Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Заробітчанські пісні
Заробітчанські пісні
Заробітчанські пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких пов’язані з життям та умовами праці сезонних робітників, “строкарів” на поміщицьких ланах, пасовиськах, промислах” в артілях та ін. Тимчасове заробітчанство поширилося після скасування кріпацтва у другій половині XIX ст. й охопило безземельну частину селян, які в Східній Україні з Полісся подавалися у південні степи чи промислові райони донбасу, а в Західній – з Галичини, Буковини в Молдавію на тимчасові заробітки. Виділення З. п. в окрему
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Родинно-обрядові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Родинно-обрядові пісні – найдавніші за походженням, пройшли багатовіковий розвиток і побутують у народі до наших днів. Родинно-обрядові пісні супроводжують людину все життя – від народження й до смерті. Цикли: весільні; колискові; плачі й голосіння. Найбільш різноманітним серед родинно-обрядових пісень є весільний цикл. Він органічно входить у весільне дійство, яке умовно можна поділити […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) I. Цілюща сила пісні. (Гарна пісня поліпшує настрій, надає впевненості, віри в себе.) II. Пісні – це наше життя. (Історичне минуле, трудові дні, кохання.) III. Пісня єднає народи. (Треба поважати пісенну творчість інших народів, бо у тих піснях – історія та дума народу.) IV. Погляд […]...
- Бурлацькі пісні Бурлацькі пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці бурлаків – людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання. Мандрівне заробітчанство набуло особливого поширення з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком промисловості й транспорту у XIX ст., які все більше потребували найманої праці. Бурлаками найчастіше ставали […]...
- Суспільно-побутові пісні У соціально-побутових піснях відтворено життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало українців заради миру, спокою й добробуту своїх родин залишати домівку та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві. Ці пісні поділяють на Козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські. […]...
- Соціально-побутові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народнопісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Цикли: Козацькі; Гайдамацькі; Рекрутські; Солдатські (жовнірські); Бурлацькі; Заробітчанські (строкарські); Чумацькі; Кріпацькі; Наймитські; Родинні; Сирітські. Соціально-побутові пісні […]...
- Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться […]...
- Чумацькі пісні Чумацькі пісні – тематична група української станової (суспіль-но-побутової) лірики, зміст якої відображає життя і побут чумацтва – популярного промислу українців ще з княжих часів. Основна його функція полягала у транспортуванні на великих просторах України і сусідніх землях найнеобхідніших продуктів – солі, риби, різного краму з інших країн, які, зі свого боку, потребували українського хліба, меду, […]...
- Твір на тему: Поетика народної пісні Поетика народної пісні Мабуть, рідко можна знайти таку людину, яка б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так вабить слухачів? Насамперед, своєю особливою поетичною мовою і стислою, влучною, образною. Наприклад: Із-за гори, із кручі Буйне військо виступає. Після прочитання цих коротких рядків і нашій уяві постає крута гора, із-за якої виступає велике військо, […]...
- Пісні – Рильський Максим Коли пісн мойого краю- Піливуть у рiдних голосах, Менi здається; – що-збираю Цілющі трави я в лугах. В пiснях і труд, i даль походу, Iжаль, i усмiх, і любов, I гнiв великого народу; І за народ пролита кров. В піснях – дівоча світяа-туга- І вільяий помах косаря, В них юність виникає-друга, Висока світиться зоря. Люблю […]...
- Жовнірські пісні Жовнірські пісні – народні пісні суспільно-побутового циклу про вояцьке життя примусово рекрутованих українців до царського та цісарського військ. Слово “жовнір”, “жовняр” прийшло в Україну через Польщу із середньовічної Європи, де наймані вояки за службу отримували плату – “жолд”. З кінця XVIII ст., після ліквідації козацького війська в Україні та у зв’язку з поділом Польщі й […]...
- Козацькі пісні Козацькі пісні – ліричні твори з козацької доби в історії України, в яких оспівано героїчну боротьбу проти іноземних поневолювачів, життя і побут козацьких родин. Належать водночас до історичних та ліричних станових (суспільно-побутових) пісень. Такий поділ цілком умовний, зроблений за ознакою наявності чи відсутності в них конкретних історичних фактів. К. п. відзначаються не так жанрово-стильовими особливостями […]...
- Наймитські пісні Наймитські пісні – тематичний цикл станової (суспільно-побутової) народної лірики, що відображає настрої, умови побуту і соціальний стан наймитів у селянських господарствах, особливо після скасування панщини, коли багато селянських родин, т. зв. дворових, залишилися без землі або втратили її внаслідок різних обставин. Тема наймитства наявна і в інших групах станової лірики (чумацької, заробітчанської, рекрутської, робітничої, емігрантської, […]...
- Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої взаємини, діставала відповідні морально-етичні наставлення. Пісні дівчат вимагали від хлопців ввічливості, охайності, веселості, енергійності, а головне – щоб не старими, […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Hаталка Полтавка” Роль пісні в п’єсі І. П. Котляpевського “Hаталка Полтавка” Пpочитавши, а потім пеpеглянувши п’єсу І. П. Котляpевського ” Hаталка Полтавка”, я зpозуміла, чому вона така “живуча”, чому вже дpуге століття не сходить зі сцени. Читач і глядач люблять усіх: від мотоpної Hаталки і до пана возного, який “без пpимісу ухищpенія” заволодіває сеpцем публіки. П’єса пpобуджує […]...
- Українські колискові пісні Українські колискові пісні – це багата музично-словесна палітра щирої, безпосередньої і ніжної поезії. Частина К. п. оповита серпанком смутку, і ця тональність характерна і в літературних ремінісценціях (Т. Шевченко – “Ой люлі, люлі, моя дитино”, С. Руданський – “Над колискою”, збірка поезій П. Карманського “Ой люлі, смутку!” тощо). Спеціальні збірники і розвідки про К. п. […]...
- Роль пісні у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Знаменита п’єса І. Котляревського “Наталка Полтавка” з’явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів. Проте роль пісні в п’єсі “Наталка Полтавка” значно ширша. Вона полягає насамперед у характеротворенні. Наприклад, пісні […]...
- Пісні Марусі Чурай (Засвіт встали козаченьки) скорочено – Історичні пісні Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає. – Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки Додому вертайся! – Ой […]...
- Календарно-обрядові пісні Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки). Зимовий цикл Колядки виконують під час обряду […]...
- Гайдуцькі пісні Гайдуцькі пісні – фольклорний пісенний епос переважно балканських народів – сербів, хорватів, болгар, албанців, а також румунів і молдован. Назва пішла від слова “гайдук” – вояк-піхотинець (угорською мовою), учасник збройної боротьби південнослов’янських народів проти турецьких загарбників у XV-XIX ст., народний захисник, визволитель. Г. п. оспівують героїчні подвиги ватажка та його загону, Невеликі за обсягом, героїко-епічні […]...
- Дмитро Загул – “Пісні не списані… “ Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо воленьку, Найдемо щастя і рай! Сльози забудемо, Долю добудемо, Всюди засіємо май! В сонці купайтеся, З хмарами грайтеся, Жемчуги сійте свої, Росами сійтеся, Щастям засмійтеся, Пісні веселі мої! ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “ВЕСНЯНІ МРІЇ”...
- Пісні у творчості Андрія Малишка Пісні у творчості Андрія Малишка Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне і майбутнє. У ній – тонка краса і переможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну […]...
- Пісні Марусі Чурай (Ой не ходи, Грицю) скорочено – Історичні пісні Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько […]...
- Історичні пісні Історичні пісні – ліро-епічні фольклорні твори про конкретні історичні події, процеси та історичні особи. Історична конкретність змісту є найвагомішою підставою для виділення І. п. в окрему групу, що за структурними ознаками є сукупністю різнотипних жанрів, пов’язаних з історією. для класифікації І. п. найвідповіднішим є хронологічно-тематичний принцип. Найдавніший цикл складають І. п. з доби козаччини XV-XVIII […]...
- Великодні пісні Великодні пісні – умовна назва прадавніх обрядових пісень весняного та частково зимового циклів, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового. У цій групі пісенно-обрядових дійств – дівочі хороводи зі співом веснянок, гаївок, рогульок, риндзівок, водіння тополі, приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців (“Брама”, “дзвінниця”, “Коза”, “Король, […]...
- Русальні пісні Русальні пісні (троєцькі) – вид календарної обрядової лірики, яка супроводжувала звичаєво-обрядові дії протягом “русального тижня”, що за християнським календарем починається в П’ятидесятницю, на Святу Трійцю, на 50-ий день після Великодня (переважно на кінець травня – початок червня). Р. п. і відповідні обряди – це спадок глибокої давнини. Вони віддзеркалюють уявлення давніх українців, пов’язані з міфічною […]...
- Весільні пісні Весільні пісні – вид традиційної родинно-обрядової народної пісенності, який є органічним складником весільних обрядових дій. Саме зв’язок з обрядовими весільними діями (заручини, плетення вінка, убирання гільця, випікання короваю, посад, розплітання коси молодої, її викуп і прощання з родиною, переїзд до молодого тощо) відрізняє В. п. як змістом, так і способом виконанння від інших ліричних пісень, […]...
- Роль пісні в п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Народна пісня – це душа будь-якого народу. Тим більше, якщо це стосується української пісні. Бо наша мова – співоча, за красою й милозвучністю недарма посідає одне з перших місць у світі. За легендою, сам Бог подарував нашому народові пісню. З того часу всі свої почуття – радість, сум, тугу, надію – українці висловлюють у піснях. […]...
- Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” (1) “Наталка Полтавка” перший драматичний твір нової української літератури, в якому сила і чарівна краса любові до свого народу з самого серця І. Котляревського перейшла у його твір. Ця п’єса виникла саме тоді, коли на терені нашої історії вирішувалась доля української культури. Її поява була тим могутнім весняним громом, що розбудила свідомість нашого народу. Автор прагнув […]...
- “Я родом із пісні” (поетична творчість Миколи Сингаївського) Українська пісня! Коштовні й невичерпні скарби нашого народу. Щастя й горе, смуток, печаль, радість, натхнення, любов і страждання дзвенять у піснях. І недарма, бо українці – співучий народ, і лісні їх линуть по світу, зачаровуючи душу. “Я родом із пісні”, – сказав якось відомий український поет Микола Федорович Сингаївський. З тієї ніжної пісні-колисанки, що наспівувала […]...
- Твір на тему: Народна пісня – душа народу Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі […]...
- Волочебні пісні Волочебні пісні – вид білоруської календарно-обрядової пісенності, якою дружини “волочебників”, подібно до українських колядників, у великодній понеділок вітають людей. Головний зміст В. п. – побажання, віншування, яке висловлює молодь родині у свята, за що їй дарують калач і крашанки – “воло-чільне”. Змістом, формою, характером виконання В. п. близько споріднені з українськими колядками, в яких нерідко […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Купальські пісні Купальські пісні – вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові – Купайла, або Купала. до новітнього часу цей святковий обряд дійшов фрагментарно, із запровадженням християнства він поєднався зі святом Івана Хрестителя (відбувався в ніч з 23 на 24 червня за ст. ст.), став називатися в народі […]...
- Ой у степу криниченька скорочено – Соціально-побутові пісні Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. (2) Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п’ють. Бо в Крим доріженьку чують. (2) Ой Бог знає, та Бог і відає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, (2) Розпустили сірі воли пасти При зеленій […]...
- Роль пісні у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” І. П. Котляревський дав українській літературі твори, відзначені рисами народності та насичені народним гумором. Перша п’єса нової української літератури “Наталка Полтавка” дістала цілком заслужено назву народної опери, а її сценічне життя почалося ще задовго до публікації. її сюжет відбиває суспільні відносини і типові образи людей – представників простого народу та сільської верхівки. Але мотив віддання […]...
- Жартівливі пісні Жартівливі пісні – фольклорні і літературні пісенні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Зустрічаються в усіх видах української фольклорної лірики – від календарно-обрядової до історичної і танцювальної, але найбільше у родинно-побутовій і пісенних мініатюрах (коломийки, частівки). Ж. п. своїм змістом охоплюють усі сфери життя – родинного і громадського, відзначаються яскравою і розмаїтою поетикою, наставленою на комічний […]...
- Добрий вечір скорочено – Календарно-обрядові пісні Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой перший же […]...
- Пісні Марусі Чурай – Засвіт встали козаченьки (Характеристика твору) Характеристика твору Марусі Чурай “Засвіт встали козаченьки” Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, […]...
- Твір на тему: Поєднання язичницької віри та християнства в календарно-обрядовій пісні Поєднання язичницької віри та християнства В календарно-обрядовій пісні Серед жанрів усної народної творчості найпопулярнішим і найулюбленішим є пісня. Завжди лунає – в свята, в будні, в години праці… Українська душа невіддільна від пісні. Багато хто своє зачарування українською піснею перетворив на професію. У пісні відбита не лише висока духовність народу, його лексичне багатство, а й […]...
- Значения пісні в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” I. Українці – співучий народ (в піснях знаходять вияв мрії, прагнення, сподівання народу; пісні в п’єсі створені на основі народних – задушевних, урочистих, веселих, серйозних). II. Пісня – засіб відображення характерів героїв, їх почуттів. 1. “Ой я дівчина Полтавка”, “Видно шляхи полтавськії” тощо (небагата, працьовита, проста, чесного роду дівчина з добрим серцем, за нею впадають […]...
Фамусовское общество.