Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (3 варіант)
Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ці страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. Наче крик душі, залишилися їхні книги, навічно увійшовши в історію нашої літератури, нашого життя.
Я ніколи не зможу змиритися з тим, що наш народ вважали худобою. З нього знущалися, у нього забирали останнє, щоб
Показовим був приїзд до села начальства на чолі з Молотовим і Кагановичем. Вони наказали “розбити кутки в хатах і весь харч винести”, до того ж “до зернини”. Та ще й не сподобалося їм зібране зерно; Молотов кинув його в обличчя одному з чоловіків. Той був агрономом, розжував
Невже у керівників, у їхніх підлеглих вистачало сил, совісті віднімати останнє у зубожілих селян. Але, виявляється, совісті зовсім не було, тому і забирають останнє, навіть у дітей. “Дитячі сльози – ніщо для здирників”, – тільки й чутно по всіх усюдах.
Знаходять залишки картоплі, буряків, лишки пшона і забирають, кидаючи селян у лапи голодної смерті. Шукають навіть під пелюшками, по усіх кутках.
Люди їдять не тільки ховрахів, коней, собак та шпаків; щоб мати сили хоч підвестися, вони відколупують глину зі стін і їдять… Страшно дивитися навкруги. “Демонський смерч пройшов і вмить змінив оселю; з живої зробив мертву”.
Щоб вижити, люди вигадують якісь нові пристрої, щоб тільки була змога зробити борошно з усілякої всячини, як це вдалося Никифору Самосі. Мирон Катранник запропонував відіслати цей пристрій на всесвітню виставку. Никифор підтримав: “Я дам і в Париж, хай тільки повісять: “Завершення ленінізму в селі Кленоточі”, і рік поставлять – “На переході зими з тридцять другого в тридцять третій”. А потім можна відвезти до Москви, щоб поставили біля цар-пушки та царколокола третім дивом – “цар-злидні”.
Селянам навіть не можна знайти для своєї родини щось їстівне у місті, бо і там на них чекають пастки. їхніх дітей можуть забрати, щоб потім з них зробити котлети, та й для дорослих це небезпечно. Багато було випадків, коли їх просто з вагонів забирали і кидали у ярах, степу, щоб вони замерзли і померли. А ще… Селян кидають у прірви, звідки палахкотить полум’я. Вогонь їсть людей, скрізь чутно крики та зойки. “Багато селян згорало в велетенській печі-прірві, над якою стовпи диму вставали, мов над фабриками”.
Немає слів, щоб можна було передати увесь гнів на “жовтого князя”, на “людоловів”; жах та розпач сковують груди! Хіба можна таке робити з людьми?!
Безліч селян опинялося не тільки у вогняних прірвах. Вистачало їм місця і у таборах, де їх мали за худобу. Неможливо без сліз читати “про надлюдське терпіння і труд каторжний, а надто взимку, при 50-градусному морозі напівголих, напівбосих людей, чесних трударів – полтавських, та катеринославських, та херсонських “куркулів”, “державних злодіїв”, суджених “за колоски”, та й всяких “ворогів” – вчених, селян і робітників, бородатих дідів і таких само бородатих юнаків… “
Здається, немов страшний дракон-ненажера напав на український народ і намагається знищити українську землю, щоб на ній була дише пустка. Тільки дивно, звідки тоді він буде отримувати собі їжу, звідки йтиме йому на стіл чудовий білий хліб, м’які булки? Де він ще знайде таких працьовитих, таких невимогливих робітників, які тільки й хочуть, що працювати на своїй землі? На щастя, усе змінилося, і зараз вже не треба боятися, що Колись нам доведеться їсти ховрахів чи шпаків.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (1 варіант) Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській землі письменники, які не схотіли […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (2 варіант) Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й які не схотіли мовчати, намагаючись […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (3 варіант) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр. у романі В. Барки “Жовтий князь” Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема. людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (3 варіант) Коли людина живе в суперечливий час, вона починає замислюватись над протиріччями епохи. По-своєму розуміє і хоче розв’язати автор комедії “Мина Мазайло” проблему українізації, яка виникла у двадцяті роки XX століття, принісши багато чуток, пліток і зруйнованих доль. Мина Мазайло, службовець і міщанин, не гребує ніякими засобами, щоб вписатися в нове життя. Він мріє поміняти своє […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (2 варіант) У двадцяті роки XX сторіччя запроваджувалася владою більшовиків так звана “українізація”, яка визвала багато суперечок і протилежних думок. Не міг залишитись осторонь цієї проблеми і справжній патріот України Микола Куліш, який і відтворив суперечності доби у своїй комедії “Мина Мазайло”. Як тепер називатися службовцю, щоб ніхто не смів сміятися з його прізвища? Можливо, Мазєнін, а […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” (3 варіант) Іван Драч – талановитий поет-шістдесятник, представник нової хвилі українських митців, того покоління поетів, письменників, артистів, у якому З новою силою “вибухнула” національна ідея, проснулись, можливо, вперше принципи демократії саме в Україні. Його творчість чи не найпоказовіше репрезентує великий потяг шістдесятників до знань та естетичної краси в комплексі з літературними, мистецькими й культурними надбаннями рідного народу. […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” (2 варіант) Ще зовсім недавно дзвоном тривоги відгукнулася в наших серцях чорнобильська трагедія. Чорним крилом пролетіли 17 років після неї над нашою зболеною землею. Минуть ще роки й десятиліття, а цей трагічний день усе одно хвилюватиме людей – і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Цей день завжди […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (1 варіант) Бурхливим і важким був початок XX століття: це і перша революція, і політична реакція після неї, і роки важкої експлуатації та зубожіння селян, заробітчан та робітників, і спроби соціального протесту, що ставали тим частішими, чим нестерпнішими були умови життя. Все це відбулося у творчості багатьох письменників, і одним з них був Володимир Кирилович Винниченко – […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” (1 варіант) Проблема українізації хвилювала багатьох патріотів України. Микола Куліш теж був одним із патріотів, вірив у те, що з часом усе зміниться, Батьківщина стане самобутньою, вільною, українською. Тому не дивно, що головною проблемою у 20-ті роки минулого століття, коли стало трохи легше жити людям різних національностей, у тому числі й українському народові, постала проблема українізації, Драматургу […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (2 варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” (1 варіант) Бути людиною – значить Страждати, Бути вкраїнцем – Страждати стократ. М. Руденко Двадцять шостого квітня 2001 року минуло п’ятнадцять років від дня ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС. Заростають деревами, травою опромінені села. Поступово руйнуються покинуті хати, випромінюючи сотні мікрорентген. Чорнобильський реквієм не змовкає над Україною: за десять років уже померли від радіації тисячі людей, багато […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (1 варіант) Одне слово, де був тріумф, загальнонародне визнання, Довгожданий успіх- Лесь Курбас У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. їх можна назвати справді легендарними. В українській літературі одним з таких творів є “Мина Мазайло” М. Куліша. Після своєї першої появи на сцені наприкінці 1928 року комедія стрімко набувала популярності, […]...
- Картини голодомору 1933 року (За повістю Євгена Гуцала “Голодомор”) Ми не повинні забувати жодної зі сторінок історії багатостраждального українського народу, навіть найстрашніших. Жахливе відчуття охоплює кожного, хто дізнається подробиць трагедії, яка сталася на квітучій благословенній землі без малого сімдесят років тому. Досі важко повірити, що в Україні раптово зник хліб і люди залишилися без жодної зернини в урожайний 1932 рік. Українці вимирали цілими родинами […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (3 варіант) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови їм формування національної свідомості. […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). II. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) (2 варіант) Наш український народ завжди суворо дотримувався своїх давніх звичаїв. Від прадіда до діда передавалися вони, від батька до сина. Усе це – магічні дії, пісні – мало допомогти досягти успіху, бути здоровими, щасливими, багатими. Багато цікавого є у творі Бориса Харчука “Новолітування”. Автор так описує цей звичай: у хату заходить найстарший чоловік з житнім снопом, […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно відтворень трагедії голодомору Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно відтворень трагедії голодомору Хто знав, хто вів смертям і стратам лік? Де фільм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рік? Голодний 33-й рік! Скільки горя, сліз, смертей?! Страждала Україна, страждали старі й малі, сподівались на краще, але не бачили його ні восени та взимку 32-го, […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (2 варіант) З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (2 варіант) Важко згадувати трагічне минуле українського народу. У пам’яті чомусь звичайно залишаються приємні спогади, а не часи кривавих баталій, голоду та фатальної безвиході. Але це наша історія, тому її треба згадувати, щоб відчувати відповідальність за рідну землю, за її чарівну природу, за її міста та села. Пам’ятає історію свого народу велика українська поетеса Ліна Костенко, тому […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (3 варіант) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (3 варіант) Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (1 варіант) Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає своєї історії. Була та й є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду. Неможливо стерти з пам’яті людської тяжкі картини і нападу ординців, і стрілянини […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Треба прагнути до того, щоб Виявити сутність свого народу, Його характер, його високі Благородні поривання і духовну Красу… О. П. Довженко Досі є на Чернігівщині проста селянська хата, в якій на вервечках висить потемніла від часу колиска. На білій стіні цієї звичайної оселі виблискує фотографія з гордим профілем людини. Це – славетний син України Олександр […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (1 варіант) Улас Самчук – письменник справжнього епічного обдарування, письменник, який у своїй творчості втілив найбільш суттєві й визначальні риси доби революцій і голодування в Україні. Н притаманним йому загостреним відчуттям правди й справедливості він підняв свій голос на захист цілого покоління українського народу, покоління, вбиваного на війні, мученого голодом, “розкуркулюваного”, силою гнаного до колективізації, позбавлюваного радості […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (3 варіант) Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах “Маруся Чурай”, щоб попередити нас […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (2 варіант) Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (2 варіант) До зображення образу матері звертався не один письменник. Згадаємо, наприклад, образ матері у Тараса Шевченка, його наймичку, яка готова йти за своїм сином хоч на край світу, його божественно-міфологічні образи матерів з дитиною, згорьовних українських жінок. Та й кожен український поет чи прозаїк так чи інакше виписував у своїх творах її – першооснову людського існування, […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту українського народу (2 варіант) Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту українського народу (ІІ варіант) Ця дівчина не просто так, Маруся Це – голос наш! Це – пісня! Це – душа! / Маруся Чурай / Маруся Чурай, автор багатьох пісень, що стали народними – дівчина з легенди. Навіть на запитання: чи справді вона існувала, немає однозначної відповіді. […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (1 варіант) В людських сердець незаймані глибини Своїм він серцем глибоко проник – Співець краси, природи і людини, Душі людської дивний чарівник. І. Гончаренко “Україна в огні” – це чесна неприхована правда про перший етап Другої світової війни. Пишучи цю кіноповість, Олександр Довженко виявив таку непритаманну радянським письменникам тієї доби правдивість, таку безкомпромісність, що твір його прозвучав, […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (2 варіант) Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (1 варіант) Павлу Григоровичу Тичині довелося жити у важкі для нашої країни часи: Перша світова війна, революція, громадянська війна, становлення та втрата незалежної української держави, радянська диктатура з її забороною писати правду, висловлювати власну думку. Все це не могло не відбитися на творчості поета: змінювалися часи – змінювався характер та проблематика віршів Тичини. І якщо в ранній […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” (1 варіант) Йому і страшно, і блаженно, Він посивів, як сивий світ. Людинолюбцеві Довженку Запахло мудрістю століть Ігор Калинець Український народ постає з творів Олександра Довженка як народ, здатний до високих духовних злетів, народ з розвиненою фантазією, який живе у світі міфологізованому, сповненому олюднених природних істот, Краса – ось головний принцип духовного світу його народу. Олександр Довженко […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії у творах українських письменників Художнє осмислення чорнобильської трагедії у творах українських письменників Перший удар на себе, Перший вогонь на себе, Так одчайдушний Данко Людям віддав своє серце. З атомом стати до бою З полум’ям смертоносним, І заступити собою Світ, що малий і дорослий. / М. Сингаївський / Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться […]...
Твір для чого я читаю.