Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” (2 варіант)
Справжній патріот ніколи не буде принижувати іншої нації, а поважатиме інші народи так само, як і свій. Таким справжнім патріотом є Т. Г. Шевченко. У своїй творчості він не тільки звертався до історії українського народу, а й осмислював події з життя інших народів: кавказького – у “Кавказі”, чеського – у “Єретикові”, російського – у “Сні”.
Ідея слов’янської єдності з’явилася ще у “Гайдамаках”, де оповідач страждає через те, що слов’янські народи, зокрема український і польський, замість того щоб “жити
Розбрат та роз’єднання в слов’янській сім’ї зумовлені зовнішніми, історичними обставинами, які Т. Шевченком представлені у розгорнутій метафоричній картині:
Запалили у сусіда
Нову добру хату
Злі сусіди; нагрілися,
Й полягали спати.
Значення цих образів розкривається у наступній строфі: велика нова хата – це сім’я слов’ян, а злі сусіди – це німота,
Але ідея братерству, мов та іскра, що залишилася від підпаленої хати, тліла, та не згасла. І на цьому попелі постав справжній “світоч правди, волі”. Так характеризує Шевченко Шафарика, який розвивав ідею об’єднання слов’янських народів. Ця ідея прийшлася Шевченкові до вподоби: він мріяв про те, щоб навколо панувала воля, якої були позбавлені українці і чехи. І хоч українці в межах Російської імперії і були об’єднані з росіянами, але при цьому зазнавали національних і соціальних утисків. А головний принцип, за яким мали б об’єднатися слов’яни, – це рівність, де кожний народ сприймався б не як молодший чи старший брат, а просто як брат.
Ідеї Шафарика оживили слов’янські народи, як Бог оживив кладовище з мерцями на очах пророка Ієзекіїля:
І – о диво! – трупи встали
І очі розкрили,
І брат з братом обнялися
І проговорили
Слово тихої любові
Навіки і віки!
І потекли в одно море
Слов’янськії ріки!
Такою була мрія Шевченка, і до цього закликав він усі слов’янські народи. Цей заклик є актуальним і зараз. Навіть існуючи окремо, слов’янські нації повинні складати певну наддержавну співдружність, бо спільні були їх корені, спільними або схожими були їх долі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” (3 варіант) В двадцятих роках XIX століття в колах передових людей тогочасного суспільства починає поширюватися ідея єднання слов’янських народів. Вперше цю ідею висунули учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було сформоване у 1823 році. Члени цього товариства мріяли про скасування самодержавно-кріпосницького ладу і об’єднання всіх слов’янських держав у єдину федеративну республіку. Ці ідеї не були чужими і Тарасові […]...
- Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” (1 варіант) До теми історичного минулого чеського народу звертається Т. Шевченко у поемі “Єретик”. Головний герой поеми – Ян Гус – конкретна історична постать. Він був професором університету, патріотом, вірно захищав чеський народ, був виразником людських думок. Ця людина стає проповідником у Вифлеємській каплиці, проголошуючи проповіді чеською мовою. Ян Гус не виступав проти релігії взагалі, а лише […]...
- Заклик до миру та злагоди між людьми в поемі Г. В. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” Генрі Лонгфелло ще за життя став одним із найпопулярніших поетів у себе на батьківщині. Він був одночасно і поетом, і вченим-філологом. У період формування американської національної культури намагався залучити своїх співвітчизників до художніх надбань Старого Світу, але разом із тим він захоплювався і міфами американських індіанців – корінного населення Північної Америки. Індіанці мали своєрідну і […]...
- Єретик (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Злі сусіди запалили хату у свого сусіди, нагрілись, але залишили тліти іскру, яка стала згасати. Ці злі сусіди – німці, які роз’єднали велику слов’янську сім’ю і призвели до усобиць між братами. Вороги поневолили сусідні народи, загарбавши їхні землі. Але серед слов’янства з’явився пророк, покликаний з’єднати слов’янські народи, засвітити “світоч правди, волі” з тієї […]...
- Тарас Шевченко – Єретик (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЄРЕТИК (Поема) Злі сусіди запалили хату у свого сусіди, нагрілись, але залишили тліти іскру, яка стала згасати. Ці злі сусіди – німці, які роз’єднали велику слов’янську сім’ю і призвели до усобиць між братами. Вороги поневолили сусідні народи, загарбавши їхні землі. Але серед слов’янства з’явився пророк, покликаний з’єднати слов’янські народи, засвітити “світоч правди, волі” […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (1 варіант) Твір Олександра Довженка “Зачарована Десна” – це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції. Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад. Та це й не звичайний город, а цілий […]...
- Поривання до волі в поемі “Мойсей” (2 варіант) Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році, на початку революції в Росії. Письменник сподівався, що революційні зміни принесуть визволення й українцям. Він хотів, щоб широкі маси очолила така політична сила, яка б добула самостійність для свого народу. У “Пролозі” до […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Я ніколи не бачила Десни, але мені здається, що якби я раптом опинилася на її берегах, все там було б мені знайомим і близьким. Це завдяки таланту О. Довженка, який у кіноповісті “Зачарована Десна” так описав “незайману дівицю”,”що, прочитавши книгу, дістаєш стільки чудових вражень, ніби вернувся з казкової подорожі. Що мене особливо вражає в цій […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (3 варіант) Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (3 варіант) Кожна людина на Землі, на мій погляд, любить ті місця, де вона народилася чи провела майже усе життя. Бо це її рідний край, де знайома кожна рослина, де затишно бути навіть на самоті. Павло Губенко, більш відомий як Остап Вишня, теж дуже любив природу. Він вирушав на полювання з єдиною метою-помилуватися густими лісами, запашними сінокосами, […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (1 варіант) Темою поетичної творчості В. Самійленка ще в гімназії стала українська мова. В умовах царської Росії це був серйозний і навіть небезпечний крок. Однак юнак рішуче ступив на тернистий шлях, бо не міг зрадити мови свого народу. Відзначаючи її значення для суспільства, український інтелігент не міг не сказати про величезну історичну заслугу Т. Шевченка в розвитку […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (3 варіант) В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (2 варіант) Твори Володимира Самійленка сповнені почуттям любові до Батьківщини – прекрасної, мальовничої, але страждаючої в неволі. У них – біль за народ, а ще надія на те, що здобуде він врешті-решт і незалежність, і право на розвиток своєї культури і спілкування рідною мовою. Українська мова… Ніжна, лагідна, мелодійна. Заборонена, покріпачена, розіп’ята. Здається вона поетові дорогим діамантом, […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (1 варіант) “Мисливські усмішки” є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Центральними образами творів цього циклу є благородні, розумні та кмітливі люди. Усі вони веселі оповідачі, які знають безліч мисливських побрехеньок та вигадок. Це щирі любителі і охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці і квіточці. Герої Остапа Вишні – люди високих і благородних поривів, чистої […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (2 варіант) Жив на землі невтомний майстер сміху, вірний патріот рідної землі та взагалі незвичайна людина. Він намагався відкрити людям очі на ті неподобства, що робили вони власноруч. Він хотів, щоб люди нарешті зрозуміли, наскільки важливо жити у гармонії з усім живим, любити природу та взагалі рідну землю. Хо це “він”? Це Остап Вишня. Він був і […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (4 варіант) Рідна природа… Хто не милувався її безмежними полями та квітучими садами?! Здається, немає у світі людини, яка б виявилася байдужою до чарівної краси рідної землі. Небайдужим був і автор безсмертних “Мисливських усмішок” Остап Вишня. Читаючи його твори, розумієш, наскільки віддано він любив рідну землю, як щиро намагався їй допомогти вижити в атмосфері байдужості та зневажливого […]...
- Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов’ю. Його заклик “Свою Україну любіть” проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” (1 варіант) Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів великого митця відображено страждання українського люду, який прагнув […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (IV варіант) Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої […]...
- Поривання до волі в поемі “Мойсей” (1 варіант) Поема І. Я. Франка “Мойсей” – це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу у поступі до кращої долі. Час написання – 1905 рік. У Росії почалася революція. Народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. В основу написання поеми Франко поклав біблійний сюжет: Мойсей вів єврейський народ до країни, де панувало б добро і щастя. […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (2 варіант) Багато трагедій зазнав український народ у XIX столітті. Він страждав і через неволю, і через нестатки, і від тяжкої праці. Особливо тяжкою була доля жінки. У поемі “Катерина” Т. Шевченко показав трагедію звичайної дівчинки-селянки, причиною якої стало її кохання до москаля. Катерина кохала щиро і безоглядно. Вона вірила своєму Йванові, а він просто познущався над […]...
- Єретик (дуже стисло) скорочено – Шевченко Тарас Запалили у сусіда Нову добру хату Злі сусіди: нагрілися, Й полягали спати, І забули сірий попіл По вітру розвіять. Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра вогню великого. Той вогонь чекає тільки, щоб хтось його підпалив. Та ось іскра почала гаснути. Слов’янська сім’я роз’єднана усобицями, ллються ріки крові. Слов’янські діти забули, що таке […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” (ІІ варіант) Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських. Т. Шевченко. Царі Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” (ІІ варіант) Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі “Кавказ” висловлюється ідея спільної боротьби […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” (3 варіант) Героїчне минуле, славні діла предків не раз давали авторам матеріал для творів. Подорожуючи морем, Тарас Шевченко ніби побачив, як пливуть по хвилях козацькі байдаки, ніби почув спів козаків. Так народилась історична поема “Гамалія”. Подвиги славних козаків приваблювали Шевченка з дитинства. Знав він від старих людей, що це були за воїни – мужні, відважні, які не […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (2 варіант) Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” (ІІІ варіант) Для написання поеми “Енеїда” І. Котляревський скористався досвідом своїх попередників. Він дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. Але І. Котляревський не пішов сліпо за ним. А лише взяв канву з твору, створивши на ній цілком оригінальну поему. Хоч би й не хотів, а мусиш сміятись, коли уявляєш бога, що п’є оковиту й заїдає оселедцем, богиню в […]...
- Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” (2 варіант) Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема “Гайдамаки” будується Шевченком на історично обгрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті – з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково містять певні дати та реалії, але сповнені того, […]...
- Трагедія рідного краю у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” I. Ніжний і чистий образ геніальної української поетеси Лесі Українки (живе в душі народу, лагідна від природи, закипала гнівом на кожен вияв утисків). II. Драматична поема “Бояриня” – одна із сторінок історії України. 1. Основа сюжету поеми (історія життя дочки козацького старшини Олекси Перебійного). ‘2. Життя Оксани в розлуці з рідним краєм (тяжко сумує, душа […]...
- Єднання людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) “Великі народні поети, – писав Максим Рильський, – промовляють за свій народ, говорять від його імені, але говорять своїм голосом, в усій неповторній красі свого обдарування, своєї культури”. Такою була Леся Українка, чиє поетичне слово хвилює нас і сьогодні. Талант письменниці багатогранний. Вона ввійшла в літературу як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, перекладач, блискучий […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (3 варіант) Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (2 варіант) Визначна драматична поема “Ярослав Мудрий”, над якою І. А. Кочерга працював тривалий час, була вперше опублікована під час Другої світової війни у 1944 році (в 12 номері журналу “Українська література”). Закінчував драматург “Ярослава Мудрого” уже в Києві. Друга, дещо перероблена й удосконалена редакція твору побачила світ у 1946 році. Повертаючись з евакуації місцями, де зовсім […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” (3 варіант) Іван Драч – талановитий поет-шістдесятник, представник нової хвилі українських митців, того покоління поетів, письменників, артистів, у якому З новою силою “вибухнула” національна ідея, проснулись, можливо, вперше принципи демократії саме в Україні. Його творчість чи не найпоказовіше репрезентує великий потяг шістдесятників до знань та естетичної краси в комплексі з літературними, мистецькими й культурними надбаннями рідного народу. […]...
- Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” (1 варіант) Бути людиною – значить Страждати, Бути вкраїнцем – Страждати стократ. М. Руденко Двадцять шостого квітня 2001 року минуло п’ятнадцять років від дня ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС. Заростають деревами, травою опромінені села. Поступово руйнуються покинуті хати, випромінюючи сотні мікрорентген. Чорнобильський реквієм не змовкає над Україною: за десять років уже померли від радіації тисячі людей, багато […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (1 варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” (2 варіант) Поема І. Котляревського “Енеїда” написана у травестійному дусі, тобто поет використав відомий сюжет давньоримського автора Вергілія. Так, хоча дія відбувається в античні часи, а головними героями є троянці, але в усьому – у побуті, у характеристиці героїв, у авторських поясненнях – читач бачить Україну. Мені навіть здається, що за цією книжкою можна писати посібник з […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” (1 варіант) Український народ вправі пишатися своїми обрядами та звичаями, повір’ями та віруваннями, численністю прислів’їв і приказок, цікавою традицією народного гумору, неповторністю народних гулянь і розваг, оригінальною національною кухнею та одягом. Іван Котляревський в поемі “Енеїда”, яку називають “енциклопедією українознавства”, яскраво відобразив картини народного життя і побуту. За своїм національним колоритом цей твір займає перше місце в […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” (1 варіант) Найяскравіший образ жінки-страдниці в циклі поезій “Три літа” створено в поемі “Наймичка”. Т. Шевченко підносить образ матері як втілення глибокої любові, теплоти, надій. У поемі показано трагедію матері, що змушена була підкинути свою дитину до бездітних людей, а сама піти до них за наймичку. Покритка Ганна страждає все своє життя. У творі розкрито внутрішню драму, […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” (1 варіант) У XV-XVIІ століттях турки і татари часто нападали на українські села, грабували та полонили їх. Український народ героїчно боровся з нападниками. Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Їх славили в народних піснях, але пройшов час і ці події знайшли відображення в творах великих письменників. Так, у своїй поемі “Гамалія” український поет Т. Шевченко звертається до героїчної […]...
- Показ мужності, відваги запорожців у поемі “Гамалія” (ІІ варіант) Т. Шевченко присвятив усе своє життя служінню Батьківщині. Він любив природу рідного краю, його історію, фольклор, але найбільше земляків – простих людей. Зростаючи серед селян, він з власного досвіду знав їх важке і принизливе становище. У багатьох своїх творах Кобзар закликав українців до національного відродження, нагадував про їхнє славне історичне минуле. Величні для нашого народу […]...
Твір соромно бути щасливим одному.