Євген Маланюк – Біографія (вірш)



ЄВГЕН МАЛАНЮК
БІОГРАФІЯ
1
Завжди напружено, бо завжди –
проти течій.
Завжди заслуханий: музика, самота.
Так, без шляху, без батька,
без предтечі.
Так – навпростець – де спалює мета.
Все чути. Всім палать. Єдиним
болем бути,
Тим криком, що горить в кривавім
стиску уст,
І знать, що випало – загаснути
забутим,
І спомином кінця – кісток народних
хруст.
2
Так вийшовши з глухого степу,
З зітхань страждальної землі,
Вирізьблюю німий життєпис
На дикім камені століть.
Так конструюю

нічний образ
На сірім цоколі часу,
І мудрість протина, як кобра,
Гадючим зоренням красу.
І розраховує, й шепоче,
І виміряє кожен крок,
Лиш електричне колють очі
Крізь все мереживо морок.
Заплутуюсь густіш і гірше
Під діамантовий гіпноз,
І тільки бачу – камні, вірші,
І тільки чую – гул погроз.
І все боюсь: скінчиться термін,
А я не скінчу завдання
І попливу один, без керми,
У тьму вмираючого дня.
3
Мушу випити келих до краю –
Полиновий мед самоти,
Так нещадно, так яро згораю,-
Чи ж побачиш, почуєш ти?
Недорізаним звірем – вітер
Проридає в страшний простор.
(Там жито – надовго збите,
Там чорним повітрям – мор).
А я мушу незморено-просто –
Смолоскипом Тобі Одній,
Я – кривавих шляхів апостол –
В голубі невечірні дні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Соченение к сказке доброе сердце.
Ви зараз читаєте: Євген Маланюк – Біографія (вірш)