Христина Головко – дівчинко

Дівчинко, скільки у тобі
Самонакручування, самоіронії
Якщо б ти вміла слухати – то б почула,
До тебе прокладають – колії
Дівчинко, скільки у тобі
Самознищення і в клітинах – гордості
Якщо б ти вірила, то б знала
Коли справді гаряче, забувають умовності
Дівчинко, скільки у тобі
Самолюбства, гострого перцю і тиші
Знаєш, якщо б ти мені дозволила
Залишатись в домі, я б став сильнішим
Дівчинко, стільки у тобі
Солоду, терпкості й вимірів
Якщо ти була б легковажною,
Мені було б досить твоїх – вигинів
Дівчинко скільки у тобі
Моїх слів? мого голосу?
Якщо б тебе любив –
То б залишався – босим.
Дівчинко, я піду від тебе ввечері
І поскладаю спогади стиха
А ти поки тут, поруч,
Дихай.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Мої роздуми над повістю шинель.
Ви зараз читаєте: Христина Головко – дівчинко
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.