Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Зачин
Зачин
Зачин – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів, переважно казок: “Колись був у Києві”, “Був собі дід та баба”, “Був собі котик та півник”. Такі 3. називають ініціальними формулами (є ще медіальні і фінальні). Вони бувають досить розлогі, римовані, поєднані з веселими каламбурами: “Було це за царя Панька, як була земля тонка: пальцем проткнеш і воду п’єш”. Подібними поетичними ініціальними формулами найчастіше починаються казки, настроюючи на відповідний лад слухача, інтригуючи його, полегшуючи початок оповіді, запам’ятовування твору. На цю функцію 3. вказують і простіші його формули: “Почну вам казку”, “Розкажу вам казку”, “Слухайте ж казку” і та ін. У співаних творах 3. має своїм відповідником заспів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Калинець Ігор – Три казки Дві казки про тебе недавно я вигадав: Казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону Спорснули з рук мені непещені перса. А друга казка хіба найсумніша, Голосить в мені як перезва осені: Ти стала до шлюбу негадано з іншим, А перстень мій кинула в море із поспіху. А третю казку для […]...
- Твір на тему: Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за […]...
- Заспів Заспів – усталений початок співаного фольклорного твору – думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді: Ой у святу неділеньку Та рано пораненько, То не сива зозуля кувала. Не дробна птиця щебетала, А не в борі сосна зашуміла, – Як та бідна вдова А в своєму домові гомоніла […]...
- Ескіз Ескіз (фр. esquisse, від грецьк. oxeqios – імпровізований вірш) – ., незакінчений твір, загальний начерк майбутньої картини у малярстві, архітектурі і т. п., а відтак і в літературі. Вживається інколи як “шкіц”, “зарисовка”. Такими сприймаються фрагменти “З зелених думок одного лиса” Б.-І. Антонича, які можна вважати й окремими поетичними творами....
- Відповідь на контрольне питання До твору Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес” Яка ідея твору? Ідея казки в тому, аби довести людині, що тільки вона сама господар свого життя. Хто б не дав щось людині в дар, тільки вона може творити своє життя. Тільки те, що людина заробила ціною власних зусиль, має справжню цінність. Можна навіть якийсь час дурити всіх навкруги своєю значимістю, та собі не збрешеш. […]...
- Павло Глазовий – Казка Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – каже, – синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба […]...
- У світі казок Світ казок незвичайний. Я завжди мрію про нову казку. Але й старі знайомі казки мені теж дуже подобаються. Я дуже люблю українські, російські народні казки. У мене є велика ілюстрована книга казок, і я часто її перечитую. Мама навчила мене читати рано. З чотирьох років я знаю багато казок напам’ять. Зараз мої улюблені казки – […]...
- Баркарола Баркарола (від італ. barca – човен) – лірична пісня переважно мрійливого гатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка: Ходи дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. (С. Чарнецький). […]...
- Літературні казки з народу (про творчість братів Грімм) Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
- Ірина Саковець – Розкажи мені казку для сну Розкажи мені казку для сну, Отаку, де щасливий кінець, Заплети у волосся весну, Відшукавши чудний гребінець. Запали мій погаслий ліхтар Поміж серця завмерлих колон, Приготуй чародійний відвар, Що долає студеність долонь. Бо це літо дощами крохмаль У душі розбавляє щомить, Бо це літо заковує в сталь, Пожалівши м’який оксамит. Прожени цю ману́ навісну́ У вечірню […]...
- Проблематика драматичного етюду “По дорозі в Казку” Драматичний етюд “По Дорозі в казку” є одним із взірців української символістської драми, оскільки проблемно-тематичні площини автор вирішив максимально абстрактно. Персонажі не мають імен (Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу), наскрізною є символіка (Казка – казкова омріяна країна, світле майбутнє, добро, благо, червоні маки – дороговказ до цієї мети, дорога – очищення). Тема твору є розробленою […]...
- Світ очима дитини (за твором Г. Веллса “Чарівна крамниця”) Душа летить в дитинство, як у вирій, Бо їй на світі тепло тільки там. Л. Костенко Чарівний світ дитинства… Незабутня пора життя людини. Світ, у якому існують казка й бувальщина, світ, у якому завдяки батькам ми завжди почуваємо себе захищеними, сміливо будуємо найвідчайдушніші плани й у мріях переносимося у найдальші краї. І навіть ставши дорослими, […]...
- Таня-Марія Литвинюк – Так виводиш себе з цього стану зими Те, що ви будували роками, Може бути зруйноване в одну мить – все одно будуйте ( Мати Тереза ) Так виводиш себе з цього стану зими – З викликом, А тобі починається сніг – відрами, А тобі починаються сни – титрами, А тобі починається мир – війнами. А тобі починаються дні – тижнями, А у […]...
- У фольклорному садку Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софійкою та Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Зарубіжної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок “Перлини народної мудрості”. Чого тут тільки не було! І прислів’я, і приказки, і забавки, і дражнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійської означає “народна […]...
- Міракль Міракль (фр. miracle, від лат. miracylum – чудо) – один із жанрів середньовічної релігійно-повчальної драми, за основу якої бралися розповіді про “чуда”, здійснені Богородицею. Сюжети запозичувалися з житій, апокрифів, східних переказів тощо. Незважаючи на таку природу жанру, в ньому певною мірою відбивалися зміни в житті і свідомості народу: в М. згодом вносилися авантюрно-розважальні, побутові мотиви, […]...
- Протеса Протеса (фp. prothese – додавання, приєднання) – долучення певного голосного, найчастіше “і” до приголосного, зумовлене не лише притаманною українській мові милозвучністю, а й вимогами віршового розміру: Ще як руку притулив К серцю ік свому (П. Тичина)....
- Надя Ковалюк – Синьоокий малюк, ангеля білолице Синьоокий малюк, ангеля білолице, Своїй мамі щовечора пише листа, І не знають ці очі, не відає серце, Що колись непотрібним для неї він став. Запорошений снігом, дитячий будинок… Тут втрачають слова своє значення й суть, Коли руки простягує кожна дитина Й щиро вірить у те, що її заберуть. За вікном колискову співають їм птАхи, А […]...
- Семенко Михайль – Чистильщик чобіт Кинь ранкову газету, маестро, Поставив на твою машину чобіт. Ріг всміхається затурбованим сестрам, Кожний своє діло робить. З гаманця виконав відповідний мінус – Можеш продовжувати своє читання. Я залишу тебе на розі, але ніде не дінусь. Виблискує за будинком позолочена баня. 1918. Кибинці – Київ...
- Світ казкових героїв у поезії О. Пушкіна 1. О. Пушкін – геніальний поет, геніальний казкар. (Вихід у світ віршованих казок О. Пушкіна на початку XIX сторіччя в Росії став справжньою сенсацією. Читачі були у захваті, а от критика поводила себе стримано. Знайшлося чимало й таких критиків, які докоряли поетові за надмірне “ходіння в народ”, бо його “мужицькі рифми” суперечили вишуканим смакам. Та […]...
- Павло Мовчан – “Я сам собі тісний… “ Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, Як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску Мурашки заповзають, Так в мене Входять зорі Через очі сірі. Не можу розмістить В собі все до ладу. Не можу розмістить В собі себе самого: Уперто-довго Своє мізерне “я” Протиснуть в рамці днів своїх не можу. […]...
- Творчий задум Творчий задум – перший етап творчого процесу письменника як намір, бажання написати твір. Т. з. має образно-емоційну форму, це – ембріон майбутнього твору. Т. з. виникає індивідуально, або як свідоме наставлення на конкретну тему, проблему і відповідний жанр, або як невиразний потяг до творчості у певному напрямі. У першому випадку збирається матеріал, конкретизується задум; у […]...
- Ораторський вірш Ораторський вірш – вірш, розрахований на декламування, патетично пафосний, виповнений риторичними фігурами: Товариство, яке мені діло, Чи я перший поет, чи останній? Надівайте корони і йдіть, Отверзайте уста… (П. Тичина). О. в. вважається різновидом громадянської лірики, найчастіше він належить до системи декламативно-тонічного віршування....
- Герасим’юк Василь – Якщо в дальньому зимовому лісі Якщо в дальньому зимовому лісі Чути серед ночі Тихий дівочий спів, Значить, там є школа, В якій вчаться дівчата. Невже в тому лісі не стріляють І не перев’язують рани, Не кричать і не плачуть? Невже то співоча школа за снігами Й за смереками? Якщо навіть немає вітру, Тихий спів кудись відлітає, Щоб за півжиття повернутися. […]...
- Казки, які завжди з тобою (за казками Ш. Перро і Г. К. Андерсена) Ми всі змалку знаємо і любимо казки Перро і Андерсена. Це особливий казковий світ. Він такий цікавий, у ньому живуть такі герої, які зрозумілі тобі, з якими хочеться спілкуватися. Дівчинка у червоному капелюшку, Кіт у чоботях, Попелюшка, Русалонька, смілива дівчина Герда, Бридке каченя, що стало білосніжним лебедем – це лише кілька персонажів із казок Перро […]...
- Роль народної казки у вступі до поеми О. C. Пушкіна “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відшукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном. Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується […]...
- Аналіз поезії “Страшні слова, коли вони мовчать” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: ліричнии роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. Віршовий розмір: ямб. Тип римування: перехресне. Художні засоби: Епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза – (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо. Світ рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 […]...
- Біографія Аркадія Казки Аркадій КАЗКА Казка Аркадій Васильович народився 23 вересня 1890 року в місті Седнів на Чернігівщині в родині шевця. Батько поета за походженням козак, любив спів та музику, керував церковним хором. Цю пристрасть до пісні перейняв і син. Закінчив Чернігівське реальне училище. Під час навчання заприязнився з Павлом Тичиною, з яким мешкав в інтернаті при монастирі, […]...
- Твір на тему: Як я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я довідалася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки. Мама читала мені вірші, казки, розповіді. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Самототожність (самтожність) письменника Самототожність (самтожність) письменника – теоретико-методологічне поняття, підпорядковане ідентичному прочитанню й тлумаченню літературно-художньої творчості й твору в єдності з їх автором. Йдеться про пізнання неповторно-індивідуального закону творчості письменника, де принципи, вироблені чи осягнені, “вгадані” талантом через відповідний соціальний та естетичний досвід протягом свого літературного шляху, реалізовані з більшою чи меншою повнотою в цілому творчому доробкові. Концептуальна […]...
- Костумбризм Костумбризм (ісп. costumbrismo, від costumbre – звичай) – напрям у художній літературі й малярстві Іспанії та Латинської Америки XIX ст., породжений романтичним захопленням народною культурою, перейнятий піднесенням національної свідомості. К. в Іспанії позначився на творчості Р. Месонеро Романоса, М.-Х. де Лари, С. Естебанеса Кальдерона та ін., в Латинській Америці – Х.-Х. Вальєхо (Чилі), Р. Пальми […]...
- Тавтологія Тавтологія (грецьк. tаutos – те саме і logos – слово) – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Т. як стилістичний засіб увиразнення належить до стилістики, як спосіб організації віршованого мовлення – до віршування, як прояв мовленнєвої неохайності – до культури мовлення. Як риторична, стилістична фігура Т. спостерігається в художній […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а з зятем […]...
- Публіцистична лірика Публіцистична лірика – тенденційні ліричні твори, в яких виражаються актуальні світоглядні, політичні та ін. погляди. Предметом П. л. є цінності ідеологічні, соціальні, подеколи за рахунок естетичних. Мета вірша – утвердження або заперечення якоїсь думки. Часопростір (хронотоп) вірша конкретизований. Розвиток ліричного сюжету – це хід полеміки, притаманний тому чи іншому поетові. Адресат віршів подвійний – конкретна […]...
- Твір на тему: Усна народна творчість – початок мистецтва слова Усна народна творчість – початок мистецтва слова Усна народна творчість – це найдавніший різновид словесної творчості людини. Виникла вона ще багато століть тому, коли писемності не було і люди не знали, що таке літери. Як же виникали такі твори? Одна людина складе, скажімо, казку, перекаже її іншим, а ті ще комусь, і так твір передається […]...
- “Княжа Україна” О. Олеся – маленькі фрагменти великої Історії “Поет – завжди казкар” – сказав відомий український поет Максим Рильський. Ці слова – неначе про Олександра Олеся. Його вірші для дітей,”поеми, драматичні твори такі зрозумілі і щирі, наче автор сам перебуває у дитячому світі і добре розуміє його. Та О. Олесь розмовляє з дітьми не лише так, ніби розповідає казку. Він торкається і серйозних […]...
- Містика у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Містика у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Живописність і музикальність прози Гофмана, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність в описах його фантазій захоплюють уже не одне покоління читачів. Сам Гофман, наприклад, розглядав свою казку “Малюк Цахес” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. Гофман у художніх образах розкрив основну ваду капіталістичного […]...
- Метаморфоза Метаморфоза (грецьк. methamorphosis – перетворення) – перетворення однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа. В основі М.- придієслівний орудний відмінок, що виконує додаткову семантичну роль при предикаті, коли суб’єкт мовлення зазнає постійних перевтілень: Отак тая чорнобрива Плакала, співала… І на диве серед поля Тополею стала (Т. Шевченко). М. має схильність до образотворення через епізод ліричного […]...
- Дезакцентуація Дезакцентуація (фр. des – префікс у багатьох словах з початковим голосним звуком, що надає їм заперечного значення; та лат. accentuatio – наголос) – втрата у слові самостійного наголосу у слабкій синтаксичній позиції, перенесення його на сусіднє слово; найчастіше трапляється у віршах, написаних анапестичним розміром: Розірвала краля-мавка Льняно шитий гомін жгут: Плине згайпо, плине плавко Березневий […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Народні Казки” Чи можна арабську народну казку “Подорожі Синдбада-Мореплавця” назвати фантастичною? Я вважаю цю казку фантастичною. Адже головний герой – мандрівник Синдбад – через свою допитливість опиняється в надзвичайних умовах. То він потрапляє на острів, який виявляється спиною величезної риби, і дивом урятовується. Іншим разом мореплавцю допоміг вибратися з острова гігантський птах Рухх. А потрапивши у долину […]...
- Дмитро Павличко – “Боже, яка ти в цілунку глибока… “ Боже, яка ти в цілунку глибока, Наче безодня в тремтячій сльозі Із всевидющого божого ока! Боже, яка ти в торканні спрагненна, Наче пустеля, що мріє в пісках Про океану рухливі рамена! Боже, яка ти в коханні пестлива, Наче той вітер вівсяний, що спить В полі, коли починаються жнива!...
Твір з зарубіжної героїчне минуле в літературі.