Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі… (за твором Івана Нечуй-Левицього “Запорожці”)
Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців – мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше – це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері.
Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що ми ні з ким не воюємо, маємо свою незалежну державу, державну мову, а не “нарєчіє”, як про це говорили за часів козаччини. І люди себе називають українцями, а не якось інакше. У нас є свої українські школи, де навчаються українською мовою. Та мені здається, що якби Карпо пильніше придивився, то щось би його засмутило. Я маю на увазі наші забруднені відходами різних підприємств річки, засмічені сквери й двори. На мою думку, він би просто не зрозумів: як це можна жити на своїй землі, а поводитись, як варвар – прийшов, кинув сміття й мовчки пішов собі далі.
Треба частіше думати про те, що про нас подумали б пращури, тоді ми б піклувалися про те, щоб не осоромитися перед ними.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Карпо Летючий – гідний “потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького “Запорожці”) XIX століття. Злиденні сірі будні українського народу. Заборона на все українське, знищення Запорозької Січі, навіть мови рідної. За розмови українською мовою в духовному училищі, в якому навчався майбутній письменник І. Нечуй-Левицький, можна було “удостоїтися” таблички на шию з написом: “За мужичі слова”. Та знущання царських посіпак над українською мовою не витравили з душі юного бурсака […]...
- Запорожці (скорочено) – Нечуй-Левицький Іван Над дніпром у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман (провідник суден) Карпо Летючий. Був він потомком славних запорожців – високий, чорнявий та кучерявий, ще й до того сміливий. добре знав усі дніпровські пороги змалку. Лоцманський отаман дуже любив Карпа й настановив його головним керманичем, незважаючи на молодість того. Якось приплив до порогів байдак із […]...
- Іван Нечуй-Левицький – Запорожці (СКОРОЧЕНО) Іван Нечуй-Левицький Запорожці (СКОРОЧЕНО) Над Дніпром у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман (провідник суден) Карпо Летючий. Був він потомком славних запорожців – високий, чорнявий та кучерявий, ще й до того сміливий. Добре знав усі дніпровські пороги змалку. Лоцманський отаман дуже любив Карпа й настановив його головним керманичем, незважаючи на молодість того. Якось приплив […]...
- Зачарована Січ Запорізька (за казкою Нечуя-Левицького “Запорожці”) 1. Славні козацькі часи. (Поблизу високих дніпровських порогів була колись Запорізька Січ. Хоробрі воїни здійснювали походи до турецьких берегів, воювали з татарами і поляками. Плавали Дніпровими водами швидкоплинні козацькі чайки. Та після знищення царицею Катериною II козацької Січі розбрелися славні воїни по світу. Залишилася тільки слава про їхні походи, але й та поступово відходила в […]...
- Якби моїм товаришем був Олесь (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені […]...
- Якими я уявляю собі запорожців (за твором І. Нечуя-Левицьного “Запорожці”) Багато творів художньої літератури та народних дум, переказів та легенд присвячено Запорозькій Січі й запорожцям. Спираючись на їхні образи, змальовані в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Як відомо, запорожці жили в Січі, Окремих будинків вони не будували, а жили в куренях, […]...
- Роздуми запорожців про долю України в творі І. Нечуя-Левицького “Запорожці” Тече вода в синє море. Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Народна пісня Героїчну сторінку в історії України вписали запорозькі козаки. Вони – славні сини нашої Батьківщини, які боронили її землі і народ від ворога. Про сміливість козаків складали легенди, перекази, пісні. В одній з давніх легенд розповідається, як оточені зусібіч […]...
- Якби Якби ти бачив мої сни, Якби відчув мої бажання, То, мабуть, ти б простив мені Мої безглузді сподівання. Якби почув мої думки, Якби заглянув мені в душу, То підпалив би сторінки Роману, що читати мушу. Якби згадав все те, що я Давно забути намагаюсь, Якби почув мої слова, Хоча я так мовчать стараюсь, Якби ти […]...
- Чим полонила Настя Лісовська “пана трьох частин світу”, або “Якби я був султан… “? (за твором “Роксолана”) Спробуйте уявити себе могутнім володарем. Вам підкоряються землі “від тихого Дунаю до Багдаду, від кам’яних могил фараонів до найдальших розташувань військ у пустелях”. Щодня до вас прибувають численні гурти невольників, наймогутніші владики падають до ніг, щоб урятуватися. Ви маєте сотні наложниць, прислужників-підхалимів, чию жалюгідність і нещирість доводиться бачити день за днем. Чого б ви тоді […]...
- Коротка Біографія Івана Нечуй-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині (тепер Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район) у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша (1866-1867 рр.), Седлеця (1867- 1872 рр.), […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Івана Нечуй-Левицького “Іван Левицький – се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України” (І. Франко). “Кайдашева сім’я” з погляду “на високо-артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства” (І. Франко). “Яка прекрасна мова! Читав – наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!” (М. Коцюбинський). “Жодна література […]...
- Якби вірші мої уміли воскрешати Якби я знав, як врятувать життя, Якби вірші мої уміли воскрешати. Хоча б ненависні людські серця, Мене можна було б поважати. Якби душу, як вірші, Зарифмував всі негаразди, Їх на листку змили б доші, І я б лапав з небес смарагди. Якби з рядками не згорали, Як згорають почуття в душі. Тоді люди би не […]...
- “Шукайте жінку!” (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Не маю заперечень проти того, що характери героїв твору обумовлені соціальним становищем суспільства в пореформеному селі, коли загальнолюдські цінності й повага до традицій почали зазнавати змін. І ці зміни були не на краще. Але мені б хотілося виділити у “Кайдашевій сім’ї” Івана Нечуя-Левицького один образ серед інших, бо, на мою думку, цей образ є більш […]...
- Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Доля і життя (за твором Івана Липи “Близнята”) Кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У колискових піснях звертання до своєї крихітки ненька передає всю любов свого щирого серця. Бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя – ось чого побажала своїм близнятам вбога жінка. А трохи пізніше додала, щоб дбали не […]...
- Що я попросив би у Долі (за твором Івана Липи “Близнята”) Уявляю себе на місці матері, яка просила у Долі щастя своїм синам, і їй це було насправді складно зробити. Адже їй не давала Доля часу на довгі роздуми. У мене ніби є час на роздуми, але теж важко відповісти на питання: що я попросив би у Долі… Перше, що спадає на думку, – це здоров’я […]...
- “Доля, краща за свою… ” (за твором Івана Липи “Близнята”) Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя. А трохи […]...
- Олеся Крисько – Якби ж ти слухав стук мого серця Якби ж ти слухав стук мого серця, Та рахував би його удари, Розшифрував би у його герцах Всю потаємність ранкових марень. Якби ж відчув ти чим пахне небо, Пташиних співів весняні ноти, Що невагомо ллються у вуха Якби ж ти знав це, якби ж ти слухав! В передсвітанні, як завжди, знову Ховаю в грудях той […]...
- Про Наталку Полтавку, і не тільки про неї (за твором Івана Котляревського “Наталка Полтавка”) Якщо “Енеїда” І. Котляревського була першим твором нової української літератури взагалі, то “Наталка Полтавка” ввійшла у літературу як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С. Щепкіним і близьким до театру великим українським композитором М. Лисенком, що написав до неї музику. З 1819 року ця […]...
- Твір на тему: Славні запорожці (Твір-опис за картиною Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”) Яке чудове українське сонце! Які веселі в Нас люди! Нічого не змінилося в українському характерові за кількасот років. Щоб упевнитися в цьому, не треба подорожувати машиною часу. Досить ще раз поглянути на картину видатного художника Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Так, славні запорожці були великими дипломатами. Проте їхня дипломатія завжди лишалася веселою та […]...
- Сергій Жадан – Навіть якби ти покинула ті місця Навіть якби ти покинула ті місця В яких народилась і де лишалась чекати, Де формувались риси твого лиця І починались географічні карти, Навіть якби ти вживала чужі слова, Торкалась чужих плечей і чужих простирадел, І навіть звідтіль, куди мало хто заплива, Не поверталась, хоч хто би тобі не радив, Навіть якби ти тікала від власних […]...
- Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Якби мені на мить в Твої долоні, На долю віку, чи на чтверть хвилини… Не знати і не відати провини За те, щоб цілувати Твої скроні… … Аби на волі у Твоїм полоні… Серпнень 2013р...
- Летючий корабель – Народний епос ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, аба їм щонеділі нові білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він, знай, на печі у просі сидить, у чорній сорочці. Як дадуть, то й їсть, а ні, […]...
- Тарас Шевченко – Якби-то ти, Богдане п’яний Якби-то ти, Богдане п’яний, Тепер на Переяслав глянув! Та на Замчище подививсь! Упився б! здорово упивсь! І препрославлений козачий Розумний батьку!.. і в смердячій Жидівській хаті б похмеливсь Або в калюжі утопивсь, В багні свинячім. Амінь тобі, великий муже! Великий, славний! та не дуже… Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь… […]...
- Тарас Шевченко – Якби зустрілися ми знову Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала, Сказавши: “Снилося дурній”. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє. Я заридав би, заридав! І […]...
- Якби зустрілися ми знову (народна пісня) Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тоді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала, Сказавши: “Снилося дурній”. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє. Я заридав би, заридав! І […]...
- Олеся Крисько – І якби на усіх тих вокзалах І якби на усіх тих вокзалах, Де ти зупинятимешся, Готували би каву таку, Як мені до смаку – З молоком, А не так, як ти любиш – геть чорну, Ти би згадував те, Як щоранку мене Переконував, Що було б до снаги, Якби свої смаки Я змінила і стиль, Та, пробач, тебе зовсім не слухала… […]...
- Якби мені не тиночки (народна пісня) Якби мені не тиночки Та й не перелази, Ходив би я до дівчини По чотири рази. Якби мені не тиночки Та й не перетинки, Ходив би я до дівчини Та щовечоринки. – Галю, серце, рибко моя, Що мені казати?* Хотів би я тебе одну Цілий вік кохати. Примітки: 1. Останні два рядки кожного куплету повторюються […]...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XIX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк […]...
- Молитви в часі дня Молитва Оптинських Старців Господи, дай мені зустріти з душевним спокоєм усе, що принесе мені цей день! Дай мені цілковито віддатися на волю Твою святу. На всяк час дня цього в усьому настав мене і підтримай мене, Господи. Хоч які б я дістав[-ла] звістки, навчи мене приймати їх зі спокійною душею і твердим переконанням, що на […]...
- Надія Ковалюк – Якби дві долі не переплелись Якби дві долі не переплелись- Мій розум з серцем були би у згоді… Якби я передбачила колись, Що друга віднайду в твоїй особі… Як керувати правильно життям? Якщо мій розум – вже планує втечу. А серце-аплодує почуттям, Чекаючи на відданість лелечу… Так важко-нести на своїх плечах Гнітучу ношу маревних ілюзій. Кохати один одного у снах, […]...
- Автобіографічна основа вірша Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі… “ Автобіографічна основа вірша Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі… “ Т. Шевченко – талановита людина. У його творчості порушено багато злободенних тем: воля, кріпацтво, доля жінки-матері, особисті переживання. А взірцем автобіографічної лірики можна назвати вірш “Якби ви знали, паничі… “ Уже з перших рядків ми розуміємо, що вірш присвячено темі кріпаччини та важкій долі кріпаків. […]...
- Добрі Хухи в нашому житті (за творчістю Василя Короліва-Старого) Не один раз мені доводилося чути розповіді про різних домовиків. Доводилося чути і страшні, і смішні історії, навіть читати про них. Про цих хатніх мешканців я розпитував і бабусю, і її знайомих. І ось які думки в мене виникли. Усе залежить від нашої віри в них і від того, як ми ставимося до своєї родини, […]...
- Твір на тему: Дружба у нашому класі Дружба у нашому класі Ми звично приходимо щодня до школи, звично кидаємо один одному: “Привіт!”, звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об’єднані одним прагненням – одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням допомогти один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних […]...
- Кайдашева сім’я (дуже стисло/скорочено) – Нечуй-Левицький Іван І Село Семигори знаходиться недалеко коло Росі, ховається воно в зелених садах, навколо розстилаються левади. Хата Омелька Кайдаша притулилася біля однієї гори, в старому садку. Старий Кайдаш сидить коло повітки та майструє, одягнений у чисту білу сорочку. На току працюють два його сини – Карпо та Лаврін. Обидва вони високі і красиві, тільки менший, Лаврін, […]...
- Подорож Скруджа у часі та просторі Напевне, в житті кожної людини настає час, коли вона змушена озирнутися на свій життєвий шлях і замислитися над власною долею. Здавалося, в житті Скруджа такий момент не настане ніколи. “Це був старий грішник – заздрісний, жадібний, твердий, як кремінь, але ніяке кресало не могло викресати з нього благородної іскри”. І торував він дороги життя, “нехтуючи […]...
- Якби я був Лукашем Якби я був Лукашем… Світ драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” наповнений героями двох типів – людьми і міфічними істотами, які живуть поряд, спілкуються, допомагають одне одному і конфліктують. Лукаш – людина. Він музично обдарований, із уродженим почуттям прекрасного. Одного теплого весняного дня хлопець грою на сопілці розбудив від довгого зимового сну прекрасну лісовичку – Мавку. […]...
- Тарас Шевченко – Якби ви знали, паничі Якби ви знали, паничі, * Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. За що, не знаю, називають Хатину в гаї тихим раєм. Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози. Я не знаю, Чи єсть у бога люте зло, […]...
- Леся Українка – “Якби вся кров моя уплинула отак… “ Якби вся кров моя уплинула отак, Як сі слова! Якби моє життя Так зникло непримітно, як зникає Вечірнє світло!.. Хто мене поставив Сторожею серед руїн і смутку? Хто наложив на мене обов’язок Будити мертвих, тішити живих Калейдоскопом радощів і горя? Хто гордощі вложив мені у серце? Хто дав мені одваги меч двусічний? Хто кликав брать […]...
- Іван Франко – Якби знав я чари, що спиняють хмари Якби знав я чари, що спиняють хмари, Що два серця можуть ізвести до пари, Що ламають пута, де душа закута, Що в поживу ними зміниться отрута! То тебе би, мила, обдала їх сила, Всі би в твоїм серці іскри погасила. Всі думки й бажання за одним ударом. Лиш одна любов би вибухла пожаром, Обняла б […]...
- Мудрий заповіт князя Ярослава (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно […]...
Поль верлен поетичне мистецтво.