Володимир Лучук – Півень (Загадка)
Стоїть півень на плоті
У червонім капоті.
Стоїть, а не піє,
Певне, що не вміє.
Проте знає
Справу хитру –
Показує
Напрям вітру.
(Флюгер)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Володимир Лучук – дарунки для мами (Збірка) 1985 рік, видавництво “Веселка” ЗАБЛУдИЛАСЬ ПІСЕНЬКА Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно […]...
- Володимир Лучук – Горобчик Наш Івасик По сніданку Сів на плоті Біля ганку. – Цінь-цірінь! – Гукає хлопчик, А всі думають – Горобчик....
- Володимир Лучук – Тільки мати – Я на ковзанку піду! – А коли ж до хати?- Тільки мати вміє так Лагідно спитати. – На ходу сніданок з’їм! – Так не слід робити!- Тільки мама може так Лагідно сварити. В снах літаю до зірок… – Час вставати, сину… – Тільки мама збудить так Лагідно дитину....
- Леонід Глібов – Зозуля і півень ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – […]...
- Зозуля і півень – Глібов Леонід – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – А ти, голубонько, ти, кралечко […]...
- Володимир Лучук – Сіла хмара на коня (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” СІЛА ХМАРА НА КОНЯ Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки. ВТІК ЗЕЛЕНИЙ ОЛІВЕЦЬ Ніс Івасику руці Різнобарвні олівці. Біг Івась за дідом Слідом І спіткнувсь на толоці. Дід до внука повертає: – Що […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Півень Зоря майнула, мов стріла, Неначе іскра, пісня згасла, І тільки з мокрого зела Роса краплинками сплила, Мов слово, чиста й ясна. Вже обріїв зігнувся рівень У круглу смугу обруча, І ніч почала вже кінчатись, Неначе ватра, догоряти. Ось ранок синім возом їде І сонця сніп в село везе. Крильми шумить червоний півень – Співучий з […]...
- Володимир Лучук – Мак На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. У барвистій парасольці Зацвітає мак на сонці. У зеленому плащі Мак не мокне на дощі. На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. Мак росте, росте угору – Дозріває в літню пору. Вліво-вправо – хить та хить Дзвінко маківка дзвенить....
- Володимир Лучук – Ніч Сплять ведмеді у барлозі, Сині роси – при дорозі. Сплять горобчики у стрісі, А грибочки сплять у лісі. Спить зайчатко під лозою, Спить рибчина під водою. Білі вівці сплять в оборі, Чорний котик – у коморі. Книги сплять за склом у шафі. В зоопарку сплять жирафи. Скрипка спить собі в футлярі, Дрібен дощик спить у […]...
- Володимир Лучук – Чорний жук Чорний жук Очима Блима: Чує кроки За плечима. Дуже хороше йому По землі ходити! Він не хоче, Чуєш, хлопче, У коробці жи-ти!...
- Володимир Лучук – Цвіркунець В мураві Побіля хати Цвіркунець, Малий скрипаль, Вчивсь на скрипці Грати, грати – І згубив смичка… Шу-кай!...
- Володимир Лучук – Під кущем Під кущем у ступі вовк На кулешу просо товк. А вовчиця над коритом Просівала просо ситом. Вовченятко біля тину Кличе одуда в гостину. Одуд каже: – ду-ду-ду! Я до вовка не піду!...
- Володимир Лучук – дикий мак Джміль ромашці Щось на вухо Пошептав І – полетів… Дикий мак Хотів послухать, Не розчув – Почервонів....
- Володимир Лучук – Тепловоз Чи літо, чи осінь, Весна, чи зима, А для тепловозів Різниці нема: Летять тепловози На захід, на схід – Махає рукою Їм Ростик услід. Бува, як до них Не виходить хлопча – Чогось машиністам Не вистача: Гудок голосисто На цілу округу Привіт посилає Маленькому другу!… Як виросте Ростик – Крізь хуги й морози Водитиме вміло […]...
- Володимир Лучук – Золотий дощ Чи ви чули чудасію? Не пізнати в місті площ: Цілий тиждень і неділю Золотий періщить дощ! У дощі пливе вівторок, У дощі поплив четвер… Прилетіло сорок сорок, Сповістило кожен сквер: – Чи ви чули чудасію? Не пізнати в місті площ: Цілий тиждень і неділю Золотий періщить дощ! Леви з мітлами гуляють Спозаранку день при дні […]...
- Володимир Лучук – Прогулянка Вже зеленіє луг і ліс, Сонце – наче сонях… Вітер пахощі приніс,- Кличе на осоння. Угорі співає птах, Що присів на гілку. Ми з лопатками в руках Біжимо на гірку. Я з відерцем голубим Граюсь на горбочку. Принесу матусі в двір Золота – пісочку....
- Володимир Лучук – Гарбуз Вліз на пліт Гарбуз Без рук Й зачепився там За сук. Це б йому На землю сісти, Та назад Не може Злізти....
- Володимир Лучук – Незабудки Під густими Ситнягами У воді Квітки ростуть. Назбирать Букетик мамі Незабудок Не забудь....
- Володимир Лучук – Заблудилась пісенька Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно літо провели, Пісеньку додому Привели....
- Володимир Лучук – дарунки для мами Я мамі Хмаринку дістану Із неба, Щоб дощ – під рукою, Коли його треба. І вітра,- Що в кованій схованій Скриньці З ключем чарівним На шовковій Шворинці. Літак Так змайструю, Щоб сам на ділянці Міндобрива висіяв Маминій ланці. А найголовніше – І я не жартую! Я їй цукерковий Завод Подарую! Зрадіє матуся,- Й мені Аж […]...
- Володимир Лучук – диво у ставу Я сьогодні на човні З мамою катався. Я сьогодні на ставу З дива дивувався. Як погляну у вишінь – Хмари йдуть горою, Як погляну у глибінь – Хмари під водою… А не вірите мені, То спитайте мами, Що купаються хмарки Разом з коропами!...
- Володимир Лучук – Бочка меду Ланкова – метка бджола – Бджіл у поле привела. Одні бджоли Підставляють До квіток драбини, Інші бджоли Мед черпають З квіту конюшини. Жодна бджілка Не дармує Від самого ранку: В спільну бочку До садочку Носить мед у дзбанку. – Бочку меду Беріть, люди! Друга бочка Завтра буде!...
- Володимир Лучук – Звукове дзеркало Жук-жученко – Сажотрус – Вгору крутить Чорний вус. Підкрутив І став питати: – де б це дзеркало Дістати? Підліта Кмітлива муха І дзенькоче Біля вуха: – Жуче-друже, не журись, А навколо Роздивись. Глянь: мов дзеркало Роса… – Жук поглянув: – Ну й краса!...
- Володимир Лучук – Кіт читає книжку З книги кіт не зводить ока. Кішці просто з ним морока: Мусить бігати у льох І ловить мишей за двох. Кіт муркоче: – Ну й цікаво! Вкрала мишка в діда сало.- Сторінки гортає кіт – Що там далі? Як там дід? Окуляри протира І гукає: – Гей, стара, Ти лови тихіше миші, Бо мені потрібно […]...
- Володимир Лучук – Як лелека зимував В теплий вирій Путь далека Пролягла У сизій млі… А поранений лелека Залишився на землі. Повертала з поля мати, Принесла його до хати. Кожен вечір Ми сиділи З ним обидва за столом. Разом спали, Разом їли, Разом гралися з котом. Та прийшла весна здалека, І крильми змахнув лелека… – Линь у небо! В добрий час! […]...
- Володимир Лучук – Кріп в окріп Я несу На кухню Кріп. Кине мама Кріп В окріп. А до кропу Ще й петрушку, Смачно варить Мама Юшку....
- Володимир Лучук – Танок сорок На поляні Під сосною – Гарно-весело Весною. Дві сороки- Білобокі Повпирали Крила в боки. Їм на скрипці Коник грає – Вниз і вгору Смик літає. Чорний жук З-під зелен листу Дме в трубу У голосисту. А дзвіночки голубенькі – Дзеньки-бреньки! Дзеньки-бреньки! Ну й таночок! Ну й танок – В білобочок, У сорок!...
- Володимир Лучук – Конюшину джміль носив Конюшину джміль косив, Будяком ступню пробив… Як почула те бджола – Бинт у поле принесла. Ногу вмить перев’язала, Подає сап’янці: – Я ж казала… Я ж просила Взутися уранці!...
- Володимир Лучук – Кошик яблук ніс їжак Із садка В осінню пору Поспішав їжак В комору. Ніс їжак, Увесь зіпрілий, Стиглих яблук Кошик цілий, Аж біжить навпроти Друг: – Я шукав тебе Навкруг!.. Біля саду на межі Їжаки присіли. Довго друзі говорили Кошик яблук з’їли....
- Володимир Лучук – Сіла хмара на коня Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки....
- Володимир Лучук – Над кущем літає хрущ На подвір’ї Зелен Кущ. Над кущем Літає Хрущ. Ми прибігли До куща. Над кущем Нема хруща....
- Володимир Лучук – А той човен діток повен Молодик уводі весла мив золоті. Весла вимив, сів на човен. А той човен діток повен. Човен плавав цілу ніч. Сонце випливло навстріч....
- Володимир Лучук – Втік зелений олівець Ніс Івасику руці Різнобарвні олівці. Біг Івась за дідом Слідом І спіткнувсь на толоці. Дід до внука повертає: – Що тут сталося? - питає. А Івасик посмутнілий Олівці збира плачма: – Є червоний, чорний, білий, А зеленого – не-ма… – А зелений олівець, Найпрудкіший стрибунець, Від Івася – скік та скік! – У траву пірнув і […]...
- Твір на тему: Півень-джентльмен Одного разу я спостерігав дуже цікаву картину. У нашому курнику щось із десяток курочок і один півень. Вельми поважний півень: високий на зріст, з великим червоним гребенем, що аж набік завалювався від своєї ваги. Сам “господар” курника мав пір’я темно-червоного кольору, зате хвіст – чорний, з довгими пір’їнами, що ледь до землі не сягають. Той […]...
- Лучук Володимир – Біографія Володимир Іванович Лучук народився 27 серпня 1934 на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). Батьки поета мали досить багату бібліотеку. Ще в дитинстві виявилося зацікавлення Володимира Лучука літературною творчістю (першого вірша він написав у сім років). 1945 року сім’я Лучків переселилася на Волинь, де в місті Рожище Лучук навчався у середній […]...
- Ліна Костенко – Перш, ніж півень запіє Петро – не Юда. Він любив Учителя. І вуст він зроду був би не отверз. … Коли вели Ісуса до мучителя, Була сльота. Петро апостол змерз. А тут раби і слуги архирейські Такий вогонь великий розвели! Петро подумав: – Я лише погріюсь, Бо хтозна, чи ще прийдеться коли. Він підійшов до ницих і бундючних, І […]...
- Тодось Осьмачка – Загадка В-ці К-б Коли зблисне річка в рогозі, Під сонцем ринучи в стави, Я босі ноги згадую в грязі, Що мовчки бачили і ви. І відвертаюся лицем від плес, Де й сонце соромом стає, Бо ви його з водою, як з небес, У серце занесли моє....
- Загадка Джеймса Джойса Загадка Джеймса Джойса У 2002 році виповнилося 120 років із дня народження корифея ірландської літератури XX століття, одного із засновників європейського модерністського роману Джеймса Джойса, а також 80 років від часу появи “великої книги” (за свідченням Хемінгуея) – роману “Улісс” (1922). Тоді один з ірландських міністрів, бажаючи прославити свою країну, запропонував порушити питання про висунення […]...
- Володимир Сосюра – Бабине літо Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти В павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання І згортає свої прапори. На покірну красу умирання Сонце дивиться сумно згори… В’януть, в’януть вуста пурпурові… Але радість і в осені є! В золоте павутиння любові Ти заплутала серце моє. 1956...
- Володимир Сосюра – Я люблю, коли в листя зелене Я люблю, коли в листя зелене Дерева одягає весна, І під вітром хитаються клени, І співає в квітках далина. Ще задумані далі безкраї Зачаровують душу мою, Коли жито в полях достигає І зозуля кує у гаю. І так гарно під небом глибоким На дніпрову дивитись блакить, Як під вітру задуманим кроком Жовте листя в садах […]...
В чому полягає сімейне щастя ляльковий дім.