Заметіль (скорочено) – Пушкін Олександр
В одному російському селі, у дворянській садибі жила з люблячими батьками гарна дівчина Мар’я Гаврилівна. Була вона особою романтичною, читала французькі романи. Без кохання її життя було б неповним, ось вона й закохалася у Володимира – бідного офіцера.
Вони зустрічалися таємно у лузі чи в саду, присягалися одне одному у вічному коханні. Але батьки Маші заперечували, бо офіцер був незаможний, а вони сподівалися на кращу партію для своєї доньки. Взимку зустрічатися стало неможливо, залишилося тільки листування. Володимир умовив дівчину
Вінчання було призначене зимовою ніччю. Маша була бліда, невесела. Батьки все питали її, чи не захворіла вона. Це ще більше засмучувало дівчину.
Кучер Терентій повіз її до церкви, але… Але зранку Мар’я Гаврилівна з’явилася до сніданку, як завжди. А потім захворіла. У пропасниці зона щось казала про церкву, про Володимира… Батьки нічого не зрозуміли, крім того, що кохання, певне, не перебороти. Треба дати дозвіл
Але Володимир написав відчайдушного листа, простився з Машею та поїхав воювати (де був 1812 рік). На війні він загинув.
У цю страшну ніч серед заметілі коні Володимира заблукали, до храму він приїхав тільки вранці, але церква була зачинена.
Після війни до села, де мешкала Мар’я Гаврилівна, приїздить поранений гусарський полковник Бурмін. Вони з Машею вподобали одне одного, усі сусіди вже гомонять про одруження. Бурмін ніяк не може освідчитися дівчині. Нарешті він каже їй, що кохає до нестями, але він… одружений!
У ту ж ніч, коли знялася метелиця, він їхав у свій полк. Приїхав до церкви. Зайшов спитати, чи вірним шляхом їде. У храмі чекали на нареченого. Бурміну сподобалася дівчина, що стояла, не підіймаючи очей. Якась молодеча необачність підштовхувала його утнути щось незвичайне. Офіцер не став опиратися, коли священик почав вінчати молодят. Нарешті наречена підняла очі та побачила свого чоловіка. Вона зойкнула: “Не він! Не він!” Та втекла. І ось Бурмін одружений, хоч не знає, хто його дружина й де вона.
Мар’я Гаврилівна підняла на Бурміна очі і спитала: “Це були ви?”
Так доля знову звела їх.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Євгеній Онєгін (скорочено) – Пушкін Олександр Роман у віршах Роман починається з присвяти (поету і критику Петру Олександровичу Плетньову). Пропонуючи на суд друге зібрання пістрявих глав, О. С Пушкін називає свій роман плодом безсоння, легкого натхнення, незрілих і зів’ялих літ, холодних спостережень розуму і гірких нотаток серця. Глава перша “Мій дядько чесний без догани, Коли не жартом занеміг, Небожа змусив до […]...
- Пісня про віщого Олега (скорочено) – Пушкін Олександр Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів. […]...
- Євгеній Онєгін (більш детальна версія) (скорочено) – Пушкін Олександр Переказ: Роман у віршах починається зі знайомства з головним героєм, який їде до важкохворого дядька за спадком. Глава І І Цитата: Мой дядя самых честных правил, Когда не в шутку занемог, Он уважать себя заставил И лучше выдумать не мог. Его пример другим наука; Но, боже мой, какая скука С больным сидеть и день и […]...
- Олександр Сергійович Пушкін Реферат на тему: Олександр Сергійович Пушкін “Портрет Пушкіна”. В. А. Тропинин 1927 г. Олександр Сергійович Пушкін народився 6 червня (26 травня за старим стилем) 1799 року в Москві. Батько його, Сергій Львович (1771 -1848 ), походив з поміщицької, колись багатої сім’ї. Від маєтків предків (в Нижегородській губернії) до нього відійшло мало ; але і те […]...
- Олександр Пушкін, життя і творчий шлях Реферат на тему: Олександр Пушкін, життя і творчий шлях (1799-1837) Олександр Сергійович Пушкін – великий російський національний поет, прозаїк, драматург. Його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу. Геній Пушкіна стоїть біля джерел російської літератури XIX століття. Його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, викликаного війною 1812 року. Уже в […]...
- Гранатовий браслет (скорочено) – Купрін Олександр У середині серпня погода в Криму зіпсувалася, і мешканці приміського курорту поспішно перебралися до міста. Але на початку вересня знову потеплішало, настали тихі безхмарні дні. Княгиня Віра Миколаївна Шеїна, дружина предводителя дворянства, не могла залишити дачу, тому що в міській квартирі йшов ремонт. Тепер вона дуже раділа чудовим теплим дням, тиші, самотності, ласкавому солоному вітерцю. […]...
- З поеми “Василь Тьоркін” (скорочено) – Твардовський Олександр Переправа Переправа, переправа! Берег лівий, берег правий. Сніг, ріка, льодок лама… Кому пам’ять, кому слава, А кому – вода, пітьма,- І сліда ніде нема. Ніччю, першим із колони, Обламавши з краю лід, Перший взвод спустив понтони, Навантажився як слід, Навантажився, відчалив. Другий взвод слідом за ним. За хвилину від причалу Рушив третій за другим. Мов […]...
- Щоденник 1941-1956 (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр 1941-1956 У своїх щоденникових записах періоду війни О. довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… “ Митець у деякі моменти жаліє, що віддав стільки років […]...
- Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, скорочено) У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… ” Митець […]...
- Гранатовий браслет (детальний переказ) (скорочено) – Купрін Олександр L. van Beethoven. 2 Son. (op. 2, №2) У середині серпня, перед народженням молодого місяця, несподівано настали бридкі погоди, такі властиві узбережжю Чорного моря. То цілодобово тяжів над землею та морем густий туман, тоді сирена на маяку ревіла і вдень і вночі, немов скажений бик. Або ж з ранку до ранку не вгамовувався дрібний дощ, […]...
- Україна в огні (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. Але картина раптово змінюється. Прийшла війна” і заплакана […]...
- Олександр Довженко – Україна в огні (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Україна у вогні (Стислий переказ, скорочено) Тихого літнього дня у садочку зібралася родина колгоспника Лавріна Запорожця й тихо співала улюблену материну пісню “Ой піду я до роду погуляти”. У Тополівку приїхали гості – сини Запорожця: Роман – лейтенант прикордонних військ, Іван – артилерист, Савка – чорноморець, Григорій – агроном, Трохим – батько п’ятьох […]...
- Зачарована Десна (більш стисло) скорочено – Довженко Олександр Як же гарно й весело було в нашому городі! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких – цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили – боялися гадюки, хоч ніколи в […]...
- Україна в огні (інша версія переказу) скорочено – Довженко Олександр Тихого літнього дня у садочку зібралася родина колгоспника Лавріна Запорожця й тихо співала улюблену материну пісню “Ой піду я до роду погуляти”. У Тополівку приїхали гості – сини Запорожця: Роман – лейтенант прикордонних військ, Іван – артилерист, Савка – чорноморець, Григорій – агроном, Трохим – батько п’ятьох дітей. “І дочка Олеся – всьому роду втіха. […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА (СКОРОЧЕНО) Спочатку автор цієї автобіографічної кіноповісті визнає, що в його повсякденне життя дедалі частіше почали вторгатися спогади. Мабуть, вони пов’язані з довгими роками розлуки з землею батьків. А може, у кожної людини настає такий час, коли вона повинна “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Пригадується […]...
- Зачарована десна (скорочено) – довженко Олександр 1894-1956 Спочатку автор цієї автобіографічної кіноповісті визнає, що в його повсякденне життя дедалі частіше почали вторгатися спогади. Мабуть, вони пов’язані з довгими роками розлуки з землею батьків. А може, у кожної людини настає такий час, коли вона повинна “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Пригадується довженкові, який гарний та […]...
- Зачарована десна (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Кіноповість “Зачарована десна” не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над “Зачарованою десною” його змусила взятися туга за рідною землею (про яку він не раз писав у своєму щоденнику). Одне […]...
- Україна в огні (скорочено) – довженко Олександр 1894-1956 Одного тихого літнього дня у садочку зібралася родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала улюблену материну пісню “Ой піду я до роду погуляти”. Шумить, гуде Тополівка. до Лавріна приїхали гості – сини Роман, лейтенант прикордонних військ, Іван, артилерист, Савка, чорноморець, Григорій, агроном, Трохим, батько п’ятьох дітей. “І дочка Олеся – всьому роду втіха. Тиха, […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Зачарована Десна Як же гарно й весело було в нашому городі! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких – цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили – боялися […]...
- Олександр Довженко – Україна в огні (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО УКРАЇНА В ОГНІ (СКОРОЧЕНО) Одного тихого літнього дня у садочку зібралася родина колгоспника Лавріна Запорожця і тихо співала улюблену материну пісню “Ой піду я до роду погуляти”. Шумить, гуде Тополівка. До Лавріна приїхали гості – сини Роман, лейтенант прикордонних військ, Іван, артилерист, Савка, чорноморець, Григорій, агроном, Трохим, батько п’ятьох дітей. “І дочка Олеся […]...
- Воля до життя (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Військовий хірург розповідає своєму другові про те, як він рятував людей на війні, що бачив. Найважливіше, вважає він, це воля людини до життя. … Боєць зупинився тільки тоді, коли з його пораненої руки випав автомат. Він готовий був роздирати фашистів хоч би зубами, але руки зовсім не чув. З надзвичайним напруженням вийшов він з небезпечної […]...
- Незнайома (скорочено) – Блок Олександр По вечерам над ресторанами Горячий воздух дик и глух, И правит окриками пьяными Весенний и тлетворный дух. Вдали, над пылью переулочной, Над скукой загородных дач, Чуть золотится крендель булочной, И раздается детский плач. И каждый вечер, за шлагбаумами, Заламывая котелки, Среди капав гуляют с дамами Испытанные остряки. Над озером скрипят уключины, И раздается женский визг, […]...
- Воля до життя (скорочено) – довженко Олександр 1894-1956 У армійського хірурга Миколи дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. Є воля – є людина. […]...
- Олександр Довженко – Воля до життя (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Воля до життя (Стислий переказ, скорочено) Військовий хірург розповідає своєму другові про те, як він рятував людей на війні, що бачив. Найважливіше, вважає він, це воля людини до життя. … Боєць зупинився тільки тоді, коли з його пораненої руки випав автомат. Він готовий був роздирати фашистів хоч би зубами, але руки зовсім не […]...
- Олександр Довженко – Воля до життя (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ (СКОРОЧЕНО) У армійського хірурга Миколи Дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. […]...
- Зачарована Десна (інша версія переказу) скорочено – Довженко Олександр Автор-оповідач говорить, що все частіше його відвідують спогади. Можливо, через довгі роки розлуки з рідною землею, а може, що кожен колись має “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Пригадує, який гарний у них був город. Мати, бувало, говорила: “Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у […]...
- Печенізька облога Києва (скорочено) – Олесь Олександр Дізнались печеніги, що великий київський князь Святослав Ігорович в далекій Болгарії. Облягли, наче хмара, Київ. У місті плач і стогін: почався голод, бо не можна було з міста вийти й у місто ввійти. В цей час воєвода Претич з військом був недалеко за дніпром, але кияни не могли подати йому звістку і покликати на допомогу. […]...
- Оля Зайцева – Моє життя – пухнаста заметіль Моє життя – пухнаста заметіль, Наївно-біла і така морозна… Знайти вогонь в єднанні спраглих тіл Напевно, можна, тільки ж… несерйозно. А де ж шукать? На картах, по зірках? В свідомості змордованій до краю? Візьму й зліплю собі сніговика, Зігрію руки чорно-білим чаєм… І, може, справді, зовсім не біда Врочистий танець снігу невеселий Й моїх думок […]...
- Щоденник 1941-1956 (скорочено) – довженко Олександр ЩОдЕННИК 1941 – 1956 ПЕРША ЗАПИСНА КНИЖКА 1941 Обірвані брудні румунські й італійські полонені солдати кинулися на таких же жалюгідних німецьких полонених і стали бити. Це було огидне видовище і символічне. Полонених німців били жінки і діти, і конвоїри нічого не могли вдіяти. Жінки були злі і страшні, сама ненависть. Полонені мовчали, бо знали, що […]...
- Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ЩОДЕННИК 1941 – 1956 (СКОРОЧЕНО) ПЕРША ЗАПИСНА КНИЖКА 1941 Обірвані брудні румунські й італійські полонені солдати кинулися на таких же жалюгідних німецьких полонених і стали бити. Це було огидне видовище і символічне. Полонених німців били жінки і діти, і конвоїри нічого не могли вдіяти. Жінки були злі і страшні, сама ненависть. Полонені мовчали, […]...
- Я поліг біля Ржева (скорочено) – Твардовський Олександр Я убит подо Ржевом Я убит подо Ржевом, В безымянном болоте, В пятой роте, На левом, При жестоком налете. Я не слышал разрыва, Я не видел той вспышки,- Точно в пропасть с обрыва – И ни дна, ни покрышки. И во всем этом мире, До конца его дней, Ни петлички, ни лычки С гимнастерки моей. […]...
- На карб не ставте дотепер мені… (скорочено) – Твардовський Олександр На карб не ставте дотепер мені, Що інші полягли на тій війні, Хто старший, хто молодший – вік без меж, Не вернуться, чи варто річ вести, Що міг, та не зумів їх зберегти, Не в тому річ, але ж, але ж, але ж… Переклад А. Гризуна...
- Олександр Довженко – Біографія (СКОРОЧЕНО) О Лександр Довженко (1894-1956) “Слов’янство поки що дало світові в кінематографі Одного Великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка.” Чарлі Чаплін Народився 10 вересня 1894р. в с. В’юнище на Чернігівщині у родині неписьменних селян. Навчався у місцевій початковій та вищій школах. У 1911р. вступив до Глухівського вчительського інституту. Після закінчення інституту у 1914р. учителював […]...
- Пушкін – свій для всіх епох Пушкін – свій для всіх епох Все в мире покроется пылью забвенья, Лишь двое не знают ни смерти, ни тленья: Лишь дело героя да речь мудреца Проходят столетья, не зная конца. Фірдоусі Поезія Пушкіна і сам його образ – це пульсуюче щохвилини життя. Для нас Пушкін ніколи не буде застиглим класиком. Усе тому, що понад […]...
- О. С. Пушкін в дитячій літературі Тема: О. С. Пушкін в дитячій літературі Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837) Хоча О. С. Пушкін нічого і не писав спеціально для дітей, його твори вже за життя поета були популярними серед малих читачів. О. С. Пушкін був вихователем юнацтва. “Є завжди щось особливо благородне, лагідне, ніжне, благоухание й граціозне в усякому почутті Пушкіна”,- писав В. […]...
- Пушкін і Наталі Реферат на тему: “Пушкін і Наталі” Тихим жовтневим вечором Пушкін попросив художника Карла Брюллова намалювати портрет своєї молодої дружини Наталі Миколаївни. Він називав її просто – Наталі. Почуття глибокої любові він зберіг до дружини протягом усього їх спільного життя. Хто ж вона, ця жінка, який випало щастя й одночасний іспит бути коханою такої людини? Про […]...
- Олександр Олесь – Біографія (СКОРОЧЕНО) Олександр Олесь Справжнє прізвище – Кандиба (1878-1944) Символіст Народився 4 грудня 1878 року в м. Білопілля Слобожанщини, Сумської області в чумацько-селянській сім’ї. Закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова. Брав участь у випуску рукописних журналів “Комета” та “Первоцвіт”, в яких з’являються […]...
- Твір на тему: Мій улюблений поет (А. С. Пушкін) Мій улюблений поет (О. С. Пушкін) У кожної людини в житті є найулюбленіший письменник або поет. Його твори ми здатні захоплено читати й перечитувати по декілька разів, і вони від цього стають ще більш цікавими та улюбленими. Таким письменником став для мене О. С. Пушкін. Я не пам’ятаю, коли вперше почула його ім’я, але це […]...
- М. Лермонтов і О. Пушкін М. Лермонтов і О. Пушкін І. Історичні умови формування. (Епоха Пушкіна і Лермонтова: час напередодні повстання декабристів і наступна після його розгрому реакція.) ІІ. Подібність і відмінність поглядів і настроїв поетів. 1. Тема поета у творчості Лермонтова в порівнянні з лірикою Пушкіна. (Лермонтов: поет не самотній провидець, а народний трибун, приречений жити і діяти в […]...
- Повчання Володимира Мономаха (СКОРОЧЕНО) Повчання Володимира Мономаха (СКОРОЧЕНО) Володимир Мономах починає свій твір поясненням, що, вже сидячи “на санях” (тобто перед смертю, оскільки покійників за звичаєм возили саньми будь-якої пори року), він хоче залишити повчальні настанови своїм дітям. Починається твір кількома цитатами зі Святого Письма, потім подається молитва до Богородиці. Тільки після цього Мономах переходить власне до повчання дітям. […]...
Образ головного героя твору я романтика.