Я… – Симоненко Василь

Він дивився на мене тупо
Очицями, повними блекоти:
– дарма ти себе уявляєш пупом,
На світі безліч таких, як ти.

Він гримів одержимо і люто,
І кривилося гнівом лице рябе,
Він ладен був мене розіпнути
За те, що я поважаю себе.

Не стала навколішки гордість моя.
Ліниво тяглася отара хвилин…
На світі безліч таких, як я,
Та я, їй-Богу, один.

У кожного “Я” є своє ім’я,
На всіх не нагримаєш грізно,
Ми – не безліч стандартних “я”,
А безліч всесвітів різних.

Ми – це народу одвічне лоно,
Ми – океанна вселюдська сім’я.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони “я”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(2 votes, average: 3,00 out of 5)



Твір опис процесу праці малювання.
Ви зараз читаєте: Я… – Симоненко Василь
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.