Врубелівський етюд – драч Іван

Він мав печальні всевидющі очі –
В орбітах диких голубі дива.
В них світ буденний, темний і порочний
На полотні празничним оживав.

Він суть пізнав. Він розтинав основу,
Відкинувши ледачу простоту,
І барви дихали п’янким болиголовом,
І бризки сонця стигли на льоту.

Війнуло смутком зранених конвалій
З очей ним не породжених Купав,
І, ніби демон, в надлюдській печалі
Митцевий розум у борні упав.

І, незмальована, шугала десь жар-птиця,
І глузував “знавець” з його картин,
Та мудрі очі перейшли границю,
Якоі розум ще не смів сягти.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему що робить людину великою.
Ви зараз читаєте: Врубелівський етюд – драч Іван
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.