Втрачена любов
Ширмою холодного мовчання
Я завісив душу. Щось не так…
Офіційне, крижане прощання.
Після цього виживають? Як?
Дощ осінній, сірий, безпросвітний
Топить душу. Втрачена любов.
Серце, ще зігріте сонцем літнім,
По інерції качає кров.
Небо у калюжах брудно-сірих,
Сірий ранок, сірий і туман.
Сірий парк. Апатія. Зневіра.
Мною рухає самообман.
Розум слухає, та серце не обдуриш,
Ніби все нормально, але ж ні:
По степах душі гуляє буря,
Нищить почуття в своїм огні.
А її заграву дощ погасить
І розмочить попіл з почуттів.
Хоч і зрячі всі, а не побачать
Мрій моїх розтоптаних слідів…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Аналіз “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою […]...
- Критика “О земле втрачена, явися… ” Стус У вірші ” О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!.. ” відтворено поетичний образ України. Це – щира розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою. Обрамлення підсилює тужливі настрої. Для поета Україна – не просто образ рідної землі. Це незамінна складова його душі, яка водночас і завдає страждань, і лікує: О земле втрачена, явися бодай у зболеному […]...
- О земле втрачена, явися!.. – Василь Стус О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні І лазурове простелися, Пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, Росою згадок окропи, Віддай усеблагій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця клопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, Де чорне вороння лісів? […]...
- Любов Колосюк – Ми хіба зустрілися невчасно Ми хіба зустрілися невчасно, Чи замало тих було ночей? Щоб збагнути, що душа прекрасна За стіною люблячих очей! Ніч на сполох стукає у сердці, Додає то затишку, то сну… Ви заграли кілька, мабуть, терцій Та і музику я Вашу не збагну. Не відчую подиху емоцій, В переспівах Вашої душі Потонути б в грішному потоці… Алеж […]...
- Коротко про “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід : лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і […]...
- Детальний Аналіз “О земле втрачена, явися… ” Стус ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: патріотична лірика. Жанр: ліричний вірш. Віршовий розмір: ямб. Художньо-стильові особливості: твір присвячено рідному краєві. Написаний у формі звертання, він являє собою низку риторичних запитань, різних за змістом і тональністю, які йдуть за певним образом-картиною. У вірші відтворено художній образ України. Ліричний герой сподівається, що спогади про рідний край порягу – ють […]...
- Василь Стус – О земле втрачена, явися… (Характеристика твору) Характеристика твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… ” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
- Василь Стус – О земле втрачена, явися… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василя Стуса “О земле втрачена, явися… ” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідний мотив : мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір : ямб. Про твір : перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: […]...
- Наталія Пиж – Любов як кара Любов як кара, ти як покарання Ти ніби є, та все ж тебе нема. Життя проходить у думках й чеканнях. І знаєм двоє – вороття нема. Нам не забути Нас. Все збереглось глибоко. В душі, у серці міцно залягло. І лиш покаже час, хоч визнати нелегко Для чого це, і що таке було. Чужі ми. […]...
- Любов не вічна Я знаю, що любов не вічна, Але кохання вічне! Лише воно, нас вічно зігріває! Воно єдине і на все життя. А ідучи з собою Забирає,- І сердце й душу. І більше сенсу вже немає жити! Але надія є, була і буде жити, В душі і в сердці кожного із нас! А в нас вона живе […]...
- Юля Миргородська – на коліна саджу кота На коліна саджу кота, А він хоче до серця, Його не обдуриш. Там болить. там гроза. Запікає душа. Полікуєш? Там маленьке дитя І таке ж кошеня. Їх зігріти б. А тобі тільки дай В саму душу мені Муркотіти… Авотр: Юля Миргородська...
- Павло Мовчан – “Любов’ю за любов не всім і ти платив… “ Любов’ю за любов не всім і ти платив І зненавистю теж не воздавав за зраду. На потім зберігав словник свій золотий, А вийшло – німоту у роті заощадив… Простіть мене, простіть, що був такий скупий, Бо навіть кругле “лю” у горлі застрявало. Оглянувсь, щоб сказать, та соляні стовпи Мені услід зі жмень палючу сіль метали. […]...
- ЛЮБОВ Ало, любов! Ти чуєш?… я здаюся. В мені немов, щось ожило. Прийди до мене, більше не боюся, Закрила очі на все те, що вже давно було. Так легко стало на душі, І біль гірку я відпустила. Навіщо спогади сумні??? Для тебе серце знов відкрила. А знаєш… вірю, що прийдеш, Тому, що я колись любила, І […]...
- Семенко Михайль – Сірий вихор Сірий вихор пронісся над моїми будовами – Сірий вихор мої будови звалюючи. Пройнявсь містично він огненними словами – Пройнявсь огненними словами, тугу спалюючи. Блиснув опівночі пожарами беззразковими. Гудів і тріскав, цілу ніч не змовкаючи. Язиками і пасмами червоними випадковими Мене за душу, мене за багрову душу торкаючи....
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) (4 варіант) І все ж таки: начальний дух – любов! Є. Маланюк Природа – то країна, де з’являється на світ кохання, де народжуються мелодії серця. Красу Полісся і ніжну любов відобразила Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”. У своєму творі письменниця возвеличила почуття кохання, що здатне міцно єднати душі і створити незримі струни між світом земним і […]...
- Наталя Климюк – не. любов Душно. Твоє мовчання скоро мене задушить Знавіснілі погляди обвиваються навколо шиї немов вужі Твоя любов зовсім не бере за душу Не чіпає мене. і не рушить Не розбиває дощенту сердечні мої вітражі Не змушує балансувати десь там, на межі Чесно. мені все одно Я нічого не відчуваю, коли ти стискаєш мої долоні До болю Цілуєш […]...
- Микола Руденко – Татарин Ніби душу лікую від давніх ошпарин – Років сорок це лихо забути велю: У багнюці конає побитий татарин, Його руки мотуззям зап’яті в петлю. Я не знаю за віщо дядьки завелися – Дико люди жили у донецьких степах. Душу й досі пече голова його лиса І той камінь, що людською кров’ю пропах. Хто ж він […]...
- Таня Гелетюк – Піщана любов Хтось варить на кухні ароматну каву, приправяючи моїм улюбленим роком, Заслуханим до дірок на касеті бездонної пам’яті, А хочеш, я буду твоєю сліпою Лолітою В темно-синьому рваному платті? А хочеш, ми будем гуляти холодними літніми ранками, Блукати забутими темними переходами, І будемо підніматись на верхівку пустого будиночку Старими хиткими сходами?… Обійми мене міцно, усім собою, […]...
- Дівка в сінях стояла (народна пісня) Дівка в сінях стояла, На козака моргала: “Ти, козаче, ходи, Мене вірно люби, Серце моє!” “Як до тебе ходити, Тебе вірно любити? В тебе батько лихий, (2) Серце моє!” “Батька дома немає, У шиночку гуляє. А ти, серце, ходи, Мене вірно люби, Серце моє!” “Як до тебе ходити, Тебе вірно любити? В тебе мати лиха, […]...
- Забашта Любов – Пісня зеленого лісу (Збірка) 1983 рік, видавництво “Веселка” КЛЕНОВЕ ЛИСТЯ Клене, мій клене, В тебе листя зелене, В тебе листя вирізне, Ти порадував мене. Я листок намалював, Фарбу зелено поклав, Поселив пташок над ним, Над листочком вирізним. ПО ГРИБИ Дощ пройшов і рідний ліс Зразу ніби аж підріс. У росі скупаємось, Підем по грибочки, З лісу обзиваються Наші голосочки. […]...
- Дмитро Павличко – “Наша любов… “ Наша любов Як літак Здатна нести Тягарі величезні Ніжно передані їй На землі Тільки не здатна Дотик чужого крила Витерпіти в польоті Незаймана Незалежна Висока Впасти Згоріти Загинути Ладна в ту ж мить Любить вона небеса Та все ж повертається На землю І кожен раз Крила здригаються з болю Іскра влітає в бетон Ніби земля […]...
- Любов… хто придумав її? Любов… хто придумав її? Вона приносить:страждання і щастя, Вона дарує: радість і біль. Спочатку квіти, цукерки, вірші, Прогулянки і признання чудові. Потім, серйозніше все стає, Тепер уже ви парою є. Аж раптом горе, посварилися ви( Біль. сум і печаль. Поглядами стикаєтесь інколи, І серце б’ється печально… . Та вскорі забудете ви, Про ці почуття, знайдете […]...
- Анастасія Кравець – За ширмою у шепоті зірок За ширмою у шепоті зірок. В обіймах суму я змикаю вічі. Наступний крок – незвіданий урок Тремтять у відголоссі неба свічі. Бешкетник вітер в тиші промайне… Минуле розвівається навіки! Шматком печалі душу сколихне… У серці ллються, неба твого ріки!...
- Максим Рильський – Любов чи ні – не знаю Любов чи ні – не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти – одна. Колись було – чи снилось… Забулось – чи пройшло… В душі давно згубились Людське добро і зло. У тьмі сіріють віти. Ні руху, ні людей… Одно лиш є на світі: Огонь твоїх очей....
- Любов Колосюк – Із ніжністю, якої ще не бУло Із ніжністю, якої ще не бУло Я у тобі, мій Янголе, втонула І віддала під захист власну душу, Хоч спокій твій я цим навік порушу. Оберігай мене зі щирою любов”ю, Немов берізку у живому полю, Що вітром розкуйовджено сповита. І я розквітну у тобі, як літо!...
- Семенко Михайль – Поет (“Я жду, коли надійде хвиля… “) Я жду, коли надійде хвиля І мою душу підхватить бурун. Я не люблю, коли поруч – мила, Я під моїми ногами – грунт. Моє серце прагне неіснуючих квітів. Моє серце квітне у болях шукань. Я не сам, я не сам на світі – Моя буря у фарбах світань. Я любуюсь безсюжетністю бурі, Сила – мій […]...
- Любов Колосюк – Кохання не виліковне! Кохання не виліковне! Антибіотики не рятують, Коли страждання стогне, І душу й тіло труїть… Це не сп’яніння, а вірус, Що вкоренився у тілі, Це камінь, що в серці виріс, Жарина, що вічно тліє. Позбутися його не вдасться, Та й варто цього хотіти? Кохання – то й горе, й щастя! Тобою я й хочу хворіти!...
- Ольга Перехрест – Маки Її голосу стане на двадцятьох, А вона мовчить і дивиться у новини. І мовчанка її ніби темний великий льох, Де вона зберігає всіх, в незалежності від перемог, Групи крові, статі або країни. На подвір’ї у неї зростає червоний мак, Хоч вона завжди забуває його поливати. І у кожному русі чи слові шукає таємний знак, Щоби […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” Любов… Вона здавна хвилює душу і розум, пробуджує уяву, кличе на подвиги. За весь період історичного розвитку людини розгадані різні таємниці, підкорені майже всі можливі висоти. Але в наш час техніки та прагматизму нерозгаданою залишається таємниця душі, де священним вогнем горить почуття любові. Любов постає перед нами у різних іпостасях – безмежна любов матері до […]...
- Вервиці про любов та довір’я до Ісуса Вервичка про любов до Ісуса На великих: О мій Ісусе, Ти знаєш, що я люблю Тебе, але люблю Тебе замало. Вчини, щоби любив(ла) Тебе сильніше і більше. На малих: Ісусе, Боже мій, люблю Тебе понад усе. Кінець: О Любове, яка вічно горить і ніколи не гасне. Боже мій, Ти є самою Любов’ю. Розпали в моєму […]...
- Любов – Симоненко Василь Дзвенять німою тугою ліси, Коли їх ніч тремтлива обнімає І від очей у ревності ховає Принади їх первісної краси. Бринять живою радістю ліси, Як ранок спалахне на небокраї, Як сонце огняне завісу піднімає Із їх первісної і чистої краси. Мені здається, – може, я не знаю, – Було і буде так у всі часи: Любов, […]...
- Любов приходить неодмінно Прийшла весна, і птахи заспівали, А я сиділа знов сумная, Тому, що щастя не дісталось І я нажаль сама зосталась. Усі по парах, всі за руки, І линуть лише пісні звуки, Яку я слухала щодня, І та мов пісня солов*я, Мені у серце уїдалась, Але не плакати старалась. І кожен день себе втрачала, Міняла свої […]...
- Таня Бенещук – В тобі моє життя, моя любов, моя надія В тобі моє життя, моя любов, моя надія. Тобі вірші мої, мої пісні, мої слова. Тобі лише дарую радість, серце, віру… Ти оберіг, опора… молодість моя. Моя любов крізь роки днів не заржавіла, Моя любов міцнішала, цвіла. Цвіла трояндою, як не здійсненна мрія, Ось поруч ти… в руці рука… Я “дякую” кажу тобі і Богу, […]...
- Любов Колосюк – То як ти там? Чи чув мої молитви То як ти там? Чи чув мої молитви, Що у душі крізь сльози пролились? Чи ти в тилу, чи в епіцентрі битви? О, милий Боже, мир в нас був… колись. А нині, Господи, війна і траур І рідні наші на страшних фронтах. То як ти там? Коли розтануть хмари? І повернеться миру голуб-птах? Коли повернешся […]...
- Пекло, здавалось, було в ту годину… – Олесь Олександр Пекло, здавалось, було в ту годину… Грім божевільний стогнав і ревів, Блискавок стріли літали без впину, Весь небозвід то. палав, то чорнів. Буря пройшла, і я з жахом питаю: Що-ж то зробилось з коханого краю? Певно руїну та буря зробила?.. Кажуть: “Вербу десь розбиту добила”. Думко! коли і тебе виливаю В слово холоднеє, в пісню […]...
- Таня Гелетюк – Якщо любов – здолає все! Не говоріть багато зайвих слів – За вас усе розкажуть очі, Прошепчуть лагідні слова П’янкі і темні ночі. Вас повінчає теплий шум Біля прибою річки, І буде свідком лиш любов І сяйво зірки-свічки. Не говоріть і не кляніться На все є воля Божа! Благословення доля дасть І в горі допоможе… І хай заплутаються сни, Хай […]...
- Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає (Володимир Сосюра) Кохання… Воно вічне і всевидюще, воно всемогутнє, бо воно – основа життя і діяння, вогонь боротьби і радості. Це почуття приходить до нас незалежно від нашої волі й бажання. Воно окрилює, бо воно найбільш велике й благородне, священне. Бувають […]...
- Оксана Осовська – Яка Любов святкує зараз грудень! Яка Любов святкує зараз грудень! Яка жага випалює мости! Лиш зорі знають: будемо ми! Будем! А серце мерзне, терпне від сльоти! Яка Любов не обійшла застуди! Якраз чомусь вразливіша така! Зника мій голос і в захриплі груди Твій кожен зойк, як в рану, проника! Яка Любов явилася нам літом! За променистість в зашморгах зими! Як […]...
- Любов Козир – Твої слова – нестримний криголам Твої слова – нестримний криголам, Прорвуться всюди, годі і тримати, Розгонять хмари і понищать грати, Немає протидії цим словам… Твоє тепло – то мій маленький рай, Ним кожен день засніжений зігрітий, Серед зими в душі розквітнуть квіти, Ти тільки грій мене, не забувай. Твоя любов – то мій життєвий шлях, І кожна мить осяяна тобою, […]...
- Любов це казка Одні говорять, що любов це казка Це не реальний і прозорий світ Розкриєш очі, краще глянеш І все зникає наче сніг. Хтось інший твердить, що це мука І що любити важко. Бо люблять тебе, чи любиш ти, Усе одно страждання є. Хтось взагалі не вірить В те, що кохання є Можливо колись і повірить Та […]...
Твір опис процесу праці у художньому стилі.