Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Хто він, Євген Маланюк?
Хто він, Євген Маланюк?
… Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка,
людські мірки, він виростає понад усе
своєю великістю і неповторністю
(Н. Левицькі-Холодна).
Людина, яка ніколи не стояла за інтереси багатих,
яка все життя поклали на ідею революції і соціалізму,
але яка не вірить, що більшовицьким шляхом можна
допомогти тим ідеалам реалізуватись. Що їй робити?
(В. Винниченко)
На це риторичне питання В. Винниченка не знайшли відповіді багато українських письменників, і доля їх розкидала по всій планеті.
За межами рідної землі
Життя склалося так, що його муза була покликана служити державотворчій ідеї, будити й формувати націю. Майбутній письменник вітав українське відродження 1917-1918 pp., про що пізніше написав у своїх поетичних творах. Поетичні рядки – це пошуки відповіді на ті питання, які дуже хвилювали молоду людину, це роздуми над історією й майбутнім рідної держави і її народу, вони, по суті, стали магістральним напрямком ранньої творчості Євгена Маланюка.
Що ж хвилювало Євгена Маланюка, що бентежило його душу?
Він, як і тисячі тих, хто повірив в більшовицьку ідею, вважав себе ідейно непереможним,
Пройшовши через хворе серце, роздуми людини-революціонера лягали на папір у формі римованих рядків. Про своє поетичне народження Євген Маланюк сповістив збіркою “Гербарій”, яку видав уже тоді, коли залишив Україну і поселився на постійне місце життя за її межами. З незалежних від автора причин перша збірка побачила світ лише в 1926 році, після того як зарубіжному читачеві вже відомим було друге видання – “Стилет і стилос”. Наш український читач познайомився з творчістю Євгена Маланюка (і то неповною) десь в 1994 році, коли у Києві і Львові з’явились зразу дві книжки поезій.
У перших виданнях відчутні політичні й ідеологічні теми: поет-ідеолог і трибун потіснив поета-лірика. Сприяли цьому і ті обставини, які оточували письменника вже за кордоном. Колишній старшина армії УНР Євген Маланюк пізньої осені 1923 рою. прибув до Чехословаччини, де незабаром вступив до Української господарської академії. Роки навчання стали для нього струменем свіжого повітря, променем надії на майбутнє. Неповторною до бою в житті поета були й роки перебування в Польщі. Саме тут (у Варшаві) він стає членом літературної групи “Танк”, що об’єднала українські літературні сили. Певний час Євген Маланюк був головою літературного центру, а душею його був Юрій Липа. Цей період у житті поета-емігранта характеризувався творчими злетами, політичними пристрастями. Літератори видавали часопис “Ми”, мали своє видавництво “Варяг”. Творчість Євгена Маланюка цього періоду – це ностальгія за добою літературного діяння, літератури державотворення.
Євген Маланюк у Європі відчуває себе нещасним. Причиною Цих нещасть була втрата Батьківщини, втрата державності. Складну долю України поет у багатьох віршах пояснює географічним розташуванням країни.
Найбільшою проблемою для України, гадав Є. Маланюк, є її діти. Тому наступним мотивом його творчості є “Мотив нації”, народу (“Псалми степу”, “Діва – обида”). Мабуть, ніхто з українських поетів після Т. Шевченка так гостро не сказав своє слово про кволу націю, як Євген Маланюк. Та кволість, безхребетність сприяє тому, що нація не може стати ланкою, що з’єднувала б Бога і Україну.
Поет мріє про той час, коли нова людина стане провідником. Тільки така людина “варязької сталі” здатна дати Україні “візантійську міць”. Мотив нації спрямований на пробудження українського народу. Акордом творів на цю тему є типове для Маланюкової поезії сплетення любові й ненависті (“Варязька балада”).
Значну увагу поет приділяє темі ролі і місця митця в суспільному житті (зб. “Стилет і стилос”). Письменник своє літературне кредо висловлює в поезії “АР РОСТІСА”:
То ж не поет, хто лиш невпинно
Дзюркоче про добро і зло.
Маланюк прагнув викликати у співвітчизників протест, вибух честі і національного достоїнства. “Малоросійство,- писав він,- це є та проблема, що першою Постане перед державними мужами вже державної України”. Так твердо дивилася ця людина в майбутнє і віщувала страждання.
Остання збірка віршів (1972 р.) стала, по суті, передсмертним виданням поета. Автор прощається з усім, що йому було дорогим на білому світі, аналізує пройдений шлях і виносить вирок самому собі – еміграція була помилкою:
Купив цей час фальшивою ціною:
Ісходом, втечею, роками болю й зла.
А треба було впасти серед бою
На тій землі, де молодість цвіла.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, […]...
- Євген Маланюк – Біографія Євген Филимонович Маланюк (*1 лютого 1897, Архангород (20 січня за старим стилем) – †16 лютого 1968, Нью-Йорк) – український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик. ЄВГЕН МАЛАНЮК (1897-1968) Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897р. в Ново-Архангельську на Херсонщині в родині українських інтелігентів. Спочатку він навчався в реальній школі в Єлисаветграді, а потім – у […]...
- Євген Маланюк – Стилет чи стилос? (Характеристика твору) Характеристика твору Євгена Маланюка “Стилет чи стилос?” Рік: 1924 Жанр: філософська, громадянська лірика Ідея: роль слова, митця в житті суспільства Віршований розмір: ямб (перший склад ненаголошений, другий наголошений) Римування: перехресне Вірш “Стилет чи стилос?..” (1924) дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, […]...
- Євген Маланюк – Стилет чи стилос? (АНАЛІЗ) Аналіз твору Євгена Маланюка “Стилет чи стилос?” 1924 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська, громадянська. Провідний мотив: роль слова, митця в житті суспільства. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати у далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися […]...
- Євген Маланюк – Куліш ЄВГЕН МАЛАНЮК КУЛІШ Гарячий день втопивсь в нічній прозорій млі. Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня – І знав, що все це – в тьму, в майбутнє цій землі. В неславу й забуття… А ніч – лунка безодня – Дзвеніла зорями… І сторінки по одній Ще мерехтять в очах. – І на нічнім теплі Ти полетів […]...
- Євген Маланюк – Біографія (СКОРОЧЕНО) Євген Маланюк (1897-1968) Імператор залізних строф Український Одіссей Поет-воїн “пражанин”. Народився 20 січня 1897р. в м. Архангороді на Херсонщині. Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії. 1914 р. – вступив до Петроградського політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. 1920 р. – з’являється друком перший вірш. Після поразки УНР назавжди покидає Україну Потрапивши […]...
- Євген Маланюк – Поле бою ЄВГЕН МАЛАНЮК ПОЛЕ БОЮ 1 А поле бою все чека І мріє крізь туман і віддаль. Господь не жалує віка, Щоб ось, блукавши, як сновида, Шукать шляху, і важить час, І пить гіркі й безсонні ночі, Й даремно підбирать ключа До літер тих сузір пророчих. 2 А поле бою нам все те ж – І […]...
- Маланюк Євген – Біографія Євген Филимонович Маланюк народився 1 лютого (20 січня за старим стилем) 1897 року в селищі Архангород, яке розташувалося над річкою Синюхою Херсонської губернії (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області). Батько Є. Маланюка Филимон Васильович працював учителем, а згодом повіреним у містечковому суді, захоплювався просвітницькою діяльністю, був режисером аматорських театральних постановок, співав у церковному хорі, друкувався в […]...
- Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети (Є. Маланюк) Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети (Є. Маланюк) Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над […]...
- Євген Маланюк – Лист ЄВГЕН МАЛАНЮК ЛИСТ Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщина німа! Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі Мстить, нагадуючи, що Тебе нема. А пусті, нескінченні, бездонні ночі, А ворожі, навіки вже страчені дні, Коли марно палаєш, а ворог регоче, А доба ось гримить у залізі й вогні. І от знову дощі. Не дихнеш, […]...
- Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк) Євген Маланюк (1897-1968) – один із найобдарованіших і найінтелектуальніших митців української еміграції та новітньої вітчизняної літератури в цілому. Походив із старого козацького роду, здобув непогану різнобічну освіту. В буремні 10-ті був спочатку поручиком царської армії, потім – старшиною армії Української національної Ради (УНР). Після занепаду УНР 1920-го із тисячами таких, як сам, подався в еміграцію. […]...
- Євген Маланюк – Ода до прийдешнього ЄВГЕН МАЛАНЮК ОДА ДО ПРИЙДЕШНЬОГО Дні Твої скалічено криваво, За туманом мерехтить мета… Так обридла підозріла слава, Так гнобить нещадна самота. Вию псом на мертвім полі бою, Стережу сей попіл і кістки,- Знаю, Бог розсудить нас з Тобою: Сходять зерна, пружаться ростки. Під морозним вітром – біла тризна, Сніг сліпить, вирує рівнина,- То встає озимина […]...
- Євген Маланюк – Біографія (вірш) ЄВГЕН МАЛАНЮК БІОГРАФІЯ 1 Завжди напружено, бо завжди – проти течій. Завжди заслуханий: музика, самота. Так, без шляху, без батька, без предтечі. Так – навпростець – де спалює мета. Все чути. Всім палать. Єдиним болем бути, Тим криком, що горить в кривавім стиску уст, І знать, що випало – загаснути забутим, І спомином кінця – […]...
- Євген Маланюк – Уривок з поеми ЄВГЕН МАЛАНЮК УРИВОК З ПОЕМИ Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren Внук кремезного чумака, Січовика блідий правправнук, Я закохавсь в гучних віках, Я волю полюбив державну. І крізь папери, крізь перо, Крізь дні буденні – богоданно Рокоче запорозька кров Міцних поплічників Богдана – Тих отаманів курінних, Що під гармати революцій Уміли кинуть […]...
- Філософський зміст поезії Є. Маланюка (1 варіант) Євген Маланюк – один із найпомітніших українських поетів XX століття. Оригінальність його доробку виявляється в тому, що творчість цього митця є органічним сплавом як філософської, так і громадянської лірики. Усі твори Євгена Маланюка – про сенс життя, і цей сенс поет убачає у служінні інтересам української держави, розвінчанні культу її ворогів, у пробудженні національної свідомості […]...
- Євген Маланюк – Сучасники ЄВГЕН МАЛАНЮК Сучасники 1 Максимові Рильському Ще молитесь, далекий брате, Серед Звенигородських піль. Ще не стомились карбувати В коштовних ямбах вічний біль. Краси веселий кондотьєре, Несете хрест свій там, ген-ген, Серед похмуро-рідних прерій; Ви – еллін, схимник і Гоген! Навколо – хащі й печеніги, А в кельї – тиші ніжний спів, Реторти, циркуль, колби, книги, […]...
- Євген Маланюк – Варязька балада ЄВГЕН МАЛАНЮК ВАРЯЗЬКА БАЛАДА Необорима соняшна заглада – Віки, віки – одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Від синіх меж до сіверських україн Широчина нестримано росте, Мов на бандурі велетенській грає Співучим вітром припонтійський степ. Гарячий день розлив пекуче злото І сам втопивсь у соняшнім меду, Й крізь […]...
- Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XIX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка. Євген […]...
- Євген Маланюк – Шевченко Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це ж лиш рупор мас, І вже менш за все – ” Кобзар Тарас”, Він, ким зайнялось і запалало. Скорше – бунт буйних майбутніх рас, Полум’я, на котрім тьма розтала, Вибух крові, що зарокотала Карою на довгу ніч образ. Лютий зір прозрілого […]...
- Основні мотиви лірики Е. Маланюка Мені дуже подобаються поезії Євгена Маланюка. Хоча вони й часом збігаються тематично з творами інших митців (хто з ліриків не звертався до теми кохання, теми Батьківщини, теми поета та поезії?), але у кожному вірші Маланюка відчувається надзвичайно виразний, яскравий стиль автора, мені здається, його твори важко переплутати з іншими ліричними текстами… Свій власний голос мав […]...
- Євген Маланюк – Під чужим небом 1. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер, Веселий вітер світлих літ. А тут – молюсь, убогий митар, Шукаю твій вогненний слід… Ні, не знайти. Ніхто не знає, Ніхто не чув твоїх плачів. Біля всесвітнього Сипаю, Як завше: золото […]...
- Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки […]...
- Одна сторінка з життя Євгена Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, […]...
- Ода до прийдешнього – Маланюк Євген Дні Твої скалічено криваво, За туманом мерехтить мета… Так обридла підозріла слава, Так гнобить нещадна самота. Вию псом на мертвім полі бою, Стережу сей попіл і кістки,- Знаю, Бог розсудить нас з Тобою: Сходять зерна, пружаться ростки. Під морозним вітром – біла тризна, Сніг сліпить, вирує рівнина,- То встає озимина залізна, Крізь крижаний сніг – […]...
- Євген Маланюк – Молитва Все упованіє моє На Тебе, мій пресвітлий раю… Т. Шевченко Воркував голубий Іордан за її плечима, Крильми срібними краяли вічну блакить голуби, Її звали Марія. – А як же вгадать твоє ім’я, Що його десь шепочуть дрімучі дніпровські степи? Там – під теплим вітром ніжно рипіли оливи, Кедри широкошумні кликали в холодок… … Чи це […]...
- Євген Маланюк – Візія Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? Обагриться небосхил криваво, Розчахнеться димна височінь І велике мовчання, як слава, Людське серце візьме на мечі. Літаки закрутяться, мов листя, Башти захитаються й падуть. Десь зі сходу, з-поза передмістя Білим сонцем стане Страшний Суд. Він […]...
- Євген Маланюк – Присуд Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже нема хуторів і держав, Тільки – трупи в житах, тільки – трупи Та від хрипу кривава іржа, Що замкнула посинілі губи… Може, скажеш – зійде! Проросте!? – Поміж ребрами хат, по дорогах Диким зіллям займається […]...
- Лист – Маланюк Євген Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщина німа! Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі Мстить, нагадуючи, що Тебе нема. А пусті, нескінченні, бездонні ночі, А ворожі, навіки вже страчені дні, Коли марно палаєш, а ворог регоче, А доба ось гримить у залізі й вогні. І от знову дощі. Не дихнеш, не промовиш Крізь […]...
- Детальний Аналіз “Стилет чи стилос?..” Маланюк ” Стилет чи стилос?.. ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Стилет чи стилос?..”: філософська, громадянська лірика, Жанр “Стилет чи стилос?..”: Вірш. Мотиви “Стилет чи стилос?..”: ролі слова, митця в житті суспільства; утвердження думки, що митець повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість […]...
- Воякам – Маланюк Євген Так хутко згасло сяйво слави, Так коротко тривала мста. Лягли знесилені літа На роки, на десятиліття, На всю добу. І сивий згар Того нещасного поліття На наших чолах – знаком кар. Куди б не йшли, де б не спинились, Порожнє поле у очах, Щоб серце судорожніш билось По непереспаних ночах, Щоб серце свій передчувало Останній […]...
- Євген Маланюк – Беатріче І знову зустріч. Це вже тричі У днях життя її зустрів. Тонке обличчя Беатріче Прозорий смуток загострив. Лани. Пшениця колосиста ничить. Широкий вітер лине злотом хвиль. Добридень, польовая Беатріче, Селянська музо цих достиглих піль! Куди ідеш? Зажевріле обличчя Ховає марним порухом зусиль. У кошику вода та хліб і сіль,- Обід батькам. Не має часу. Кличуть. […]...
- Пам’яті Осьмачки – Маланюк Євген Не хочу – ні! – цих похорон. Прости. Хай тільки ворон тричі десь прокряче, Що вже похований ти, неповторний ти, Осьмаче-символе, як Вій від мук незрячийі Ні, не ув’язнить глина чужини Твою труну, твій попіл вогнепальний, Бо правнуки, що будуть знов сини, Перенесуть у тишу спочивальні. Посадять дуб. І, щоб з землею злить, Чебрець розстелять […]...
- Куліш – Маланюк Євген Гарячий день втопивсь в нічній прозорій Млі. Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня – І знав, що все це – в тьму, В майбутнє цій землі. В неславу й забуття… А ніч – лунка безодня – Дзвеніла зорями… І сторінки по одній Ще мерехтять в очах. – І на нічнім теплі Ти полетів у даль, туди, […]...
- Батьківщині – Маланюк Євген Як до Тебе протоптати тропи? В сивій млі спостерегти мету? Чи ж пропалить синій жар Європи Азії проказу золоту? Ось мовчиш, незбагнена, незнана, Мов прозорий жовтень, нежива,- Що ж Тобі – прокляття чи осанна? Мертві звуки, неживі слова. Рівний простір в язвах позолоти Залягає площиною піль, Тільки часом – Твій єдиний готик – Повстають жертовники […]...
- Євген Маланюк – Вічне 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у вічність… Плине вітер крізь села, сади, Золоті Ті очі й ритмічні Сині хвилі річної води. 2. Як забути? Яка ж гадюка З серця вижерти спогад могла б: Зір – пекучий, як мука й розлука, Мову […]...
- Євген Маланюк – Фастівська ніч Готична ніч. На небі, як у книзі, Механіка виконує закон. Холодний місяць – лисий метафізик – Обчислює народження і скон. Та вслухайся: оцей нічний Елізій Зітхає глибиною темних лон,- Симфонія, а не прозорий сон Замерзлий в нерухомо синій кризі! Ударами припливів і відпливів Здіймає груди вічний океан І в скелі б’є. І космос, як пеан, […]...
- Євген Маланюк – Закарпаття Хати мої, хати, низенькі, бідні й рідні В тонкім мереживі зазеленілих віт! Тут ще чорніш кількастолітні злидні Підкреслює карпатський краєвид. Корчма й нотар. А хліба – ні кавалка, І світить ребрами замурзана марга. Під мовчанку села балака тільки балка – То Турія – по ріні – наріка. Сини ростуть – неплодні самосії, Доньки, як цвіт […]...
- Євген Маланюк – д. донцову Крик Ксенофонтових фаланг На подих простору і солі – І ось реве бурунний лан Рабом вітрила і бусолі. І розгортається безкрай, І ширше – сапфірове коло. Грай, вітре, перемогу! Грай, Як пристрасть простір поборола, Як обрії перемогла, І сказ стихій – в руках побіди. Ген майорить бузкова мла – За нею сплять скарби Тавріди. 23.02.1935...
- Євген Маланюк – Строфи 1. Ти виростала, квітла й наливалась І втілилась – в медвяний виноград Та яблука. Мов наложниця, сад Зітхає втолено. І гасне літній галас. І лагодою сяє стиглий лад, І спогад золотіє, як кохались У бурях квітня, в ворожбі Купала- Ось – день плодів. А завтра – листопад. 2. Безверхе бойовисько, де мечі Потяли все,- знов […]...
Олександр олесь князі україни.