Я зламана



Я зламана, напівпуста і завжди трохи нетвереза
Я самогубця, бо я та, що живе вістрям твого леза
Наштирюючись на слова, як на шампур шматочки м”яса
В мені живе все ожива, це феномен, це без пояснень

А ти такий аж надто ніжний і в почуттях ти-проститутка
Ти як герой в попсовій книжці, у тебе темно-синя куртка,
Блакитний подив, сильні руки і переможне Alter ego
Ти розумієш? я хотіла бути останньою… Омега

Двадцять четверта і остання літера грецької абетки
А замість цього що я маю?-Мотузка, бомби і таблетки
І це не те щоб зовсім драма, перененавиджу, покину пити
Та ти залишишся Осамою в моєму серці Аль-Каїди
(с)Комета


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



В симоненко вірш задивляюсь у твої зіниці.
Ви зараз читаєте: Я зламана