Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив”
Життєве кредо Олега Ольжича
У вірші “Господь багатий нас благословив”
Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба) – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки.
У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок (“Рінь”, “Вежі”, “Підзамчя”), оповідання для дітей “Рудько”, публіцистичні статті,
Творче кредо Олег Ольжич висловив у лаконічному за формою (усього 8 рядків) вірші “Господь багатий нас благословив”. У жодну з названих збірок цей вірш не увійшов. Він, як і ряд інших його поезій (“Пророк”, “Ясне мерехтіння
Не здійснилась за коротке життя поета його мрія – бачити Україну самостійною, незалежною державою. У 1944 році Ольжич був закатований фашистами у концтаборі Заксенхаузен (неподалік Берліна). Німецьким загарбникам, як і поневолювачам з боку радянської Росії, не хотілося бачити Україну вільною. І ті, і ті готували для неї ярмо. Вона була джерелом робочої сили, багатим на природні копалини краєм, місцем, де можна поживитись плодючими землями, деревиною. Одна тоталітарна система повстала проти іншої, і в цій борні такими необхідними для самосвідомого українця стали господні “дари”, яких не зможе відняти ніхто:
Любов і творчість, туга і порив,
Відвага і вогонь самопосвяти!
Маючи саме ці риси в своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе колись врешті стати переможцем, обрати свій “найхмельніший келех”. Для Ольжича – це “келех” волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж “солодких і променистих вин”, під якими поет розуміє “солодкі” обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Короткий життєпис Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших […]...
- Філософічність лірики Олега Ольжича Філософічність лірики Олега Ольжича Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег […]...
- Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
- Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій […]...
- Моральний заповіт нащадкам у творах Олега Ольжича Товаришу любий мій, брате, Дивися у вічі рабам, Як будете так воювати, Вкраїни не бачити вам! Олег Ольжич Поезія Олега Ольжича (Кандиби) посідає чільне місце в його творчості, – це поезія патріотичної мужності й визвольної боротьби, вона гідно репрезентує так звану “Празьку школу”, до якої належали Маланюк, Мосендз, Теліга, Степанович, Лятуринська та інші (деякі літературознавці […]...
- Життя та творчість Олега Ольжича ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (1907-1944) Інші псевдоніми – М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Невідомий, О. Світанок, О. Лелека. Криптоніми – О., О. К – Справжнє ім’я – Олег Олександрович Кандиба. Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім’ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом. У […]...
- Біографія Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, проте середню освіту йому довелося здобувати у Празі. У 1923p. він, виїхавши разом з матір’ю з України, охопленої чадом класової ненависті, […]...
- Життя і творчість Олега Ольжича Реферат на тему: Життя і творчість Олега Ольжича (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу […]...
- Національна етика у творчості Олега Ольжича Національна етика у творчості Олега Ольжича “Провідною ідеєю українського народу від світанку віків є Ідея Слави – тобто беззглядна цінність героїчного повнення призначення людини. Це “іскати собі чти, а князю слави” – “Слово о Полку Ігоревім”, “Князем слава і дружині, амінь!”. Це “як слави зажити”, “слави добувати”, “слава не вмре, не поляже” – “преславного Війська […]...
- “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – життєве кредо поета-громадянина Т. Шевченка Якось до мене потрапили вірші грузинського поета В. Гапріндашвілі. Читаючи їх, я звернула увагу, на вірші, присвячені Тарасу Шевченку, і запам’ятала одну строфу: Не вмре повік твоє святе ім’я! Йому, як сонцю, вічно пломеніти! І буде пісня зроджена твоя, Мов океан розбурханий, гриміти. Так, стільки буде жити людина на землі, скільки будуть пам’ятати ім’я Великого […]...
- Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх. І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням. Все це виховується і гартується […]...
- Життєве і творче кредо Ліни Костенко Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське. В. Брюховецький Ліна Костенко ніколи не дивилася на історію як на іконостас. Історія для поетеси завжди є чинником, що допомагає пізнати істину. Це ключ до розуміння сучасного, її не можна змінити, трагічні помилки минулого не можна виправити, як не […]...
- Правда як життєве кредо Платона Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Я хочу правді бути Вічним другом І ворогом одвічним злу. В. Симоненко Правда була єдиним порадником у житті головного героя п’єси “Дикий Ангел” О. Коломійця – Платона Ангела. Правдою він жив, у любові до правди виховував своїх чотирьох дітей. Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. Цим принципам […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” Життєве кредо Лесі Українки Найширше, всенародне визнання Леся Українка здобула як поетеса, її ім’я увійшло в свідомість багатьох поколінь як символ мужності й боротьби. У творчості кожного письменника важливо визначити два головні аспекти: зміст і характер написаного та місце і роль його в історії літератури. Для аналізу творчості Лесі Українки це особливо суттєво, бо за ідейно-художнім змістом та значенням […]...
- Олег Ольжич – поет національного героїзму Олег Ольжич – поет національного героїзму Нам дано відрізнити зле й добре, Мале і велике І прославити вірність, повинність І жертву героя. О. Ольжич Поезія Ольжича (Олега Кандиби) насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича – вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам – своя найвища й, […]...
- Творче кредо Василя Симоненка Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І […]...
- Смерть князя Олега – Народні казки СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш […]...
- Пісня про віщого Олега А. С. Пушкін. “Пісня про віщого Олега” З літописів відомо, що на початку X століття в Києві царював князь Олег. Він здійснив вдалий похід на Царград, уклав з Візантією вигідний для російських купців торговельний договір. У відповідь на набіги кочових племен зі сходу Олег зі своїм військом зробив великий похід в бік Каспійського моря й […]...
- Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
- Пісня про віщого Олега (за твором О. С. Пушкіна) ПУШКІН ОЛЕКСАНДР (1799-1837) Відомий російський поет, лірик, казкар, який першим наважився ввести народну російську мову на сторінки “високої літератури”. У центрі уваги поета – історія власного народу, призначення і місія покоління, до якого належав сам поет. З дитинства Олександр Пушкін багато читав, спілкувався з відомими літераторами, у його батька була велика бібліотека, і майбутній поет […]...
- Кредо Кредо (лат. credo – вірю) – символ віри; основи світогляду письменника, його переконань, які позначаються на творах, увиразнюють стиль, утверджують його естетичну та грома-дянську позицію в мистецтві і в суспільстві. Прикладом К. може бути вірш Г. Чупринки “Credo”, в якому обгрунтовується його художня та громадянська платформа, суголосна принциповим критеріям інших митців (у даному випадку – […]...
- Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – еще один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського […]...
- Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” […]...
- Людина та її доля (за поемою О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр […]...
- Весела педагогіка від Олега Чорногуза Журналіст за фахом, письменник-гуморист за покликанням, Олег Чорногуз створив цілу галерею сатиричних, часом кумедних персонажів. Упродовж тривалого часу він очолював редакцію журналу “Перець” – найсатиричнішого і найгумористичнішого видання в Україні. Про письменницький хист Чорногуза свідчать численні нагороди і лауреатські премії. Серед творчого доробку – книжки сатири і гумору: “Моральна підтримка”, “Портрет ідеала”, “Сіамський слон”, “Веселі […]...
- Судьба князя Олега (по стихотворению А. С. Пушкина “Песнь о Вещем Олеге”) (1 вариант) Александр Сергеевич Пушкин – величайший русский поэт. Его судьба и поэзия слиты воедино, потому что очень многие мысли, чувства, искания и стремления нашли свое отражение в его стихах. Читая произведения этого замечательного поэта, нельзя не заметить его интереса к родной истории, к событиям давно минувших дней. Так, например, основой стихотворения “Песнь о вещем Олеге” послужила […]...
- Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Коли читаєш новелу Михайла Коцюбинського “Іntermezzo”, весь час відчуваєш незрозуміле хвилювання і тривогу. Для мене це було незвичним і дивним до того часу, поки я не зрозумів: моє серце відгукується на щиру відвертість самого автора, який через показ душевного стану ліричного героя ділиться зі мною […]...
- Кредо життя і творчості В. Симоненка Василь Симоненко – великий український поет. Незважаючи на те, що йому не було й двадцяти дев’яти років, коли він залишив нас, ми маємо повне право називати його так, бо він був майстром поетичного слова і вся його творчість пройнята любов’ю до Батьківщини і рідного народу, ненавистю до кривди й образ, до приниження гідності людини. Симоненко […]...
- Ніжна любов і тривога у вірші В. Сосюри “Любіть Україну” Поет, що поєднав у собі чутливість струн душі скрипки та гучну мужність барабана, протяжний заклик сурми, – Володимир Сосюра. Людина з великої літери, що в 1944 році писав не про СРСР чи Сталіна, а про Україну як духовну сутність, яка живе у всьому, що нас оточує: у зірках, у вербах, у дівочих очах, як про […]...
- Судьба князя Олега (по стихотворению А. С. Пушкина “Песнь о Вещем Олеге”) (2 вариант) В “Повести временных лет”, с которой мы познакомились еще в прошлом учебном году, есть легенда о смерти киевского князя Олега, жившего в X веке. Он прославился как мудрый князь и победитель “неразумных хазар” и других врагов Киевского княжества. Смерть якобы была предсказана Олегу волхвом (жрецом славянского бога Перуна). Легенда о смерти князя Олега поразила воображение […]...
- Пісня про віщого Олега (скорочено) – Пушкін Олександр Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів. […]...
- Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
- Автобіографічні мотиви у вірші Т. Шевченка “і виріс я на чужині” Автобіографічні мотиви у вірші Т. Шевченка “і виріс я на чужині” У безсмертних творах Тараса Шевченка відбилися спалахи збройних повстань народу проти гнобителів; у його поезії є відблиск вод Дніпра, спалахи сонця, яке заходить за обрій. Поет-борець, поет-революціонер, поет-патріот. Скільки переживань, скільки випробувань було на шляху видатного поета! 1848 року під час перебування поета на […]...
- Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і […]...
- Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі… “ Роздуми про життєве призначення людини в поезії Т. Г. Шевченка “Минають дні, минають ночі… “ Кожного дня ми ставимо собі питання: для я чого живу, який слід залишиться після мене? Хтось мріє про славу і почесті, а інший хоче спокійного життя та тихої старості. Цікаво, чи думав Тарас Шевченко, що стане своєрідним символом української нації, […]...
- Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх […]...
- Легенда про смерть київського князя Олега Легенда про смерть київського князя Олега Я перечитав багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та звитягою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, чесно кажучи, навіть принизливою. Ахілеса поцілили у п’ятку. Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – єдине вразливе місце на його крицевому тілі. Проводир походу аргонавтів загинув під […]...
- Павло Тичина – І являвсь мені Господь І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь В танці, сміху і сльозах. У душевних змінах – ранах І в безумстві наших дум. Говорив я: знаю я, Що ти тихий як роса, Многодумний як веселка, І, як буря, молодий. Говорив я: знаю я, […]...
- Декларація творчих принципів поета у вірші “Іванові Франкові” Микола Вороний – особистість надзвичайно багатопланова. Він увійшов в історію як активний діяч, не байдужий до суспільних зрушень, виявив себе талановитим поетом, якому не чужим було й новаторство. Вивчаючи кращі зразки світової літератури, М. Вороний прагнув вивести українську літературу на європейський рівень. Декларуючи власні думки у зверненнях до визначних митців того часу, листуючись із ними, […]...
- Краткое содержание Дьявол и Господь Бог – Сартр Жан Поль Дьявол и Господь Бог (Le Diable et le Bon Dieu) Пьеса (1951) Действие происходит в развороченной крестьянской войной Германии XVI в. Однако история для автора – всего лишь фон, герои, обрядившиеся в старинные костюмы, мыслят вполне современно, пытаясь ответить на извечные вопросы: что есть Добро и Зло, в чем состоит свобода человеческой личности. Гец – […]...
Твір на тему що робить людину великою.