Як дитиною, бувало (скорочено) – Українка Леся

Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо.
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
“Що, болить?” – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма (1), –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
(1) Епіграма – зле і дотепне зауваження про кого-небудь.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Головна риса ліричної героїні вірша (як і самої авторки) – гордість, велика сила духу. Сльози вона вважає слабкістю. Але проходить час, і героїня потрапляє в зовсім іншу ситуацію, протилежну. Коли їй хочеться посміятися над кимось, висміяти якісь вади, вона боїться образити людину й плаче, “щоб не сміятись”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Хронологічна таблиця ірини жиленко.
Ви зараз читаєте: Як дитиною, бувало (скорочено) – Українка Леся
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.