Юля Потикевич – Та що ти тямиш, наївне дівча

Та що ти тямиш, наївне дівча, у світі, де править ненависть й жорстока байдужість
І хто завіряв тебе в тому, що все це НЕ переможе милосердя, любов і жертовність?

Та коли, для чого, чому і що ти собі вигадала, вимріяла, вбила в дурну голову,
Куди заховалась, де шукати тебе, в яких закутках твоєї фригідної свідомості?

Навіщо вигадуєш собі хвороби, ставиш фальшиві і пафосні психо-душевні діагнози,
Чому запиваєш все це стресами, депресіями, книгами, книгами і ще раз книгами?

Дівчисько, любе моє дівчисько, мале, дурне, горде, розчароване

і самовпевнене,
Припини нити й мовчки жалітись усім перехожим, а також похмурому небу.

Малечо, тримай голову вище, нарешті повір у себе і розправ завжди опущені плечі
Не дивися собі під ноги й на кожен камінчик завченої давно на пам’ять дороги.

Люба моя, завжди гляди в очі отим людиськам, що ховаються один від одного
І нікого не пускають на своїх душ пороги. і… будь ласка, будь завжди на сторожі.

Припини дивитись на інших з осудом і звинувачувати їх у своїх драмах й турботах,
Навчись сама вирішувати усі проблеми і душити власноруч виплекану гордість.

Мила, не забувай вечорами

закривати очі ібезперестанно мріяти, мріяти, мріяти,
Покладатись на Бога, довіряти йому, людям, молитись і в краще вірити

А ще перестань боятись самої себе, не заморочуйся і безоглядно пливи за течією,
Не відкидай дарунки долі й людей, бо нічого не відбувається без Божої на те волі.

І знаєш, викинь із серця усю свою впевненість у тому, що знаєш, що буде завтра
У тебе жодних шансів. ти все одно програєш у двобої з любов’ю.

P. S.
Колишній собі з майбутнього.

34.07.14 р.
Х. Х. – 00:45
Автор: Юля Потикевич


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему чарівний світ природи.
Ви зараз читаєте: Юля Потикевич – Та що ти тямиш, наївне дівча
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.