Яків Головацький – Весна
ВЕСНА
Вже сонінько пригріває,
Теплий вітер подуває,
І річеньки забриніли,
Темні луги зашуміли;
Заспівала в лісі птиця,
Що рухнула вже травиця;
І травиця-муравиця,
І листочки на калині,
І цвіточки по долині, –
Радується вся твар божа,
Що настала весна гожа!..
Галичанка люба, мила
Городочок городила;
Покопала, пограбала
І грядочки оплескала;
Богові ся помолила
І святий хрест положила.
“Галичанко, що ти дієш?
В що дуфаєш і надієш?” –
“Що я дію?.. Зерно сію,
А на літо ся сподію,
Ні купкою, ні рядочком
На порхкую земленоньку,
В щасливую годиноньку!” –
“Галичанко, люба, мила,
Щоби ти ся не вмилила!
Та чи зійде, що посієш?
Може, дармо робиш, сієш?” –
“Я на бога ся надію,
Що недармо роблю, сію:
Зійде, зійде моя краса,
Як на ставу густа ряса;
Пов’яжеться парістками,
Устелиться барвінками,
На цілую долиноньку,
На рідную родиноньку.
Буде цвісти, процвітати
І в листочки розвивати:
Що цвітонько, то ягода –
Моєй праці нагорода” –
“Галичанко люба й мила,
Коб надія не завела?..
Спека, смага, зливи, ломи:
Нікому ти захистити,
Ані в спразі закропити.
Ой, пропадеш, моя роже,
Краси й праці жаль ся боже!” –
“Хоч нема заступить кому,
Не боюся тучі, грому,
Спеки, спраги ані лому.
Буде дощик покрапляти,
Моє листя ізрошати.
Там на межі є липонька,
Та заступить від сонінька;
Своїм маєм мя прикриє,
Студен вихор не завіє…
Невеличке й моє зіллє –
Як барвінок на весіллє,
Як на ріднім гробі рута,
В дробен листок розвинута.
Кому ж оно вадить в полі?
Не задерне, ані вколе,
Вітрові ся к землі склонить,
Тучі, бурі охоронить.
Згине зерно на мій ниві
Одно, друге у кропиві;
Туча заб’є, сонце спарить:
Предці, коли ми ся здарить,
Хоть десяте, то посходить;
Сотне зерно хоть доспіє,
Мою працю нагородить.
Хто працює, оре, сіє,
Тот і плодів ся надіє!..”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Яків Головацький – Над Прутом НАД ПРУТОМ А нуте, нуте, бистренький Пруте, Весело мені заграй! Чи я сподівся тебе взглянути, Втогід сказавши “прощай”? Я мав надію, заким минеться Одно літенько, зима, І моя доля вже розів’ється, Що й мені засяє весна. А нині тебе з тов тугов вітаю, З яков прощав-єм вторік; Одну лиш гадку у серці ховаю, Що в […]...
- Яків Головацький – Річка РІЧКА Чом, річенько домашняя, Так пливеш поволі? Чом водиці не розлієш З берегів на поле? Годі плисти самотою, Час вже тугу збути: Шуми, гуди хвиленькою, Щоб далеко чути! “Як же мені, рідний сину, Не плисти поволі? Високії береженьки, Ще й рівненьке поле. Я би в фалю загриміла, Та водиці мало; Зато гладке личко моє Чисте, […]...
- Яків Головацький – Братові з-за Дунаю БРАТОВІ З-ЗА ДУНАЮ Коли ймеш кидати Чужую чужину, Соколом вертати В рідну Україну – Не минай родини, Старой Галичини: Вступи, милий брате, До нашої хати! Щиро руським словом Тебе поздоровим. Божим хлібом, сіллю Ймем тебе приймати, О щастю, здоров’ю Родини питати; Та й тобі розкажем Про нужду домашню Та журбу всегдашню, – Чей, часом розважим. […]...
- Яків Головацький – Туга за родиною ТУГА ЗА РОДИНОЮ Я в чужині загибаю, По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Ту чужая сторінонька, Та люди чужії Не пристануть до серденька, Хоть і не лихії. Най би які добрі були, Все не свої рідні; Я чужая чужениця Межи ними, бідний! Ой по саду, винограду Сумний походжаю, Із чужини до родини […]...
- Яків Головацький – Біографія Яків Федорович Головацький (* 17 жовтня 1814, с. Чепелі, Бродівський район, Львівська область – †13 травня 1888, Вільнюс) – український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч. Співзасновник об’єднання “Руська трійця”, співавтор збірника “Русалка Дністровая”. Біографічні відомості Народився 29.10.1814 р. у с. Чепелі на Бродівіщині. Помер 13.05.1888 р. у Вільні (нині Вільнюс). […]...
- Яків Головацький – Два віночки ДВА ВІНОЧКИ Попід гаєм зелененьким Чиста річка тече, На яворі зелененькім Соловій щебече. Сидить дівча над річкою, Два віночки ввила І ручкою біленькою На воду пустила. Один вінець з барвіночку, А другий з рутоньки; Один вінець козаченька, Другий дівчиноньки. Поплив вінок із барвінку, Вовня го сіпає, А остався із рутоньки, Бо берег спиняє… “Поїхав мій […]...
- Ой весна, весна, ти красна – Веснянки ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА, ТИ КРАСНА Ой весна, весна, ти красна, Що ж ти нам, весна, принесла? Та принесла я вам літечко, Щоб родилося житечко Ще й червонії квіточки, Щоб, квітчалися дівочки. Пісеньки співали, В решето складали, Повісили решето на вербі; Як налинули лебеді Та звалили решето додолу, Час вам, дівчата, додому, Мішайте свиням полову. А […]...
- Ой весна, весна – днем красна скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой весна, весна – днем красна, Що ж ти, весно, принесла? – Принесла я вам літечко, Ще й рожевую квіточку, Хай вродиться житечко, Ще й озимая пшениця, І усякая пашниця. Весна красна. Що ж ти нам принесла? – Коробочку з веретенцями (1), І скринечку з червінцями (2). Старим дідам по кийочку, Старим бабам по серпочку, […]...
- Леся Українка – давня весна Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала, Дарунки всім несе вона, ясна, Для мене тільки дару не […]...
- Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала (Леся Українка “Давня весна”) Одним з найяскравіших автобіографічних творів Лесі Українки є вірш “Давня весна”. Цей вірш входить до циклу “Мелодії”. Весь цикл складається з 12 віршів. Вони писалися протягом 1893 і першої чверті 1894 p., коли поетеса жила в Києві. У 1899 році були надруковані у збірнику “Душа і мрії”. У віршах циклу багато суму, туги, бо сумним […]...
- Давня весна (скорочено) – Українка Леся Була весна весела, щедра, мила. Промінням грала, сипала квітки. Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала. Дарунки всім несе вона, ясна. Для мене тільки дару не […]...
- Весна (з Баратинського) – Тичина Павло Весна, весна! Яка блакить, Який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, А в небі – злотозор. Весна, весна! Який там гон На крилах вітерка? – То в вишині біжить, зника Хмар-хмарова ріка. Шумлять згори шум-пінярі; Ріка своїм хребтом Несе торжественно вперед Веселий, скреслий лом. Ще синій ліс не взеленів, Але квіток проріст Уже підняв і розрізнив […]...
- Що ж ти нам, весна, принесла – Веснянки Що ж ти нам, весна, принесла… Ой весна, весна, ти красна, Що ж ти нам, весна, принесла? Та принесла я вам літечко, Щоб родилося житечко Ще й червонії квіточки, Щоб, квітчалися дівочки. Пісеньки співали, В решето складали, Повісили решето на вербі; Як налинули лебеді Та звалили решето додолу, Час вам, дівчата, додому, Мішайте свиням полову. […]...
- Людмила Григоренко – Коли весна прийде Пригріло сонце якось, немов зимі кінець, Немов весна прийшла серед негоди… Грів спину на даху старезний горобець І не зважав на вибрики природи. “Оце прийшла Весна?”- злякавши криком враз Горобчик молодий його спитався: “Ви ж бачили її живете ж довгий час… “ Старезний горобець заусміхався: “Я розкажу тобі та ти і сам малий Відчуєш її […]...
- Борис Грінченко – Весна іде! Весна іде! В повітрі молодому Далекий крик мандрівних журавлів Вже розітнувсь: ключем вони додому У рідний край летять з чужих країв. Весна іде! Веснянки задзвеніли, Лунає спів по луках і гаях – Мов устають нові могутні сили В людських серцях, придавлених серцях. І в грудях знов солодкії бажання, І в грудях знов устали поривання, І […]...
- Замість крові в жилах весна Замість крові в жилах весна, Замість серця всередині квітка, Замість тіні лиш пляма пуста. Замість розуму в голові нитка. З цього висновок маю один: Моє серце цвіте раз на рік Раз на рік я буваю тупим І весна я, на жаль, не на вік. Що за диво з країни чудес, Чи з палати міської лікарні? […]...
- Iнна Орлецька – А весна цього року мінлива А весна цього року мінлива, холодна й жорстока: Забаганки трагічні, смертельні капризи… Пестить кулями шкіру невпинно та лестує током, І примушує війни прийняти та визнать. А весна цього року зрадлива, підступна і вперта… Ні жалю, ні пробачень, ні сонця, ні світла… Пахне болем, так гірко блаженних сповідує смертю… Як тепер нам дожити до теплого літа?...
- Борис Грінченко – Весна прийшла! Весна прийшла! Гаї зазеленіли, І перший квіт, квіт весняний процвів, І одинцем самотнім на могилі Цар степовий, орел могутній, сів. І скрізь живе повіяло дихання, І скрізь життя устало молоде,- Се час квіток, і співів, і кохання, Як бог ясний, сіяючи, іде. Його навкруг усяке серце чує, І кожен квіт квіт другий поцілує, І кожен […]...
- Павло Тичина – десь надходила весна Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками – Й потонуло у душі… Наливалися жита. – Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися. Одвернулася. Пішла. Тільки довго оглядалася – Мов би кликала: іди! Почали тумани йти. – Я сказав: не любиш ти! Стала. Глянула. […]...
- Вона стала піснею (за поезіями Лесі Українки “Давня весна”, “Хотіла б я піснею стати… “) Весна нікого не залишає байдужим. Весни чекають як дива. І в пам’яті зазвичай залишаються найбільше ті події, які відбувалися навесні. Розквіт природи після зимової сплячки, буйне цвітіння садів… Здається, що й у житті має щось статися, щось змінитися. Тільки не для дівчинки, прикутої хворобою до ліжка. Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! […]...
- Сочинение на тему: Весна пришла! Весна пришла! Весна – мое самое любимое время года. После долгой и холодной или слякотной зимы у природы и у человека словно открывается новая возможность жить. Не успеет стаять снег, как земля преображается. Сначала мокрая и грязная, покрытая полуразложившимися прошлогодними листьями, она постепенно высыхает. Пригревает солнце. В воздухе “пахнет весною”. А как еще можно назвать […]...
- Микола Луків – Весна Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, Війнуло літо духом рути-м’яти. Люблю тебе із сином на руках, Дружина, Мати. Минуть поволі осінь і зима, І знову світ засвітиться в онові. Нічого в ньому кращого нема Од вірності, Любові. Нема. Не буде. Зроду […]...
- Людмила Васильєва – Привела Весна на землю трьох синів Привела Весна на землю трьох синів, Й наказала хлопцям працювати, Перший – Березень розворушив сніги Та на допомогу кликнув брата. Квітень розтопив сніги на воду, Щоб напились трави та дерева, З розкішшю розфарбував природу, І землі дав шати королеви. Довго працював та заморився.. Травень – син Весни, що був найстарший Надійшов, оглянув всі обійстя, Всі […]...
- Твір на тему: Ой весна, весна, днем красна Коли ми вивчаємо різні українські обряди до різних свят, вражає їх велика кількість, розмаїття й насиченість різними дійствами. Наприклад, весняні свята стосувалися найперше птахів, котрі першими поверталися з вирію. Далі відомі обряди, пов’язані із закликанням весни (22 березня). Про цей день існує багато цікавих легенд та переказів. Першими прилітають у рідні краї жайворонки. Цих благовісників […]...
- Микола Вінграновський – На рябому коні прилетіла весна На рябому коні прилетіла весна, Снігу сорок лопат їй прикидало плечі. На рябому коні що везла – не везла, Але дещо і нам привезла для малечі. Привезла щавелю для зелених борщів, В білій хмарі дощу привезла на Великдень. З нею зайчик приїхав на теплій щоці, І виглядує зайчик, поки йому видно. Горобцям привезла по три […]...
- Юрій Андрухович – Весна виникала, де тільки могла Весна виникала, де тільки могла: Трава на фронтонах, дощі і сухоти, І тепла бруківка. Весна була зла. Блукаючі танки і рештки піхоти Вертались nach Osten. Черешня цвіла, І груди, сповиті в паси портупей, Зітхали в жаданні нових епопей. Костел описали – від нефів до веж, А все ж залишили стояти на площі, Забивши дошками всі […]...
- А вже весна (народна пісня) А вже весна, а вже красна, Із стріх вода капле. Молодому козакові Мандрівочка пахне. Помандрував козаченько* У чистеє поле. За ним іде дівчинонька:* “Вернися, соколе!” “Не вернуся – забарюся, Гордуєш ти мною. Буде ж твоє гордування Все перед тобою”. Помандрував козаченько З Лубен до Прилуки. Ой плакала дівчинонька, Здіймаючи руки. Примітки: Останній рядок кожного куплету […]...
- Роман Скиба – У ліхтарях скінчилася весна У ліхтарях скінчилася весна… Оце і називається згасання. Я перший раз лишився без вікна. Моя печаль у Всесвіті остання… “А далі ж як?” – спитаю в тишини. Вона озветься сьомою струною. На звук не дочекається луни. І лишиться до ранку тишиною…...
- Твір на тему: Весна Після суворої зими з холодними вітрами, завірюхами, ожеледицею щедра та тепла весна крокує по землі, несучи лагідне проміння сонечка, надію на багатий урожай. З давніх-давен народ опоетизував цю пору року в образі богинь Лади чи Вясновиці. Ознакою приходу весни вважався посвист байбака. З Коконового дня (18 березня) день уже переважував ніч. Особливо радісно зустрічали його […]...
- Твір на тему: Найпрекрасніша пора року – Весна Найпрекрасніша пора року – Весна Пташко! Будь рада теплу і весні. Олександр Олесь Тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпукуються бруньки, з’являються тендітні квіти, чути спів пташок… Це настала Весна – найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу. Весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, […]...
- Сергiй Червонозорянський – Весна Весна Темно Горят в ночи Немытых окон Неживые светляки, Из зевов форточных Настойчиво сочатся Событий запахи, Волнений сквозняки Вот серп Луны. Он скудно освещает, Как суетятся В тесных норах чудаки Из глубины небес Тоской напоминает: Мы не источники, Мы лишь проводники...
- Ліна Костенко – Весна, і смерть, і світле воскресіння Розділ IX Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона Немов у Ворсклу з’їхала з гори. Ще сніг ковтала повідь широченна, І рала ждав іще тужавий лан. А під горою вишня наречена Вже до віночка міряє туман. Подовшав день. Полегшали ці тіні, Вечірні тіні спогадів і […]...
- А до мене Яків приходив (народна пісня) А до мене Яків приходив, Коробочку раків приносив! А я тії раки забрала, А Якова з хати прогнала. “Іди, іди, Якове, з хати, Бо на печі батько та мати, А в запічку батькові діти, Ніде тебе, Якове, діти”. Не пішов же Яків додому, Та заліз у хижку в солому, А собаки гавкати стали, Поки батько […]...
- Весна (пам’яті сестри Наталки) – Тичина Павло Чом мертві по плачуть, не стогнуть – Може б, скаргу почув я від тебе хоч раз! Під білим сіюм твоя могила І в ній ти з осені лежиш. Устану – думала – води внесу, Піду на буряки – по нолю – І заспіваю, братики, Й наплачуся уволю… Брунчать бруньки над водою, водою, Йде весна зеленою […]...
- Твір на тему: Весна (твір-опис) Весна (твір-опис) Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір’я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт “дівчат” викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. […]...
- Катя Грушовська – весна закоротка для недоречних слів Весна закоротка для недоречних слів З тобою повітря міцніше на десять із залишком атмосфер Повиснув мій світ між площинами доторків – і посивів А потім до родимки зменшився – і завмер Без тебе навколо народна республіка із дощів Краплинними ритмами я розчиняюся між трави Тут тихо й безпечно – метелики і хрущі І спить поміж […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Весна В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі Плямами багрів Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар Сонце в хомуті блідих брудних хмар Тягне перед собою плуги вкруг За плугом плуг Повз гори повз луг За скибами скиби І борозди і рови Труться об землю триби Сонця о чоло як в крови А як робітник […]...
- П. Куліш і Я. Головацький: від приязні до ворожнечі (доповідь) Доповідь на тему: “П. Куліш і Я. Головацький: від приязні до ворожнечі” Величезним є внесок Пантелеймона Куліша в процес розвитку української літератури. Але не можна забувати, що він був і визначним громадським діячем. Так, відомою залишилась його діяльність, як члена Кирило-Мефодіївського товариства, проте чимало сторінок з життя цієї постаті ще не відкрито. Спробуємо ж розглянути […]...
- Тарас Марищук – Без неї ця весна і все, що в мене є Без неї ця весна і все, що в мене є – Невдало підібрані з землі слова, Які губили п’яні чоловіки з околиць Та молоді дівиці, що повертались з клубу, Де цієї ночі кожна з них Втратила водночас І гідність, і цнотливість. Я збираю слова, наче монети, Йдучи, мов собака, слідом за ними. Шльондри, – кричу, […]...
- Леся Українка – Знов весна, і знов надії Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я люблю вас, хоч і знаю, Що ви всі зрадливі…...
Твір мама мій найкращий друг.