Христина Головко – я хочу відкривати вас знову і знову
Я хочу відкривати вас знову і знову
Хочу забутись у вашому сні
Візьміть мене з собою, випадково
У новий рік, старий уже на дні
Я хочу відкривати вас знову і знову
Хочу вірити у ваше добро
Візьміть мене з собою, випадково
У новий рік, мене втомило зло
Я хочу відкривати вас знову і знову
Хочу знати де я і де ви
Візьміть мене з собою, випадково
В нове життя, мені набридли сни.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...
- Христина Головко – Не говори Не говори У тебе зашпори гордості в легенях, В ті вечори Де руки ближчі, як слова, Хотіла б знати: де у мені твої мішені, Краще, це були губи ніж душа Не говори У своїй пустці, ти із кліток не випускай слова Бо ти для зір, як пізній вечір Зачерпуєш від них тепла. Не говори В […]...
- Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе Не смій мене торкатися туристе, Ти навіжений спогад, ти мара, Твоє обличчя Боже і нечисте Давно поховане у серці крадькома.. Не смій дивитись у мій бік туристе, Ти просто безвість я в тобі втону, Не спокушай і не мани навмисне, І не шукай в мені “оту”.. Не смій в облозі тримати моє місто.. Кричатиму, молитиму, […]...
- Христина Головко – Тихо, кволо, напівслова Тихо, кволо, напівслова Ти заходиш у мій дім Ніби ти тут випадково Заблукалий пілігрим. Власно, гордо, без пояснень Ти ведеш мене в пітьму Ніби ти це сонце ясне Хоч душа належить злу Вміло, знано і насильно Ти стираєш слово “ні” І незнати чи я вільна Чи живу в якомусь сні Вічно, завше і ніколи Ти […]...
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Христина Головко – Cталеві люди Сталеві люди Всюди? Кишать любов’ю Юди, Чи лиш у глибинах темних Їм так вільно й приємно? Залийте мені В пальці, Сонячного світла. Із совістю У танці, Душа у мене зблідла. В мене мала напруга Я не спішу нікуди Нема у мене друга Бо тут сталеві люди....
- Христина Головко – у мене до Вас – тумани У мене до Вас – тумани У мене до Вас – гроза Ми граємо в піжмурки з Вами? Вас, не втомила ця гра? У мене до Вас – тумани У мене до Вас – темнота Ми граємо в літо із Вами? Насправді між нами зима? У мене до Вас – тумани У мене до Вас […]...
- Маріанна Кіяновська – Я хочу не знати про тебе Я хочу не знати про тебе, що ти не один. Я хочу нічого не знати – щоб легше забути. Я постіль стелила – неначе ламала жасмин. І був на губах дивний присмак – пелюстки? цикути? Все добре, все добре, ти ж знаєш – прийшов і пішов, Все добре, все добре… На відстані тисячі років Не […]...
- Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
- Іван Андрусяк – і знову дощ і знову знову знову І знову дощ і знову знову знову Ми мовчимо і знову мовчимо І знову не наважимось немов Глумливий дощ підслухає розмову І буде реготати цілу ніч І нас не випускатиме з під’їзду І довго-довго безборонне місто Печально зазиратиме до віч Шептатиме що є лишень обов’- -язок перед людиною – не більше – – і навіть […]...
- Христина Головко – дівчинко Дівчинко, скільки у тобі Самонакручування, самоіронії Якщо б ти вміла слухати – то б почула, До тебе прокладають – колії Дівчинко, скільки у тобі Самознищення і в клітинах – гордості Якщо б ти вірила, то б знала Коли справді гаряче, забувають умовності Дівчинко, скільки у тобі Самолюбства, гострого перцю і тиші Знаєш, якщо б ти […]...
- Христина Головко – Я пуста, як безодня Я пуста, як безодня І наповнена як вона Докорів твоїх-сотня Наливає темінь до дна Я загублена немов пустеля І безкрая як вона, Душа твоя – моя оселя Наповнює любов до дна. Я незнана, мов джунглі планети І шалена немов вони.. Не клади на мене вето Всеодно прийду в твої сни. Я відкрита немов горизонт, Як […]...
- Христина Головко – Ти синьо-темне пальто одягнувши Ти синьо-темне пальто одягнувши, Примусиш мене почуватися тісно, Пройдеш строго, мене оминувши, Залишиш тобою зурочене місто… У осінь заплутано-туманну ітимеш, Погляд твій розганятиме мряку, У грозах, признання словами нестимеш, В холоді сонця залишиш-ніяку Ти сірою тінню мигнеш десь в кварталах, У моїх долонях на згадку лиш скельця, Твої почуття лише порцеляна, Уламки твого лялькового серця....
- Христина Головко – Я шлю на факс всі коди мого серця Я шлю на факс всі коди мого серця І ще записую тобі на диск CD, А ти шліфуєш помилки мов скельця Замінюєш слова на звичні дні. Виписую тобі щасливі миті, Усі в рядок, щоб ти запам’ятав Тобі ж всі букви видаються злиті, Обманюєш, що звісно прочитав.. Складаю пазли із красивих ночей Змалювую всі клякси наших […]...
- Христина Головко – Я закриватиму повіки Я закриватиму повіки Для тебе лиш Тремтять слова немов осики Облиш… Я говоритиму до тіней На Ви Літати, мене стискають стіни Я не боюся висоти.. Я зачинятиму наглухо Всі думки Душа змінила сотні суконь? Навпаки Я так чекатиму світанку Навкруги Час так біжить безперестанку Ми вороги?...
- Христина Головко – Повільно вводиш самотність мені в вени Повільно вводиш самотність мені в вени І заливаєш, щоб навіки – воском, А осінь тче і з митей гобелени Думки біжать поромами під мостом. Завзято вводиш у мій час – тишу, І цементуєш – щоб навік – в останнє, Свою любов ти мов тягар облишиш, Вона ж осяде у тобі, мовчанням. Оскому слів натягнуть твої […]...
- Христина Головко – Сядь поруч й говори Сядь поруч й говори До когось Чи просебе Ти просто не мовчи Згинаючись У себе. Сядь поруч й обіймай Чужого Або свого Ти просто не минай! Незнаного, Не того Сядь поруч й розумій Мене, Когось з тобою Навколо сотні змій А ти ступай за мною Сядь поруч! Сядь, не стій! Час не втече нікуди Бо […]...
- Христина Головко – Напившись, кавової осені Напившись, кавової осені На краю моєї простині Підкупили долю монетами І й від міряємо час кілометрами Десь сичить совість митями Ми давно загублені, змилені І крадеться розлука з сітями А у нас двері зачинені… Де скажи подались наші ангели? Ми стираємо небо молитвами Наше щастя вивішує банери Ми повітря виборюєм битвами В нас з тобою […]...
- Христина Головко – НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід стискати майбутнє в кулак НАМ остогидли підкилимні миші Сьогодні Так, або завтра Ніяк НАМ слід триматися до останку Тримати за руки усіх хто в нас є! Життя твориться не на бланку, Життя твориться тим ХТО ТИ Є!...
- Наталія Пиж – І знову сни, і знову ти І знову сни, і знову ти І знову я не я… І знов весна, і знов сама І знову не твоя… . Лиш в снах одні На самоті З думками про життя Про те що ти не мій А я є не твоя… І знову сни, і знову ти Закохані… .щасливі… молоді… Залишимось такими як […]...
- Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
- Олена довганюк – Я хочу назавжди з тобою лишитись Я хочу назавжди з тобою лишитись, Щоб дихати твоїм теплом, У твої очі глибокі дивитись І бачити усмішку знов. Я хочу так міцно тебе обійняти, Щоб чути серцебиття. Я хочу твоєю частинкою стати, Віддати тобі все життя. Я хочу всю душу тобі присвятити, Вірші всі свої і пісні І, знаю, не можна нічим замінити З […]...
- Христина Головко – І він у вікні чекає на тебе І він у вікні чекає на тебе Замішує з цукром гірку печаль, І застелив щастя до неба І заварив тобі з м’ятою чай У нього руки як поле зимою На плечах у нього тінь думок Він не обійде тебе стороною До серця у нього відкритий замок Тиша і сила залита у очі Десь у колінах […]...
- Христина Головко – Жінка може усе стерпіти Жінка може усе стерпіти, відмовитись від вартостей, Єдине, за що жінка може убити – за те, що вбивають її дітей! Жінка усе може забути, стати новою як білий лист, Єдине, що жінка не може не чути – це плач дитини й нагайки хлист, В жінки можуть усе забрати, знищити і розтовкти, Та жінку ніколи не […]...
- Христина Головко – Я і ви, і вас, і вами Я і ви, і вас, і вами Хтось із вами наугад Я ж саджаю молитвами Щастя сонячного сад Я і ви, і нас із вами Хтось із нами навпаки Я чекаю між містами Затаївшись-пошепки Я ви, і вас, і вами Хтось зі вами вже на ТИ? Ми жанглюємо словами Ми збираємось іти Я і ви, […]...
- Христина Головко – закатуйте їх у асвальт Закатуйте їх у асвальт. Заривайте у землю. Рвіть на куски. Знищуйте до попелу. Викреслюйте зі свого розуму. Припалюйте цигаркою. Заліпіть скотчем. Замуруйте стінами. Відріжте від кисню. Складайте у найбільшу скриню. Убивайте… Молітся аби вони не прийшли… .. Сумніви....
- Христина Головко – Мрій сонячним світлом Мрій сонячним світлом Малюй червоними перлами по нотному стані. Крутись гудзиками мого пальта, Дивись тінями наївних ангелів, Співай струнами болю, Існуй уривками фраз. Борись за повітря в містах. Кохай не відчуваючи страху, Зберігай фотографії твоїх сонних думок, Мандруй у планети в думках, Стукай у кожне серце бо можливо хтось відчинить… .. Не втрачай надії..якщо зачинятимуть […]...
- Христина Головко – Ми – дельфіни в світі акул Ми – дельфіни в світі акул Давай рятувати інших Метушня світу – мул Світ обирає сильніших Ми дельфіни у світі примар Давай рятувати інших Світ поведе під свій вівтар Тільки нас, найсильніших Ми дельфіни – сховайте гарпун Ми тут найсильніші Нам не потібен ніякий нептун Прости ви-інші....
- Христина Головко – Навшпиньки підкрадається зима Навшпиньки підкрадається зима І стукає в мої ворота Мої думки а їх – катма Сідають ввічливо – навпроти Ми п’ємо час із ситця тканий І перечитуєм листи – Моя душа порти гаваней Де втоптані твої сліди Нашіптує зима минуле Гортає пам’ять як альбом Вже давно стара й сутула Покрита спогадів рядном Мої слова вітри без […]...
- Христина Головко – Затулити снігом усі чорні діри Затулити снігом усі чорні діри, Забілити снігом усе чорне зло, Наче скоч прилипають до шкіри Ті хвилини, де нам всеодно Затулити снігом усі чорні діри, Затопити підлість, і її прогниле дно Посмішки летять у мить зневіри І суцільною ніччю буде зима – всеодно Затулити снігом усі чорні діри, Залити в вени твої вино Хай зимує […]...
- Христина Головко – Зашили небо зграями ворони Зашили небо зграями ворони Душа збирає міражі Мої слова – душевні клони Усюди тикають ножі Згорнули совість в попільничку Душа закуталась в плащі Моя любов не те, щоб звичка Вона мов осінню дощі. Залізли в серце – обікрали Душа закрилась на ключі Тобою я лікую рани Душа збирає міражі...
- Я так хочу Я так хочу бути з тобою Де-небудь лиш би бути завжди, Існувати одною душою, Бо не ділимся на двоє ми Ти для мене більше ніж всесвіт Безкінечна радість моя І так сумно у мому серці, Коли я лиш одна З тих зі ста. Я не вірю принаймні не хочу, Що для тебе назавжди чужа, Бо […]...
- Ольга Анцибор – Не хочу зими Як не хочеться холодів І тріскучих зимових морозів. Хочу місяць щоб молодів І шуміли травневі грози. Хочу дощику і роси, І веселки шовкову стрічку, Хочу ніжного листя краси І води блакитної річку. Хочу хмарок і неба просині, Вітру й сонячної погоди, Лиш не хочу зими та осені Ні в житті своїм ні в природі....
- І знову день… І знову ніч І знову день… І знову ніч… І знов, і знов, і знов. Можливо і не в тому річ? Та де ж це щастя, де любов? І час летить, а на душі паскудно І в голові дурні думки Чи то так страшно, чи то просто нудно Незнаю… Залишитись чи піти Піти кудись шукати друзів Нових і […]...
- Я хочу навчитись вірші писати Я хочу навчитись вірші писати На гітарі грати Як Вікіпедія про все на світі знати Хочу навчитись я кохати Щастя людям дарувати І нікого не ображати Вмію я фотографувати Але хочу ще малювати Уві сні все це можливо Хвилею мрій мене накрило Глибоко за душу зачепило Життя мое змінило Я і 10 слів що можу […]...
- Єлизавета Замана – я не хочу писати рідною мовою Я не хочу писати рідною мовою Бо кажуть, що то не мій стиль. А я продовжую, по-іншому не вмію Кожен про своє, на рани сіль І ти знову вмикаєш порно Мимоволі заходиш на сайт Це звичка. так дивно, Та я і ти знову оффсайд… До біса підбори й шикарні сукні, Троянди, парфуми й червоні гУби […]...
- Христина Сможаник – Це просто “Я” й нічого більше Я не хочу сміятись наївно- Краще плакати щиро у снах, Я не хочу кохати брехливо- Краще відчути, ненависті страх. Я не хочу, повірте, не хочу Притворятись у своїх думках Моя думка – це мій вільний подих Ви заберете моє життя, Як легенький в секундочку помах І не стане від мене й сміття. Не залишиться більше […]...
- Ліна Костенко – Я хочу на озеро Світязь Я хочу на озеро Світязь, В туман таємничних лісів. Воно мені виникло звідкись, У нього сто сот голосів. Воно мені світить і світить, Таке воно в світі одне. – Я Світязь, я Світязь, я Світязь! Невже ти не чуєш мене?! І голосом дивним, похмурим, Як давній надтріснутий дзвін: – Батурин, Батурин, Батурин! – Лунає мені […]...
- Хочу сонця Я лежу в квітучім полі І дивлюсь в блакитне небо. Сонце світить аж до болі, А мені її не треба. Я уже нагрівся, досить! Вже набридло це проміння. Більш ніхто мене не спросить Де подів своє терпіння. Хочу неба та без сонця. Це мабуть найбільша мрія. Тільки зашторене віконце Тепер дає мені надію. Я лежу […]...
- Оксана Лятуринська – І знову цілу ніч верзлося * І знову цілу ніч верзлося: Біжу зацькований, мов звір, І слід кривавиться на росах, І піт рудий туманить зір. І знову бачу світ багряно. За мною полум’я і дим, Гаряча заграва над станом, Безправ’я над добром моїм. І знов в ганьбі стріваю ранок, І ліс мені, мов звірю кліть. Та прийде день мій невблаганно, […]...
Розповідь про першу бібліотеку києві.