Я знаю в праосені пору… – Тютчев Федір



“Есть в осени первоначальной… “

Есть в осени первоначальной
Короткая, по дивная пора –
Весь день стоит как бы хрустальный,
И лучезарны вечера…
Где бодрый серп гулял и падал колос,
Теперь уж пусто все –
Простор везде, –
Лишь паутины тонкий волос
Блестит на праздной борозде.
Пустеет воздух, птиц не слышно боле,
Но далеко еще до первых зимних бурь –
И льется чистая и теплая лазурь
На отдыхающее поле…

“Я знаю в праосені пору… “

Я знаю в праосені пору,
Таку коротку і ясну
Повітря чисте, день прозорий,
І вечір зве в далечину.
Де серп гуляв і падало колосся,
Усюди простір, пусто на стерні.
Лиш павутиння, мов тонке волосся,
Блищить на марній борозні.
Не чути птиць, повітря захололо,
Далеко ще до перших сніжних хуртовин,
Блакить прозора й тепла ллється з височин
На стомлене і тихе поле.

Переклад Ю. Клена


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис про настільну лампу.
Ви зараз читаєте: Я знаю в праосені пору… – Тютчев Федір