Володимир Сосюра – З дерев опадає убрання

З дерев опадає убрання,
І вітер у сурму гука.
Покірна краса умирання,
Чому ти мені так близька?

І осінь, і дим над рікою…
О земле, подібна пісням,
Чому я всім серцем з тобою,
Немов умираю я сам?!

Неначе зорі погасання,
Коли у сльозах небеса,
Покірна краса умирання,
Осіння прощальна краса.

1962


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Твір на тему ким і яким бути.
Ви зараз читаєте: Володимир Сосюра – З дерев опадає убрання
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.