Юрій Андрухович – Котячий концерт

Добрий вечір тобі, пане професоре!
Пане кредиторе смутку і покори!
Поки жовтий місяць небо переоре,
Вихлюпнем з мундирів душі, наче море…

Ми повисли на деревах – ми нічні коти,
Чорним вереском утроб сколихнемо смерк,
Виліплені з відчаю й темноти,
Ми – зеленоокі, немов Месмер…

Заволаємо з гілляк, ніби з чорних веж,
Брязнемо по ліхтарях – зареве сурма:
Це тобі за милість, якою звеш
Покарання тіла і гніт ума,
За братів,
Що пересліпли по темницях без вогню,
За сестер,
Що в тухлих брамах продають

суцвіття цнот,
За любов, і підданість, і брехню,
І також за те, що ти патріот! –

Панство лилики, сичі і летючі жаби!
З нами разом завищіть із верховіть,
І вилискуйте рулади, і вигавкуйте силаби,
І хрипіть, і скреготіть, і голосіть…

Товариство – хатні відьми і підземні духи!
Вилітайте з коминів і домовин,
Доливайте в наші горла скрухи і отухн,
Щоб у сні перевертався песій син –

Перевертень і макака,
Академік (демікака),
Какаду!
Слимачисько у шляфроці
З моноклем в дірці,
А не в оці,
Гола ду…
Капосна мерзенна мухо,
Каверзне казенне вухо!..

Ми

повисли на деревах – ми нічні коти,
Наші голоси жаскі і гнівні.
Ми – найглибші плями в пащі темноти,
Нам іще не піли треті півні.

Височійте, золоті імперські слупи!
(і касарні, і катівні, і пацючі цюпи).
Може, й нагадають різками по спинах
Скалки битих вікон

І слова на стінах?

Крейдяні слова “любов” і “мир”…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір мій робочий день.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Котячий концерт
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.