Як квітка папороті (за фантастичною історією М. Гоголя “Ніч проти Івана Купала”)
Найчарівнішою і найзагадковішою квіткою здавна вважається цвіт папороті, який розпускається дивним сяйвом опівночі проти Івана Купала. Ця легенда завжди захоплювала і спонукала молодих людей до пошуків квітки щастя. Дарма що наука доводить неможливість будь-якого цвітіння папороті. Але ж легенда така красива, то як від неї відмовитися! Адже той, хто зірве цвіт папороті, стане щасливим на все життя, навчиться розуміти мову тварин, птахів і рослин, йому відкриються заховані в землі скарби, над ним не матиме влади нечиста сила. Проте знайти квітку
Я не випадково почала твір з народних вірувань про цвіт папороті в купальську ніч. Такі легенди, обряди і звичаї свого часу зібрала у полтавських селах матінка Миколи Гоголя, детально описала у всіх варіаціях і надіслала синові до Петербурга. Із зібраного матеріалу, доповненого багатою уявою Гоголя і письменницьким хистом, народилася фантастична історія з красномовною назвою “Вечір проти Івана Купала”.
Кохання і бідність змусили героя фантастичної історії Миколи Гоголя зв’язатися із нечистою силою. Бідний наймит Петро Безродний, дізнавшись про намір батька коханої дівчини віддати доньку заміж за багатого ляха, запив у шинку. П’є горілку, а вона його не бере. Тут і підсів до нього місцевий дивак Басаврюк. Селяни сторонилися того чоловіка і підозрювали, що то сам диявол у людській подобі. Басаврюк сказав Петрові, що може допомогти у його біді. Петро матиме і купу грошей, і кохану наречену, і щасливе життя. За це Петро має дечим заплатити. На тому і порішили.
Наступної ночі проти Івана Купала Петро вирушив у лісові нетрі за квіткою папороті. Знайшов він вогняну квітку і зірвав її. За домовленістю з Басаврюком, прийшла до Петруся відьма, поворожила над квіткою і кинула її на землю, а та вказала, де сховано скарб. Викопав Петро скриню зі скарбом, але відьма сказала, що скарб треба кров’ю скропити, інакше він у землю піде. І підвела дитину. Глянув Петро, а перед ним стояв Івась, малий братик коханої дівчини. Розсердився Петро, хотів на відьму кинутися, а позаду Басаврюк грізно нагадав, що обіцянки треба виконувати. Знавіснів юнак, схопив ніж і пролив безвинну кров.
Після цієї кривавої ночі все пішло, як обіцяв Басаврюк. Вдома стояли два мішки з золотом, справили весілля з коханою дівчиною. Гуляли довго і раділи щастю. От тільки сказали, що Івася перед цим цигани вкрали. Після гучного весілля жити б і насолоджуватися щастям, та Петро дедалі більше сумував. І люди косо поглядали на щасливця, мовляв, невідомо як здобуті скарби ще нікого не робили щасливим. Коли Петро геть засумував, молода дружина чимало сліз пролила, а потім покликала знахарку. Коли Петро побачив стару цілительку, дико засміявся і кинув сокиру. Стара миттєво зникла, натомість з’явився привид Івася. Сестра вискочила з хати за ним, а Петро зачинив двері. Люди не могли відчинити двері, а коли вибили їх побачили дивну картину: замість Петруся купку попелу, а в мішках лежали не золоті червонці, а звичайні черепки. Петрова кохана пішла в монастир і ніби заніміла.
Ось такий сумний кінець швидкого збагачення, пов’язаного з нечистою силою. Давні легенди про купальський цвіт папороті – це не лише фантастичні історії. У них міститься застереження не продавати душу дияволові. Гоголь у своєму творці утверджує закони народної моралі. Влада золота згубила робітника Петра. А статки, здобуті нечесним, злочинним шляхом, щастя не принесуть. Як кажуть у народі, на нещасті щастя не побудуєш.
Сумна і красива фантастична історія Миколи Гоголя – наче сама квітка папороті виросла на багатому грунті давніх міфів і легенд, звичаїв і вірувань українців. І, всупереч законам ботаніки, квітне вона дотепер завдяки великому таланту письменника – вихідця з Полтавщини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Вечір проти Івана Купала (скорочено) – Гоголь Микола Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік – пив, гуляв, а то раптом пропадав. дарував дівчатам подарунки, і ніхто не смів відмовитися чи позбутися того подарунка – таким страшним був погляд у Басаврюка (так звали того чоловіка й підозрювали, що то сам диявол […]...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XIX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк […]...
- Твір на тему: Про квітку папороті (твір з народознавства) Про квітку папороті (твір з народознавства) Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті раптом з’являється пуп’янок, який на […]...
- Твір на тему: Про квітку папороті Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить опівночі на Івана Купала. Маючи цю квітку, можна відшукати всі скарби, як би глибоко під землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лісі таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті несподівано з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися […]...
- Микола Гоголь – Вечір проти Івана Купала Микола Гоголь Вечір проти Івана Купала Бувальщина, розказаня дяком ***ської церкви Х Ома Григорович мав особливу примху: він вельми не любив наново переповідати одне й те саме. Бувало, деколи, як допросишся в нього щось розказати ще раз, то, дивись, щось і додасть новеньке або переіначить так, що й упізнати годі. Якось один із тих панів, […]...
- Твір на тему: Свято Івана Купала (2 варіант) Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку […]...
- Твір на тему: Свято Івана Купала (1 варіант) Історія нашого народу дуже давня. Наших пращурів оточувала сувора природа, що наводила часом жах: бурі та грози, повені та засухи, спека та морози постійно загрожували їм. Незрозумілі явища і звичайне пробудження природи навесні – все це здавалося справжнім чудом. Мало знаючи про навколишній світ, люди намагалися пояснити все впливом магічних сил. Так, у багатьох слов’янських […]...
- Мозолевський Борис – Ніч на Івана Купала Феєрія Неначе йду, а ти за мною вслід – Бігом, бігом, спіткнулася, упала!.. А я й не втямлю, чи палає глід, Чи ватри на узліссях на Купала… Скажи, це ти чи це лише мана? По вирвах гнізда в’ють потворні круки. Мене ж і смерть і несмерть обмина, А ти біжиш, зламавши білі руки… У хитрих […]...
- Твір на тему: Квітка-окраса і квітка-цілителька Понад усе моя бабуся любить квіти, а їх у неї пребагато. Чого там тільки немає! Айстри рожеві, сині, наче морс, волошки, фіалки і навіть червоні маки – увесь цей різнобарвний килим виграє й міниться на сонці. Пам’ятаю минулого року бабуся розповідала мені про одну дуже цікаву рослину. На перший погляд, це звичайнісінька собі квітка. Росте […]...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” (1882), і […]...
- Цвіт щастя (скорочено) – Лепкий Богдан Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Кацай Олексій – Квітка Хоч всеньку ніч краплинки зорепаду Шукай, та їх не знайдеш ти ніде, Бо тільки-но зоря на землю пада, Вона відразу квіткою стає. Горить її проміння – не згорає, Згущавившись у теплі пелюстки, І пахощі чужого небокраю Усе живе бентежать навкруги. Пітьма враз розсипається на світло, Вогнем стає повітря синє скло І ось летять до зірки, […]...
- Проблема внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фантастичною відданістю революції (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий – надзвичайно яскрава особистість, став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його багатогранна творчість і незвичайна постать мали величезне значення не тільки у літературному процесі 20-х років, але вплинули на розвиток української культури і суспільно-політичної думки всього XX століття. Однією з найважливіших для Хвильового впродовж усієї його творчості була проблема розбіжності мрії і дійсності. […]...
- Карпо Летючий – гідний “потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького “Запорожці”) XIX століття. Злиденні сірі будні українського народу. Заборона на все українське, знищення Запорозької Січі, навіть мови рідної. За розмови українською мовою в духовному училищі, в якому навчався майбутній письменник І. Нечуй-Левицький, можна було “удостоїтися” таблички на шию з написом: “За мужичі слова”. Та знущання царських посіпак над українською мовою не витравили з душі юного бурсака […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (1 варіант) Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (2 варіант) Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- Лариса Петрівна Косач-Квітка Розповідь вчителя може мати такий зміст: Лариса Петрівна Косач, в одруженні – Квітка, відома читачам як Леся Українка. Народилася майбутня письменниця 25(13) лютого 1871 року в Новограді-Волинському і виховувалася в інтелігентній сім’ї. Лесин дід по матері – Яків Драгоманов – був декабристом, а дядько – Михайло Драгоманов – відомим публіцистом, критиком, істориком, активним громадським діячем, […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (3 варіант) У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” зображено життя народу і його боротьбу за своє право бути вільним. В основу роману було покладено історичні факти. Панас Мирний використав розповідь про Василя Гнидку, який, на думку автора, є “безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, пригніченого усяким панством”. У романі П. Мирний намагається не […]...
- Квітка-Основ’яненко: письменник, актор з душею істинного українця Є у центрі Харкова тиха і затишна вулиця, названа ім’ям українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка. Мені подобається сюди приходити – щоразу зупиняюся перед погруддям відомого земляка і подумки поринаю у минувшину Харкова. Люблю гортати сторінки біографії творця новітньої української повісті. Григорій Квітка народився у селі Основа поблизу Харкова. Його батько був власником Основи, а майбутній письменник, […]...
- Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (2 варіант) Перший в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний Панасом Мирним у 1875 роді, надрукували його в 1880 році в Женеві. В романі подано широку панораму селянського життя пореформених часів – так званого періоду “голодної волі”, коли селянам начебто “дали волю”, та не дали землі. Головний герой твору – Чіпка […]...
- Анна Багряна – Свято Купала Свято Купала – ніч не для іноків, Іноді хочеться трошки несвятості, Багаття багатого, Вінків та віників, А ще – якоїсь первісної радості, Смикання кетягів стиглої ночі, Жару жертовного, що попід полум’ям, Голими п’ятами першого “хочу” Бігти щодуху З Його ім’ям…...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XIX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею […]...
- “Щоденник” О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму I. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. II. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків (яка постає із схвильованої розповіді про перші, найдраматичніші, події війни). 2. Найтрагічніша проблема […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (4 варіант) Життя – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Панас Мирний – один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був одним із Перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого – повість “Чіпка”. Чіпка і є головним […]...
- Фантастичне та комічне у повісті М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” Фантастичне та комічне у повісті М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” Чарівна ніч перед Різдвом в однойменній повісті М. Гоголя починається з фантастичної події. Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (1 варіант) Найбільший твір Панаса Мирного, роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, спочатку задумувався як повість “Пропаща сила”, але пізніше під впливом брата – Івана Білика – письменник доповнив і дещо переосмислив свій первинний задум. У результаті перед читачем постає широке тло дії -. історія України на прикладі села Піски, а на цьому тлі показане життя […]...
- Образ України у творчості М. Гоголя I. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі (українець за походженням, знав українські казки, пісні, бувальщини). II. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” (Диканька – ціла країна з особливим побутом, звичаями, мовою; на початку твору – словничок найуживаніших українських слів, які у тексті подаються […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (3 варіант) Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- Аналіз “Маруся” Квітка-Основ’яненко ” Маруся ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: епос. Жанр “Маруся”: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість, Тема “Маруся”: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII – початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти, Ідея “Маруся”: уславлення внутрішньої та […]...
- Твір на тему: Квітка-семикольорівка (Відгук про прочитану книгу з елементами переказу) Книги роблять наше життя яскравіше і цікавіше. А ще вони вчать нас любові, добру і сміливості. Одна з моїх улюблених книг – “Квітка-семикольорівка” Валентина Катаєва. У ній розповідається про дівчинку Женю, яка одного разу прожила дуже незвичайний день. Все почалося з того, що Женя на прохання мами пішла до магазину за бубликами. Дівчинка купила їх, […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій – Біографія Григорій Фе́дорович Кві́тка-Основ’я́ненко (18 (29) листопада 1778, с. Основа біля Харкова – 8 (20) серпня 1843) – український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови. Як письменник, […]...
- Протест проти жорстокого життям (За повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині. Твір створювався в роки, коли після революції 1905-1907 років у країні запанувала підозріла тиша, коли, […]...
- Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (5 варіант) Соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, що спочатку мав назву “Пропаща сила”, належить перу двох авторів – Панаса Мирного та Івана Білика. Цей роман є одним з найвизначніших творів української реалістичної літератури, в якому на тлі суспільно-історичних подій відтворено трагедію чутливої душі і сильної натури, що поєдналися в образі головного героя Чіпки Варениченка. […]...
- Героїчна боротьба селянства проти поневолювачів (за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”) Для мене Шевченко – це символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини і священної ненависті до її ворогів. У цьому ще раз переконуєшся, коли читаєш його невмирущу поему “Гайдамаки”. Свій твір поет назвав бунтарським іменем гайдамаків. Так називались учасники повстання 1768 року на Правобережній Україні, відоме під назвою “Коліївщина”. Вибухнуло воно тому, що […]...
- Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” (1878). Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує […]...
- Чіпка Варениченко – бунтар, борець проти соціальної неправди (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні” мав ще одну назву – “Пропаща сила”. Ця назва цілком виражала авторську ідею. “У ній – роздуми художника про нереалізовану, “пропащу силу” людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася… “, – писав О. Гончар. Ще до виходу роману Панас […]...
- Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка” РЕФЕРАТ Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Не забувай того, хто сміло, Із ясним сміхом розбудив І розгорнув ширококрило Понад землею рідний спів… М. Рильський Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Не забувай того, хто сміло, Із ясним сміхом розбудив І розгорнув ширококрило Понад землею рідний спів… М. Рильський Поетичне народнопісенне сприйняття нашим […]...
- Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” (Г. Квітка-Основ’яненко) Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже […]...
Текст опис квіти очі природи 3-4 речення.