Юрій Андрухович – Травень є травень

З циклу “Нотатки фенолога”

Травень є травень. І ми неповторно живі,
Й наші сади мов ліси з непролазною тінню.
Скільки тепла подаровано цьому камінню,
Світла – цим вікнам, підземного тління –

Траві?

Скільки увімкнуто в нас кольорових вогнів?
Травня несем на собі неспокійну відзнаку:
Тут, між великістю каменя й малістю злаку,
Чи не обернеться милість природи на гнів?

Скільки на наших очах облетіло кульбаб?
Що залишається – стебел пусте безголів’я?
Мислячих стебел розкішно-густе пустослів’я?
Стежмо за вітром, і промінь – мов поданий трап.

Кров переміниться. Цвіт на каштанах мине.
Ми поспішаємо жити, немов після мору.
Може, у тім і спасіння – пізнати цю пору,
Ніби останнє цвітіння. Єдине. Одне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Тризуб твір.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Травень є травень
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.