Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе

Не смій мене торкатися туристе,
Ти навіжений спогад, ти мара,
Твоє обличчя Боже і нечисте
Давно поховане у серці крадькома..
Не смій дивитись у мій бік туристе,
Ти просто безвість я в тобі втону,
Не спокушай і не мани навмисне,
І не шукай в мені “оту”..
Не смій в облозі тримати моє місто..
Кричатиму, молитиму, вкляну..
Кохання десь у просторах зависло..
І я його більше ніколи не верну..
Не смій кохати зболену чужинцю,
З руїн я збудувала новий храм,
Cідай, дощ приготовив колісницю
В минуле час, у пам’яті Сезам.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Аналіз усмішки остапа вишні.
Ви зараз читаєте: Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.