Єлизавета Замана – ти казав, між нами щось неписане



Ти казав, між нами щось неписане,
А я писала сонями рядків
Виводячи усе, що нами сховане,
Між ребер, від злих язиків.

Думки несповнені любові,
Ніяких теплих почуттів,
Ніяких “закіпання крові”
Все так було, як ти хотів.

Мені не залишалось вибору,
Як місця у твоєму серці…
І я приходила до тебе знову,
Щоб прокидатись в тебе на руці.

А ти повторював, що я пуста,
І не шукав сенс у мені.
Любив коли мої вуста
Здригались від твОго імені.

Писав, що кохаєш іншу
І вона в твому серці назавжди,
Та ти слухав зі мною тишу
І у ліжку тремтів “зажди”.

Я, мабуть, твоя нова колишня
Котра без тебе не може писати вірші.
Я хочу твого захоплення,
А ти як завжди просиш тиші…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір-роздум на морально етичну тему.
Ви зараз читаєте: Єлизавета Замана – ти казав, між нами щось неписане