
Нібито тихо. Тривожний ландшафт,
Білі хати почорніли від туги.
І не змогла гречкосійна душа
Стерпіть над хлібом наруги.
Вийшов солдат –
Степові сват –
В ніч із траншеї яруги.
Поповзом ниву розтерзану
Праці віддавши і душу і тіло,
Місяця серп йому помагав,
Поки на сході задніло…
Бачить пришелець, щось тут не те,
І не збагнути йому, що за диво:
Звечора поле було золоте,
Нині ж простерлася вижата нива.
Бачить снопи, як бійці, на стерні,
Все те пече його, злостить і муля.
Він ще не знав, що в цій стороні
Кожна зернинка – фашистові куля.
Бою розкручувалась круговерть,
Мов розтревожений улій.
Полем ходила солдатова смерть,
Так недалеко, на відстані кулі.
Стало на світі більше вдовиць…
Хлібові трудно служивши і чесно,
Воїн лежав між снопів горілиць,
… Хвилі пшеничні біжать вдалину
На тому ж таки, на вічнім лану.
Внучка мені, як маленька царівна:
– Що це ти, діду, усе про війну,
А про казкове коли, про чарівне?
І, примруживши очко,
Намагається глянуть на сонце
крізь бублика рум’яного…
– Постривай, дочко.
Спершу могилку солдатську доглянемо.
II. НЕТИПОВИЙ ВИПАДОК НА МАЙДАНІ
Де сніг устелив рівність асфальту –
“Футбол” світового масштабу:
Хлопчики пороздягали пальта,
Підгилюють хліб.
Шайбу!
От футболістики, от молодці!
Ось-ось заженуть його в ворота.
Не сіячі поки що вони, не женці.
Очі горять – пара з рота.
Поряд чимало народу снує,
Кожен спішить, до “матчу” байдужий.
Підгилюють хліб, як серце моє,
Хлопчики спритні і дужі.
Булка – п’ятак, майже – за так!
– Пас! – вимагає червонощокий хлоп’як.
Шайбу! Шайбу!
… Аж тут принесло на майдан бабу.
Підкотився хліб старій до ніг,
Шукаючи захисту, ліг.
Нагнулась, взяла його в руки,
А до хлоп’ят навіть не забалакала.
Обтерла булку від снігу й грязюки
І – заплакала.
Ландшафт – тут: місцевість.
Пришелець – ідеться про фашистів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Бесіди з внучкою про хліб – Бровченко Володимир І. НЕдОЖАТА НИВА В серпні не брали ми в руки серпи, Бо руки тримали зброю, Бо наші достиглі пшеничні степи Були тоді полем бою. Нива – по колосу ходять зайці! Місяць над степом стоїть в караулі. З боку одного – наші бійці, З другого ворог – на відстані кулі. Нібито тихо. Тривожний ландшафт1 , Білі […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (2 варіант) З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У першому вірші “Недожата нива” мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (3 варіант) Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (1 варіант) Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з’їсти, щоб […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) (ІІІ варіант) В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) (2 варіант) З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба […]...
- Володимир Бровченко – Першоздоровкання ПЕРШОЗДОРОВКАННЯ Жив у нас на селі коло яру Незвичайний Роман – чарівник. Хоч насправді, які вже там чари. Гречкосійний собі чоловік Мав якусь таємничу планиду – Хто б про нього і що не казав,- Завжди першим промовить “добридень” Ще й рукою торкне картуза. Щось він знав, той химерний кутчанин. Загадаєш: от першим скажу. Та не […]...
- Володимир Бровченко – Відболілий цвіт ВІДБОЛІЛИЙ ЦВІТ То завжди так було в Україні, Яку, на диво, завойовники не добили: На руїні Вискакували, як у Кіо із скрині, Або ліліпутики, або дебіли. Правда, траплялися і герої, Але то… ще до зруйнування Трої. Ах ви ж мої дебіляточка! На голівці шапочка, на спині латочка… Цинічно, публічно, Денно і нічно Хваляться, хто з […]...
- Володимир Бровченко – Чарівник ЧАРІВНИК В рожево-білії папахи Вбира весна розлогий сад: Здаля, немов незнані птахи, На білих ніжках стали вряд Пармен, антонівки, ранети… Природо мила, чарівна! Зберись отут усі поети – Не оспівать їм сад сповна. Тут головний один хазяїн – Степан Петрович, садівник, Спитай дітей, і кожен знає, Що садівник той – чарівник. Він розмовляє з деревами […]...
- Володимир Бровченко – Віршинки дивні – добрі й противні ВІРШИНКИ ДИВНІ – ДОБРІ Й ПРОТИВНІ *** Якось зустрілись Біл з дебілом, Щоб визначить, де чорне, а де біле, Та поділити все навпіл. Поговорили любо-мило… Звідтоді став дебіл – Дебілло, Хоч морда видає – дебіл. *** Просвистіли… То й я свищу, Сам пан над собою. Не боїться мокрий дощу, А голий розбою, Великий мистецький “вибух” […]...
- Бровченко Володимир – Біографія Народився 1 червня 1931 р. в с. Мала Виска, тепер місто Кіровоградської області. По початку війни брав участь у бойових дій, за що отримав статус учасника війни та нагороджений орденами та медалями. Після закінчення середньої школи вступив 1955 р. до Одеського технологічного інституту харчової та холодильної промисловості. Саме в студентські часи, 1951 року, у маловисківській […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) (1 варіант) У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а […]...
- Володимир Бровченко – В зеніт криваво плив двадцятий вік В ЗЕНІТ КРИВАВО ПЛИВ ДВАДЦЯТИЙ ВІК В зеніт криваво плив двадцятий вік. Мене згубила на базарі мати. Тоді когось ловили. Хтось утік. Ловці доконче мали упіймати. Заходила облава від ріки, Стріляли й не по-нашому кричали Нещадні іноземні вояки І найманці – домашні яничари. Тоді я ще допетрати не вмів, Що серед нас, забитих і сумирних, […]...
- Два хлопчики – Бровченко Володимир Два хлопчики в зелену пору року До лісу вийшли,- вікових дібров. Один із них прискалив миттю око Й прикинув діловито: “Скільки дров?” А навкруги і щебетало, й квітло, Як сто віків тому, так і тепер… Не стримавсь другий хлопчик: “Скільки світла!” Промовив і, схвильований, завмер. Два хлопчики… І ліс так пильно в вічі Дививсь сусідам […]...
- Володимир Бровченко – Біографія Володимир Якович Бровченко (1 червня 1931, Мала Виска – 20 серпня 2013) – український поет та громадський діяч. Бровченко Володимир Якович народився 1 червня 1931 р. в м. Мала Виска на Кіровоградщині. Першого вірша опублікував в районній газеті в 1951 р. Закінчив Одеський технологічний інститут. Був засновником і першим редактором херсонської обласної молодіжної газети (тепер […]...
- Твір на тему: Хліб. Твір-роздум за прочитаними творами Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять […]...
- Микола Вінграновський – Хліб Присвячую Корольову З-поза чого, з далекого незгоддя, – Заснув у глині шумерійський серп, – Дорогою століть в очах мого народу Іде на вітрі чорноплечий степ. Дванадцятого квітня мій ровесник Був хлібом посланий у чорне й золоте: Не старіють на світі наші весни, І наші очі сніг не замете. Бо хліб – давно. Ми завжди в […]...
- Дмитро Білоус – Хліб і слово ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб сіяв нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне. Бо як запахне людям хліб, їм тихо дзвонить колос, і золотом сіяє сніп під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну […]...
- Твір на тему: Хліб – всьому голова “Хліб – всьому голова” всім відоме українське прислів’я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни. З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна […]...
- Твір на тему: Хліб, як сонце, – кажуть люди, Хліб, як сонце, – з нами всюди Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих, хто приймав участь у її […]...
- Юрій Андрухович – Атланти і хліб Увечері, коли зійде горіння Зірок і ліхтарів, і наші очі Такі стають глибокі, аж пророчі, А руки від утоми – мов коріння, І в суєту життя, немов у кліті, Пірнаємо,- в освітлені крамниці, Вони стоять повз нас, розвівши лікті,- Опуклі м’язи, ребра та очниці. А винограду плетиво зелене Тече по них. А в них стражденні […]...
- Хліб і слово – Білоус дмитро У стінах храмів і колиб Сіяв нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне1 , І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі2 […]...
- Вірш Миколи Руденка – Хліб тридцять третього Жила Вкраїна. Плакала, стогнала. Проте я твердо свідчити берусь: За всі віки безхліб’ям не загнала Нікого в землю Україна-Русь. Від тих часів, коли з’явилось рало, Голодних мук не відало село. Хай неврожай – та люди не вмирали: З двадцятим віком лихо це прийшло. Ми ледь живі верталися зі школи – Де кропиви іще з десяток […]...
- Твір на тему: Хліб Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко “випікали хліб”. Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й “випікали” на сонці. Але одного разу в селі я спостерігала цікаве дійство народження паляниці. Це був давній обряд. Зачинок робили у четверговий […]...
- Твір на тему: Хліб (твір-роздум на морально-етичну тему) Хліб… Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен – бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… І все-таки хліб. Якщо на столі немає хліба – на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб – то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб – […]...
- Твір на тему: Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і […]...
- Твір на тему: Ти і твій хліб (твір з публіцистичного стилю мовлення) Господь велів від землі Кормитись… Народна творчість Хліб і Україна. Ці два поняття невід’ємні. З давніх-давен саме хліб уособлював Україну. Ми не завойовники, не кочівники, ми – хлібороби. Кожен свій день ми розпочинаємо та завершуємо хлібом. Та чи завжди було саме так? Чи завжди наш хліб залишався нашим? Тридцяті роки… Роки голодомору… Роки безнадії… І […]...
- Твір на тему: Шануймо хліб (замітка в газету) Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, […]...
- Павло Мовчан – Болить На відстані все неподільне і чисте… Золотоноша-хмара точить мед. Вже стало склом окапинясте листя І порохом сльозиться пташки лет. На відстані село площиниться поволі, І клопоти його тобі давно чужі, Як гребінець, який ти загубив у полі: Прожитий день давно по денце спорожнів. У сонячне дупло рій золотий всотався… На відстані ти сам ніби приснивсь […]...
- Твір на тему: Хліб на столі Гарна українська хата. Казково розписана піч, на стінах та лавах килими, що грають усіма барвами. Хатні вікна та ікони вбрані вишитими рушниками. Будній день, та господиня вбирається в гарну одежу, пов’язує яскраву хустку в квітках… 1 починає чаклувати біля печі. Що то буде? Вона схиляється над діжею, і через деякий час діжа “ожила” – в […]...
- Твір на тему: Дума про хліб Дума про хліб Ця тема – водночас проста й складна. Проста, бо немає людини, яка б не могла б сказати, що таке хліб. Складна, бо надто символічною є ця річ для всіх нас. Далі треба писати, що без хліба людина не проживе. Проблема в тому, який хліб мати на увазі. Так, хліб входить до денного […]...
- Павло Тичина – По хліб шла дитина – трояндно! По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні Бога, ні чорта – на бурю! : гей, стійте! знайдем і в церквах. Знялось гайвороння – на бурю… 1917...
- Твір на тему: Хліб на столі (Твір-мініатюра) Історія українського народу містить у собі багато цікавого. Одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям, славою і гордістю сповнені інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди славився, як завзятий та наполегливий. Той, хто поважав працю і був знайомий з мистецтвом сіяти, вирощувати, косити, молотити і […]...
- Твір на тему: Хліб у звичаях і повір’ях (твір-роздум) Хліб у звичаях і повір’ях (твір-роздум) “Хліб – усьому голова”, “Зустріти хлібом-сіллю”, “Паляниця – хлібові сестриця”. Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. Щодо хлібу існує багато повір’їв, які у давнину мали як практичний, так і ритуально-магічний зміст. Наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. А якщо раптом упаде, […]...
- Твір на тему: Хто хліб шанує – той шанує працю Ні робота, ні життя, ні весілля – ніщо на світі не обходиться без хліба. Він дорожчий за золото, сильніший за все. З давнини зберігся звичай “хлібувати” – обсипати зерном молодих, новонароджених. На день Нового року дітвора ходила по хатах і “посипала”, промовляючи: “На щастя, на здоров’я, на Новий рік”. Хліб таїть у собі тепло серця […]...
- Хліб – Олійник Борис Провели в кабінет. Лик – Немов заскороджена грядка: Він з далекого хутора Пішки прибивсь до Кремля. Доручила громада Дізнатись, чи все там в порядку, Від найстаршого, значить. Чи все до ладу там, мовляв? Він сідає за стіл, Непоквапний, незграбний, як брила. Так сідають до столу Мільйони трудящих людей. Помолившись про себе До бога, щоб дав […]...
- Твір на тему: Хліб святий на землі (що для мене значить земля) Мені здається, що Бог, створюючи людину, водночас кинув на землю жменю хлібних зерен, аби людина відразу зрозуміла, що вона не полишена напризволяще, що вона спроможна доглянути землю, подбати про себе. І недарма зерно, що забезпечувало життя наших предків, називалося жито, тобто життя. Усе в нас починається від хліба, від цієї маленької зернинки, що ввібрала в […]...
- Твір на тему: Хліб – найбільше багатство (твір-роздум на морально-етичну тему) Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство – хліб. […]...
- Максим Рильський – Новий хліб Пахучий пил невпинно осіда, Фарбує все у матові півтони, І голоси людські – як відгомони Того, про що розказує вода. Черги спокійно кожен дожида, Я сам у маренні якомусь тоне, – І тільки жарт приперчено-солоний Місток до дійсності перекида. Діждались нового! Жита, сказати, Як у людей… Подумати: коли б Іще на горе довелось чекати! Ну, […]...
- “Хліб мій на списі замішаний, теж і вино я на списі… ” (скорочено) – Архілох Хліб мій на списі замішаний, теж і вино я на списі Маю ісмарське, і п’ю, спершись на списа. Переклад Г. Кочура...
Поетичне мистецтво вірш.