Я кличу тебе – Тичина Павло



Той сад, і ніч, і зорі –
Де вони тепер?
Згадай, як весна цвіла,
Зі мною ти рада йшла.
А в серці – мов крик…
А серце розривалось,
Бідне, прощалось
З тобою навік.
Ти їдеш в далекий край…
Прощай, люба,
Прощай!
Ой строгий життя закон:
Востаннє глянь з вікон,-
Я кличу тебе весь час,
Життя ось розлучить нас!
Як гарно було нам!
Та я… я знову сам.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір збереження в поемі євшан зілля.
Ви зараз читаєте: Я кличу тебе – Тичина Павло