Як квітка папороті (за фантастичною історією М. Гоголя “Ніч проти Івана Купала”)
Найчарівнішою і найзагадковішою квіткою здавна вважається цвіт папороті, який розпускається дивним сяйвом опівночі проти Івана Купала. Ця легенда завжди захоплювала і спонукала молодих людей до пошуків квітки щастя. Дарма що наука доводить неможливість будь-якого цвітіння папороті. Але ж легенда така красива, то як від неї відмовитися! Адже той, хто зірве цвіт папороті, стане щасливим на все життя, навчиться розуміти мову тварин, птахів і рослин, йому відкриються заховані в землі скарби, над ним не матиме влади нечиста сила. Проте знайти квітку папороті дуже важко. А ще важче зірвати і утримати при собі. І без нечистої сили тут не обійдеться; або допоможе тобі всяка нечисть, або спробує відібрати всіма способами. Давні легенди свідчать, що квітку слід шукати у глушині лісу, де не чути на світанку співу півнів. Потім, перш ніж зірвати квітку, треба здійснити магічні обряди. Саме тоді, як свідчать перекази, відбуваються всілякі дива, налітає вихор, спалахують блискавки і тріщать повалені дерева. Цвіт папороті треба сховати в шапку, за пазуху, щоб не відібрала нечиста сила. І головне
Я не випадково почала твір з народних вірувань про цвіт папороті в купальську ніч. Такі легенди, обряди і звичаї свого часу зібрала у полтавських селах матінка Миколи Гоголя, детально описала у всіх варіаціях і надіслала синові до Петербурга. Із зібраного матеріалу, доповненого багатою уявою Гоголя і письменницьким хистом, народилася фантастична історія з красномовною назвою “Вечір проти Івана Купала”.
Кохання і бідність змусили героя фантастичної історії Миколи Гоголя зв’язатися із нечистою силою. Бідний наймит Петро Безродний, дізнавшись про намір батька коханої дівчини віддати доньку заміж за багатого ляха, запив у шинку. П’є горілку, а вона його не бере. Тут і підсів до нього місцевий дивак Басаврюк. Селяни сторонилися того чоловіка і підозрювали, що то сам диявол у людській подобі. Басаврюк сказав Петрові, що може допомогти у його біді. Петро матиме і купу грошей, і кохану наречену, і щасливе життя. За це Петро має дечим заплатити. На тому і порішили.
Наступної ночі проти Івана Купала Петро вирушив у лісові нетрі за квіткою папороті. Знайшов він вогняну квітку і зірвав її. За домовленістю з Басаврюком, прийшла до Петруся відьма, поворожила над квіткою і кинула її на землю, а та вказала, де сховано скарб. Викопав Петро скриню зі скарбом, але відьма сказала, що скарб треба кров’ю скропити, інакше він у землю піде. І підвела дитину. Глянув Петро, а перед ним стояв Івась, малий братик коханої дівчини. Розсердився Петро, хотів на відьму кинутися, а позаду Басаврюк грізно нагадав, що обіцянки треба виконувати. Знавіснів юнак, схопив ніж і пролив безвинну кров.
Після цієї кривавої ночі все пішло, як обіцяв Басаврюк. Вдома стояли два мішки з золотом, справили весілля з коханою дівчиною. Гуляли довго і раділи щастю. От тільки сказали, що Івася перед цим цигани вкрали. Після гучного весілля жити б і насолоджуватися щастям, та Петро дедалі більше сумував. І люди косо поглядали на щасливця, мовляв, невідомо як здобуті скарби ще нікого не робили щасливим. Коли Петро геть засумував, молода дружина чимало сліз пролила, а потім покликала знахарку. Коли Петро побачив стару цілительку, дико засміявся і кинув сокиру. Стара миттєво зникла, натомість з’явився привид Івася. Сестра вискочила з хати за ним, а Петро зачинив двері. Люди не могли відчинити двері, а коли вибили їх побачили дивну картину: замість Петруся купку попелу, а в мішках лежали не золоті червонці, а звичайні черепки. Петрова кохана пішла в монастир і ніби заніміла.
Ось такий сумний кінець швидкого збагачення, пов’язаного з нечистою силою. Давні легенди про купальський цвіт папороті – це не лише фантастичні історії. У них міститься застереження не продавати душу дияволові. Гоголь у своєму творці утверджує закони народної моралі. Влада золота згубила робітника Петра. А статки, здобуті нечесним, злочинним шляхом, щастя не принесуть. Як кажуть у народі, на нещасті щастя не побудуєш.
Сумна і красива фантастична історія Миколи Гоголя – наче сама квітка папороті виросла на багатому грунті давніх міфів і легенд, звичаїв і вірувань українців. І, всупереч законам ботаніки, квітне вона дотепер завдяки великому таланту письменника – вихідця з Полтавщини.






Related posts:
- Вечір проти Івана Купала (скорочено) – Гоголь Микола Цю історію розказав нам дячок Н-ської церкви. Він переповів те, що розказав йому дід. В одному хуторі жив чоловік – пив, гуляв, а то раптом пропадав. дарував дівчатам подарунки, і...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XIX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання,...
- Твір на тему: Про квітку папороті Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить опівночі на Івана Купала. Маючи цю квітку, можна відшукати всі скарби, як би глибоко під землею вони не знаходилися. Правда, знайти у...
- Твір на тему: Про квітку папороті (твір з народознавства) Про квітку папороті (твір з народознавства) Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під...
- Твір на тему: Свято Івана Купала (2 варіант) Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог...
- Твір на тему: Свято Івана Купала (1 варіант) Історія нашого народу дуже давня. Наших пращурів оточувала сувора природа, що наводила часом жах: бурі та грози, повені та засухи, спека та морози постійно загрожували їм. Незрозумілі явища і звичайне...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх...
- Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Образ України в творчості Миколи Гоголя (за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”) Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (1 варіант) Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє...
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів… ” (1 варіант) Пнуться рівні скелі Афонської гори до неба, піднімається море до скель, демонструючи вічне бажання дістатися того, що вище. Високого і чистого неба прагнула душа Івана Вишенського – поета в миру,...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XIX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки,...
- Проблема внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фантастичною відданістю революції (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий – надзвичайно яскрава особистість, став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його багатогранна творчість і незвичайна постать мали величезне значення не тільки у літературному процесі 20-х років, але вплинули...
- Карпо Летючий – гідний “потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького “Запорожці”) XIX століття. Злиденні сірі будні українського народу. Заборона на все українське, знищення Запорозької Січі, навіть мови рідної. За розмови українською мовою в духовному училищі, в якому навчався майбутній письменник І....
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (3 варіант) Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І....
- Образ України у творчості М. Гоголя I. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі (українець за походженням, знав українські казки, пісні, бувальщини). II. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (5 варіант) Соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, що спочатку мав назву “Пропаща сила”, належить перу двох авторів – Панаса Мирного та Івана Білика. Цей роман є одним з найвизначніших...
- Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка” РЕФЕРАТ Пісня у драмі-опері Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Не забувай того, хто сміло, Із ясним сміхом розбудив І розгорнув ширококрило Понад землею рідний спів… М. Рильський Пісня у драмі-опері Івана...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з...
- Квітка-Основ’яненко: письменник, актор з душею істинного українця Є у центрі Харкова тиха і затишна вулиця, названа ім’ям українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка. Мені подобається сюди приходити – щоразу зупиняюся перед погруддям відомого земляка і подумки поринаю у минувшину...
Текст опис квіти очі природи 3-4 речення.