Володимир Лучук – Сіла хмара на коня (Збірка)

1968 рік, видавництво “Веселка”

СІЛА ХМАРА НА КОНЯ
Сіла
Хмара
На коня:
Хмара
Хмару
Доганя.
Вітер
Збоку
Як набіг
Збив коня
Відразу
З ніг.
Випустила
Хмара
Віжки
І пішла
За обрій
Пішки.

ВТІК ЗЕЛЕНИЙ ОЛІВЕЦЬ
Ніс Івасику руці
Різнобарвні олівці.
Біг Івась за дідом
Слідом
І спіткнувсь на толоці.
Дід до внука повертає:
– Що тут сталося? -
питає.
А Івасик посмутнілий
Олівці збира плачма:
– Є червоний, чорний, білий,
А зеленого – не-ма… –

/> А зелений олівець,
Найпрудкіший стрибунець,
Від Івася – скік та скік! –
У траву пірнув і втік.

А ТОЙ ЧОВЕН дІТОК ПОВЕН
Молодик уводі весла мив золоті.
Весла вимив, сів на човен.
А той човен діток повен.
Човен плавав цілу ніч.
Сонце випливло навстріч.

ТАНОК СОРОК
На поляні
Під сосною –
Гарно-весело
Весною.
Дві сороки-
Білобокі
Повпирали
Крила в боки.
Їм на скрипці
Коник грає –
Вниз і вгору
Смик літає.
Чорний жук
З-під зелен листу
Дме в трубу
У голосисту.
А дзвіночки голубенькі –
Дзеньки-бреньки!
Дзеньки-бреньки!

/> Ну й таночок!
Ну й танок –
В білобочок,
У сорок!

НАд КУЩЕМ ЛІТАЄ ХРУЩ
На подвір’ї
Зелен
Кущ.
Над кущем
Літає
Хрущ.
Ми прибігли
До куща.
Над кущем
Нема хруща.

ДИКИЙ МАК
Джміль ромашці
Щось на вухо
Пошептав
І – полетів…
Дикий мак
Хотів послухать,
Не розчув –
Почервонів.

ЗВУКОВЕ дЗЕРКАЛО
Жук-жученко –
Сажотрус –
Вгору крутить
Чорний вус.
Підкрутив
І став питати:
– де б це дзеркало
Дістати?
Підліта
Кмітлива муха
І дзенькоче
Біля вуха:
– Жуче-друже,
не журись,
А навколо
Роздивись.
Глянь: мов дзеркало
Роса… –
Жук поглянув:
– Ну й краса!

БОЧКА МЕдУ
Ланкова – метка бджола –
Бджіл у поле привела.

Одні бджоли
Підставляють
До квіток драбини,
Інші бджоли
Мед черпають
З квіту конюшини.

Жодна бджілка
Не дармує
Від самого ранку:
В спільну бочку
До садочку
Носить мед у дзбанку.

– Бочку меду
Беріть, люди!
Друга бочка
Завтра буде!

ГАРБУЗ
Вліз на пліт
Гарбуз
Без рук
Й зачепився там
За сук.
Це б йому
На землю сісти,
Та назад
Не може
Злізти.

КРІП В ОКРІП
Я несу
На кухню
Кріп.
Кине мама
Кріп
В окріп.
А до кропу
Ще й петрушку,
Смачно варить
Мама
Юшку.

КОНЮШИНУ дЖМІЛЬ НОСИВ
Конюшину джміль косив,
Будяком ступню пробив…

Як почула те бджола –
Бинт у поле принесла.
Ногу вмить перев’язала,
Подає сап’янці:
– Я ж казала…
Я ж просила
Взутися уранці!

ЯК ЛЕЛЕКА ЗИМУВАВ
В теплий вирій
Путь далека
Пролягла
У сизій млі…
А поранений лелека
Залишився на землі.
Повертала з поля мати,
Принесла його до хати.

Кожен вечір
Ми сиділи
З ним обидва за столом.
Разом спали,
Разом їли,
Разом гралися з котом.
Та прийшла весна здалека,
І крильми змахнув лелека…
– Линь у небо!
В добрий час!
Прилітай
Гостить
До нас!

ДИВО У СТАВУ
Я сьогодні на човні
З мамою катався.
Я сьогодні на ставу
З дива дивувався.
Як погляну у вишінь –
Хмари йдуть горою,
Як погляну у глибінь –
Хмари під водою…
А не вірите мені,
То спитайте мами,
Що купаються хмарки
Разом з коропами!

КОШИК ЯБЛУК НІС ЇЖАК
Із садка
В осінню пору
Поспішав їжак
В комору.

Ніс їжак,
Увесь зіпрілий,
Стиглих яблук
Кошик цілий,

Аж біжить навпроти
Друг:
– Я шукав тебе
Навкруг!..

Біля саду на межі
Їжаки присіли.
Довго друзі говорили
Кошик яблук з’їли.

КІТ ЧИТАЄ КНИЖКУ
З книги кіт не зводить ока.
Кішці просто з ним морока:
Мусить бігати у льох
І ловить мишей за двох.

Кіт муркоче:
– Ну й цікаво!
Вкрала мишка в діда сало.-
Сторінки гортає кіт –
Що там далі?
Як там дід?

Окуляри протира
І гукає: – Гей, стара,
Ти лови тихіше миші,
Бо мені потрібно тиші!

ПІд КУЩЕМ
Під кущем у ступі вовк
На кулешу просо товк.
А вовчиця над коритом
Просівала просо ситом.
Вовченятко біля тину
Кличе одуда в гостину.
Одуд каже: – ду-ду-ду!
Я до вовка не піду!

ГОРОБЧИК
Наш Івасик
По сніданку
Сів на плоті
Біля ганку.
– Цінь-цірінь! –
Гукає хлопчик,
А всі думають –
Горобчик.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему художні традиції в україні.
Ви зараз читаєте: Володимир Лучук – Сіла хмара на коня (Збірка)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.