Заєць Василь – Льон посіяла зозуля (Збірка)
1973 рік, видавництво “Веселка”
КРАСЕНЬ БЕРЕЗЕНЬ
От і знов, от і знов
Красень березень прийшов.
В нього мова жайворова,
В нього дудка бузинова.
Перший раз подув у дудку –
Потекли струмочки прудко.
Як удруге задудів –
Вийшла річка з берегів.
Втретє березень заграв –
Тракторист орать почав.
ЗОЗУЛИН ЛЬОН
Льон посіяла зозуля,
А доглянути забула:
Ціле літо пролітала,
Восени про льон згадала,
Прилетіла й плаче:
– Ох!
Замість льону виріс мох!
СКІЛЬКИ дІТОК?
– Голубок,
Скільки в тебе діток?
– двоє гарненьких,
Двоє біленьких,
Двоє старанних,
Двоє слухняних.
– Скільки ж то їх?
– двійко усіх!
ПІдКОВА
(Загадка)
Прокатався грім
На коні баскім,
Загубив підкову
Семикольорову.
(Веселка)
ДОЩ І СОНЯХ
Дощ за вухо соняха – торк, торк!
Соняшник голівкою – хить, хить:
– Іди собі, дощику,
Не пустуй!
СКИБА
Трактор скибу крає,
Дощик умиває,
Вітерець милує,
Сонечко цілує.
КОМБАЙН І СЕРП
Пшениці Комбайн косив
Та й Серпа якось зустрів
І відразу зупинився,
Дуже чемно уклонився:
Діду Серпе!
Правда, в нас
Врожайний серпень?
ЗИМОВИЙ ГРИБ
Дід Мороз по лісі йшов,
Під кущем гриба знайшов.
Смик за ніжку так і сяк –
Не подужає ніяк.
Окуляри дід надів,
Придививсь і аж присів:
– Та який же це грибок?
Це засніжений пеньок!
ТОЛОКА
Коло нашої ріки
Місять глину ластівки.
Стриж відерцем
Воду носить,
Все питає,
Чи не досить.
ПІСЕНЬКА ЦЕГЛИНОК
Ми цеглинки-
Веселинки,
В нас червоні
Боки й спинки.
Ми цеглинки-
Веселинки
Швидко зводимо
Будинки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Василь Стус – У цьому полі, синьому, як льон У цьому полі, синьому, як льон, Де тільки ти і ні душі навколо, Уздрів і скляк: блукало в тому полі Сто тіней. В полі, синьому, як льон. Судилося тобі самому бути, Аби спізнати долі, як покути, А в цьому полі, синьому, як льон, У цьому полі, синьому, як льон. Сто чорних тіней довжаться, ростуть І […]...
- Заєць Василь – Голубий дзвоник (Збірка) Збірка віршиків: У майстерні, Жайвори, Кучерява вулиця, Хата на колесах, Черевички, Голубий дзвоник, Сінокіс, Чотири люстерка, Шпакові ягоди, Моя кізка, Метро, Скільки треба черевиків, Світлячок У МАЙСТЕРНІ Ще вітри холодні віють, Ще в полях сніги біліють, А в майстерні кожний день Тільки й чути: дзень та дзень! Ремонтують тут машини, І весела пісня лине, Б’ється […]...
- Діденко Василь – Берізка (Збірка) 1975 рік, видавництво “Веселка” КОЛИ ТЕПЛО ВЕРТАЄТЬСЯ Тієї, що у березні, Нема на річці криженьки. Кульбабки жовті в березі Росою миють ніженьки. Весна дзвенить, весна гуля, Вкриває листям пагілля. Весна зими не слухає, Погожим вітром дмухає. Метелик – наче квіточка. Він – ранній вісник літечка. Нехай йому літається, Коли тепло вертається. ШКОЛЯРОЧКА Первовесни блакить Співа […]...
- Вітка Василь – Пташина школа (Збірка) 1975 рік, видавництво “Веселка” СИНИЦЯ Цвінь-цвень! Пінь-пень! Добрий день! добрий день! Хто ж оце мене вітає – Славка а чи щиглик? Підлітає і сідає, Голосно співає. Треба ж так от помилитись – Не впізнав я був синиці. Співучої жартівниці. Прилітала ж ця синиця Узимку щоднини, Приладнав я годівницю Їй до яворини. Пінь-пень! Цвінь-цвень! Прилітай, моя […]...
- Дарда Володимир – Відчиняй віконце (Збірка) 1975 рік, видавництво “Веселка” ЗИМОВА КАЗОЧКА За вікном хурделиця, Сніг – мов білі гуси. Дітворі розказує Казочку бабуся. Про малого хлопчика, Про чарівні ножиці – Міг він ними вирізати, Що тільки захочеться. “Коли б я їх мала,- Обізвалась Олечка,- Я б з любов’ю вирізала Веселее сонечко. Щоб надворі стало І тепло, і літо, Щоб завжди […]...
- Павло Мовчан – “Придобно живу під листком, наче пташка… “ Придобно живу під листком, наче пташка: Відкрито-зелена селитьба моя; Щоденно листок шелестить для острашки, Звивається поруч піщана змія… Хитається гілка – оселя кленова, На вітрі танцює: хить-хить та хить-хить, Нема супокою – душа колискова Із прірви у прірву летить. Чи в прокиді втіха, якщо в колисанні Проходять зраховані ночі і дні? Якщо кожен смуток і […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Зозуля Ой, закувала знов зозуля. Мабуть, кує вже сотий раз? Вже двадцять весен в юних гулях Відмірюю піснями час. Роса сріблилась на малинах, Хлоп’я молилось до весни. Зозулями хвилини линуть І хлопцеві малюють сни. 20 січня 1935...
- Струтинський Василь – Хочу я на трактор (Збірка) 1992 рік, видавництво “Чернігів” НАШ БЕРЕЖОК Люблю наш бережок, Коли на нім сніжок, Коли ручай співає Чи квітне моріжок. Люблю в осінню мить, Коли багрець горить І рідний бережок Під жовтим листям спить. СИНИЧКА Ще мороз та іній на гілках, Не вернувся з півдня жоден птах, А синичка ранню і ясну Піснею пробуджує весну. – […]...
- Голобородько Василь – Хлопчик малює літо (Збірка) 1995 рік, видавництво “Веселка” ХЛОПЧИК, ЯКИЙ СТОЇТЬ СЕРЕд ЛІТА Хлопчик стоїть, Зупинений на бігу через літо. Летить повз нього бджола, Хлопчик принюхається-принюхається й знає: Ця бджола полетіла із медом, Що пахне липовим цвітом – Набрала у квітці липи; Ця бджола полетіла із медом, Що пахне гречаним цвітом – Набрала у квітці гречки; Ця бджола полетіла […]...
- Мельник Василь – Світлячок (Збірка) Казки “Господар гаю”, “Крилаті майстри”, “Сонечко і сонячні зайчики”, “Світлячок”. СВІТЛЯЧОК Щовечора, коли сонце ховалося за високі гори на спочинок, а у ліс тихо приходила темна ніч, світлячок вибирався на високий пеньок край лісової стежини і своєю голівкою підіймав ліхтарик. Зовсім крихітний, але його жовтогарячі промінці всю ніч освітлювали стежину, якою ходили мешканці лісу, аж […]...
- Малишко Андрій – Журавель-журавлик (Збірка) 1976 рік, видавництво “Веселка” БАБУНЯ-ТРАВА Бабуня-трава, жовтокоса й тиха, Глянула з-під снігу, а в небі сонце. Глянула вдруге – жайворон в’ється. Молоточками дзвонить в синю тарілку. – Еге ж, виходьте, мої травенята, Березень! І висипали малі травенята Рястом, проліском, білим роменом, В луг, на подвір’я, попід ворота. А чотири травки в глиняний горщик Вскочили на […]...
- Українська народна лічилка – джибанець-молодець (Збірка) 1979 рік, видавництво “Веселка” Раз, два, три, чотири, Мене грамоти учили: І читать, і нисать, І на конику скакать. Гулі, гулі – Такі очі, як моргулі, Чинки, чинки – Такі очі, як мисчинки, Чата, чата – Такі очі, як горщата. Сидір, Мидір та Каленик Та поставили куреник. У куренику сидять, По варенику їдять. Одинчики, дробинчики, […]...
- Володимир Лучук – дарунки для мами (Збірка) 1985 рік, видавництво “Веселка” ЗАБЛУдИЛАСЬ ПІСЕНЬКА Несла пісенька із лісу Козубок суниць. Заблудилась пісенька Між густих ялиць. Рвала пісенька у лузі Цвіт рясних купав. Заблудилась пісенька Між зелених трав… Не журися, пісенько, Ти ж тут не одна! – Відгукнулась пісеньці Далина. Бережечком понад морем Пісенька ішла – Черепашку-рапару У піску знайшла. Ми в мандрівці Радісно […]...
- Володимир Лучук – Мак На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. У барвистій парасольці Зацвітає мак на сонці. У зеленому плащі Мак не мокне на дощі. На городі – Ой, так, так – Мама висіяла мак. Мак росте, росте угору – Дозріває в літню пору. Вліво-вправо – хить та хить Дзвінко маківка дзвенить....
- Мельник Василь – Веселчині стрічки (Збірка) Казки та оповідання про природу “Первоцвіт”, “Веселчині стрічки”, “Кульбабині коси”, “Сонячні зайчики”, “Насіння для мами”, “Гарбуз-хвалько”, “Сірий м’ячик”, “Чаїний танок”, “Плаваючі парасольки”, “Малюнок на снігу”, “Чий кожух?”, “дядько Мороз”. ПЕРВОЦВІТ У сиву давнину, коли ще не було ані зими, ані снігу, квіти цвіли круглий рік. В полях і садах, у лісах і горах – всюди […]...
- Микола Вінграновський – Вві сні наш заєць знову задрімав Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де б йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав І серце своє заяче під лапи. Додому ніч собі на небо йшла, І на зорю дивилася мурашка… Дрімайлику тим часом зацвіла Під вусом, під самесеньким, – Ромашка! 1969...
- Павло Мовчан – Здобутки Весняна тонкість фарб – Березова намітка Сполохано тремтить, бо вітер продува, І в душу зазира жовтавим оком квітка, І щулиться до щік ласкавенька трава. На біле сповиття нав’ється ще зелене, Круглішим станеш ти, неначе шовкопряд, Хай в затишку дріма твоя душа злиденна, Допоки тче нитки розвеснянілий сад. Ні затяжні дощі, ні в’їдлива сльотиця Не збудять, […]...
- Списаренко Борис – Веслярик (Збірка) 1977 рік, видавництво “Веселка” ВЕСЛЯРИК Двоє юних теслярів Човника довбали, А ще двоє ковалів Якорець кували, У сопілку вигравав Біля них дударик, А веселечка стругав Я, малий веслярик. Ой ти, човнику-клене, Добре денце смолене, Ти на хвилях нас гойдай І до моря поспішай! ВЕСНА Пливуть тумани над землею, Над тихим гаєм, над ліском. Із світанковою […]...
- Полинок Валентина – Романко та ромашки (Збірка) Короткі віршики для малят БЕРЕЗЕНЬ Крап-дзень! Крапле березень. Вже потічки заструміли, Очі проліски розкрили, У струмочках вмилися, Сонечку вклонилися. ШПАЧОК У саду живе шпачок,- Чорна шапочка й бочок, Чорні крильця, Чорна спинка, Чорний весь, Мов та вуглинка. РОМАНКО ТА РОМАШКИ Вдень, увечері та ранком Мама зве мене Романком, Білі квіти ставить в чашку, Називає їх […]...
- Лагода Валентин – Веселе люстерко (Збірка) 1973 рік, видавництво “Веселка” ВИПРАВдАЛАСЬ Запитали у Марічки: – Чом не чистиш черевички? А вона надула губи: – Ви ж казали чистить Зуби! НЕ ТАК БАГАТО – Я приніс, татусю, двійку,- Каже батькові Андрійко. – Це жахливо! – мовить тато. – В тебе їх і так багато… – Тату, ні! Чекай хвилину – Я вже […]...
- “Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського) Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті […]...
- Петров Федір – Цікава екскурсія (Збірка) 1967 рік, видавництво “Веселка” ЧИ БУВ ТИ В ЛІСІ НАВЕСНІ Чи був ти в лісі навесні? Чи слухав співи голосні? Чи бачив, як берізки Роняють дрібні слізки? Якщо не був, мерщій іди, А вдома, друже, не сиди. І ти почуєш, як і я, Знайому пісню солов’я. А на долині, в гущині, Побачиш білку на сосні. […]...
- Храпач Григорій – Струмок (Збірка) Віршики і віршовані загадки для малят. ** Він біжить, і дзвенить, і витьохкує!.. – Ти куди це, струмочку? – Біжу, Може, чимось комусь послужу. – Ти чого так дзвениш? – А дзвеню Радий квітам я, сонцеві, дню! – І біжить, і дзвенить, і витьохкує!.. ** Понад лугом линуть, линуть Звуки хриплуваті, Ніби хтось міцну тканину […]...
- Павло Глазовий – Зозуля Злий, сердитий з полювання повернувся зять. Теща зразу ж причепилась і давай пилять: – де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я! Є у тебе жінка, діти? В тебе є сім’я? Як субота – за рушницю і побрів у ліс… – Зять надувся: – Причепилась, взяв би тебе біс. – Це мене? – жахнулась […]...
- Зозуля і півень – Глібов Леонід – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – А ти, голубонько, ти, кралечко […]...
- Стельмах Михайло – У нас гуси не сердиті (Збірка) \ 1983 рік, видавництво “Веселка” ЦАПОК Взимку лагодив цапок Віз, і борону, й плужок. В квітні виорав цапок Огородець і ланок. Та й засіяв лан цапок Для цапихи і діток. А цапиха І дітки Садять цапу огірки. У НАС ГУСИ НЕ СЕРдИТІ Невеличка наша річка – Я її перепливаю, А на березі сестричка “Гиля, гусоньки”,- […]...
- Зозуля та дрізд – Сковорода Григорій Зозуля прилетіла до чорного дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш […]...
- Як заєць ошукав ведмедя – Народні казки ЯК ЗАЄЦЬ ОШУКАВ ВЕДМЕДЯ Був собі в одному лісі ведмідь. Та такий дуж’ий та лютий!.. Піде було по лісі і душить та роздирає все, що здибає. Ліс був великий, і звірини в ньому багато, та проте страх пішов на всіх. Адже так і року не мине, а в цілому лісі душі живої не лишиться, коли […]...
- Забашта Любов – Коли я виросту (Збірка) Віршики “Яблунька”, “Веснянка”, “Ллеки”, “Про журавлиців”, “дощик і веселка”, “гуси”, “По гриби”, “Санки”, “Зіроньки”, “Чижик”. ВЕСНЯНКА Іде весна, іде красна, І сонечко всміхається, І перші квіти-проліски Крізь листя пробиваються. Пливе весна на човнику, На човнику сріблястому, А ми її стрічаємо Веснянкою і рястом. ЯБЛУНЬКА Посаджу я яблуньку У дворі, Буде веселіше Дітворі. Дні стоять осінні […]...
- Білоус дмитро – Пташині голоси (Збірка) 1961 рік, видавництво “Веселка” ДРУГОВІ ПЕРНАТИХ Любий друже мій, юннате, Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, черви, комах? Таж птахи із нами в спілці – Поля й лісу сторожі: Сови, дятли, серпокрильці, Щиглі, одуди, чижі… Тож як стрінеш непутящих, Що біжать поза двором Видирати гнізда в хащах,- Ти одразу присором! Між дорослих і малечі […]...
- Бабка Марія – Скрипалі (Збірка) 1967 рік, видавництво “Веселка” ХУСТОЧКА Я сказала тихо голці: – Ший хутенько, не колись, Це ж я хусточку Миколці Вишиваю, подивись! Поспішає швидко голка, Не лінується, ні, ні! Посміхається Миколка: – Гарна ж хусточка мені! НЕ СУМУЙ, БЕРІЗКО Не сумуй, берізко, Не журись, не треба Скоро знов прилине Веснонька до тебе. Бо лихий морозець Недарма […]...
- Малишко Андрій – Птиці-зірниці (Збірка) Вірші “Перепілка”, “Підкови”, “Заєць-побігаєць”, “Птиці-зірниці”, “дощ”, “Бабуня-трава”, “Кізка”, “Кіт-воркіт”, “Журавель”, “Соловейку-солов’ю”. ПЕРЕПІЛКА Ой летіла птиця – Пе-ре-пе-ли-ця. Не під небесами – Житами, вівсами, Гречками медвистими, Пшеницями чистими. Хвалилася птиця – Пе-ре-пе-ли-ця: – Здрастуй, спілий колосе, Ясна зірко, Діточок я вивела Аж семірко! – Не хвалися, птице, Пе-ре-пе-ли-це! Під моїми ж вусами, Світлими та русими, Зерна […]...
- Антонич Богдан-Ігор – до весни Весно – слов’янко синьоока, Тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, Що з дна сріблистим мохом сяють. Направо льон і льон наліво, Дібровою весілля їде. Скрипки окрилюються співом, І дзвонять тарілки із міді. Розкотисті музики грають, Свячене сонце в короваю. Весна весільна і п’янлива, Червоний клен, мов стяг. Це ти мене заворожила На […]...
- Павло Мовчан – Вогонь (“дивлюся на вогонь, як полум’я струмує… “) Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує, На вигинах своїх він настрій мій формує: Сюди-туди хить-хить, Назад – вперед, угору, Горить душа, горить, І полум’я – прозоре… Хвилястий, як вода, Приплив – відплив у тілі, І лущиться слюда У горлі обвуглілім: – О люба, лебедій Хвилястим плином ліній, Випалюється лій З долоней – білих лілій… Оплавлюється […]...
- Стельмах Михайло – Літо-літечко (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” ЛІТО-ЛІТЕЧКО Стоять веселі соняхи у цвіті, На їхніх віях досвіт будить бджоли – Це степом, наче мати, ходить літо, І колос нам віщує добру долю. Ой літечко-літо – Пшениця-яриця, Та дзвін медоцвіту, Та схилене жито. У житі, як в хаті, живе перепілка, У неї дрібненьких діток аж вісьмірко, Та гарно маленьким […]...
- Павло Мовчан – “Голос зозулі, мов двері на вітрі… “ Голос зозулі, мов двері на вітрі, В темному лісі протяжно скрипить… Хто на порозі стоїть тогосвітнім І прочиняє: хить та хить-хить?.. Зайде і вийде. Вийде і стане, Тишу протяжну за ручку шарпне… Клич нерішучий стає дерев’яним, Рветься мовчання туге, голосне… І сповиття розриває шовкове Демон незримий сухими крильми; Голос зозулі – це поштовхи крові, Спалахи […]...
- Павло Мовчан – Рівні погуки зозулі Голос зозулі, мов двері на вітрі, В темному лісі протяжно скрипить… Хто на порозі стоїть тогосвітнім І прочиняє: хить та хить-хить?.. Зайде і вийде. Вийде і стане, Тишу протяжну за ручку шарпне… Клич нерішучий стає дерев’яним, Рветься мовчання туге, голосне… І сповиття розриває шовкове Демон незримий сухими крильми; Голос зозулі – це поштовхи крові, Спалахи […]...
- Журба Кузьма – Перший грім (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” ПЕРШИЙ ГРІМ Вже верба сережками Розцвіла І дзвенить над стежкою Край села. Знов гайстрі клопочуться Коло гнізд. Позбігались хлопчики Та й на міст. І в ставку корабликів, Мов качат. А у лозах зяблики Не мовчать. Хмарка сонце застує. Перший грім: – Здрра-а-стуйте! – Каже всім. В ГАЮ На сучку гніздечко, А […]...
- Компанієць Лідія – Голубий ара з Амазонки (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” “НЕ РУШ МЕНЕ” Лиш травень луки та гаї В зелене одягне,- Прогляне рясно із землі Трава “не руш мене”. Вона блискуча і м’яка, Її впізнає всяк… А знаєш ти, чому народ Назвав її отак? Бо ця травичка – вереда: Вітрець ледь-ледь війне,- Вона шепоче-шелестить: – Не руш, не руш мене! Комаха […]...
- Горева Євгенія – Кит і слон, і ми, і пароплав (Збірка) 1977 рік, видавництво “Веселка” КИТ, І СЛОН, І МИ, І ПАРОПЛАВ Я так співав! Я так стрибав! Ні-ні, То був не сон: До мене йшов, У гості йшов Із слоненятком слон! Я вмить Великого Стола Біленько застелив. Побіг приніс Томатний сік І в глечики налив. Я швидко Печива Привіз Аж два грузовики. Купив бананів Цілий […]...
Вулиця опис.