Євген Маланюк – Стилет чи стилос? (АНАЛІЗ)



Аналіз твору

Євгена Маланюка “Стилет чи стилос?”

1924 р.

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: філософська, громадянська.

Провідний мотив: роль слова, митця в житті суспільства.

Віршовий розмір: ямб.

Літературознавці про твір. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати у далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу, наближення його до ідеалу, до Бога. Ці дві настанови символізують у вірші

взяті з давнини образи – стилет і стилос (стилет – це холодна зброя, різновид кинджала; стилос – загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці). Протилежність настанов увиразнюють також прислівники “тут” – “там”. Ситуація вибору для митця надзвичайно складна: герой “пливе” по непевній воді (“тут”) і його манять “береги краси” (“там”). Хоча “тут – жаха набряклий вітром обрій”, усе ж героя більше зачаровує таки “веселий галас бою”, тож він продовжує плисти у “безмежжя”, яким “зачарований”. Так ранній Маланюк відчув трагічну дилему свого життя. Трагічна доля Батьківщини, честь чоловіка, воїна, оборонця спонукають його брати у руки стилет: “Як в нації вождя нема. Тоді вожді її – поети!” (В. Пахаренко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Як прометей здобув вогонь.
Ви зараз читаєте: Євген Маланюк – Стилет чи стилос? (АНАЛІЗ)