Юрій Андрухович – Алхімія

В реторті вариться коктейль –
Твоя й моя першооснова,
Якої давній менестрель
Шукав із музики і слова, –
В реторті вариться коктейль
(oh, yes, my baby!)
Я – Фауст, Гамлет, Вільгельм Тель!
Я сплю на небі!

Та будні стомлено шиплять
В розпечених побитих тиглях,
І в суміші отій киплять
Сполуки спогадів застиглих.
Коли по буднях ти пройдеш, –
Чи ж обійдешся без подряпин?
Коли в букетах подаєш
Надії від сльоти продряглі,
Та от впадеш з високих веж
(oh, yes, my baby!),
Побачиш – на землі живеш,
А зірка в небі!

Але всі рани заживуть,
Смарагдами всі сльзи стануть,
Коли цілунки проженуть
Слова олжі – поза устами.
Павутинки наших душ
Знайдуть свою першооснову,
Немов пелюстки наших руж –
Розкриються цнотливо знову:
“Це ти?” – “Це я, твій сум і щем… “
(oh, yes, my baby!) –
Я загорну тебе плащем,
Немов на небі…

(Перед нами суцвіття схиляються в ти-
Ші, то які ж вони в небі, коли й тут най-
Ясніші?..)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Проблематика комедії мина мазайло.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Алхімія
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.